Справа № 353/175/25
Провадження № 2-др/353/5/25
30 жовтня 2025 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Мотрук Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Попіки Ірини Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Тлумацька міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на житловий будинок, -
Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Попіка І.А., звернулася в суд із заявою про стягнення здійснених позивачами витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, а саме стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат по сплаті судового збору та за надання професійної правничої допомоги у розмірі 17180 грн 31 коп; на користь ОСОБА_2 понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2180 грн 31 коп; на користь ОСОБА_3 понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2180 грн 31 коп, на підставі ст. 141, 270 ЦПК України.
Представник заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Попіка І.А. у судове засідання не з'явилася, однак 30.10.2025 року до суду подала заяву, у якій просила заяву задовольнити та проводити розгляд справи без їхньої участі.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник - адвокат Романенко Є.О. у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Тлумацька міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про часткове задоволення заяви про стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області по цивільній справі № 353/175/25 від 22.10.2025 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Тлумацька міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на житловий будинок задовольнено повністю.
Скасувано державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2934102426040, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 73080441 від 13.05.2024 року; визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності на 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; компенсовано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 2180 грн 31 коп на відшкодування судових витрат у виді судового збору.
При прийнятті вказаного рішення судом не вирішувалось питання про компенсацію здійснених витрат за надання правничої допомоги пов'язаних з розглядом справи.
Вищевказане рішення суду на час розгляду заяви законної сили не набрало.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 5, 6 даної норми Закону, суд за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У Додатковій постанові ВС/КЦС у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020 року встановлено, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивачів надано:
- договір про надання правничої допомоги № 02/11/2024 від 22.11.2024 року, укладений між адвокатом Попіка І.А. та ОСОБА_1 ;
- додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 02/11/2024 від 22.11.2024 року, укладений між адвокатом Попіка І.А. та ОСОБА_1 ;
- ордер про надання правничої допомоги, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № 02/11/2024 від 22.11.2024 року;
- рахунок від 26.02.2025 року у розмірі 3000 грн за підготовку та подання до суду пзовної заяви, платіжну інструкцію № 2.99650773.1 від 27.02.2025 року;
- рахунок від 15.05.2025 року у розмірі 2000 грн за підготовку відповіді на відзив та участь у підготовчому судовому засіданні, квитанцію від 16.05.2025 року;
- рахунок від 12.06.2025 року у розмірі 2000 грн за участь у підготовчому судовому засіданні, квитанцію від 12.06.2025 року;
- рахунок від 05.08.2025 року у розмірі 2000 грн за участь у судовому засіданні, квитанцію від 05.08.2025 року;
- рахунок від 27.08.2025 року у розмірі 2000 грн за участь у судовому засіданні, квитанцію від 29.08.2025 року;
- рахунок від 06.10.2025 року у розмірі 2000 грн за участь у судовому засіданні, квитанцію від 07.10.2025 року.
Як вбачається із рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області по цивільній справі № 353/175/25 від 22.10.2025 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 2180 грн 31 коп кожному на відшкодування судових витрат у виді судового збору, а тому у задоволені вимоги у цій частині слід відмовити.
Враховуючи, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства,характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн 00 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. 133, 137, 141, 259, 265, 270 ЦПК України,
Заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Попіки Ірини Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Тлумацька міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на житловий будинок - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
ГоловуючийЛ. І. МОТРУК