№ 207/466/24
№ 1-кп/207/105/25
27 жовтня 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 ,
за участі прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041160000865 від 27.10.2022 року, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, заміжньої, має малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізична особа-підприємець, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
27 жовтня 2022 року ОСОБА_10 приблизно о 17 годині 42 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «LAND ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28 грудня 2021 року належить їй на праві власності, здійснювала рух у місті Кам'янське Дніпропетровської області по проїзній частині проспекту Ювілейному зі сторони вулиці Гетьмана Дорошенка (вулиця Чапаєва) у напрямку площі Визволителів, зі швидкістю 80 км/год.
Під час руху по вищевказаній ділянці дороги із двостороннім рухом, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, водій ОСОБА_10 проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, не діяла таким чином, щоб не піддавати небезпеці життя та здоров'я громадян, не врахувала дорожню обстановку, в зазначений час, а саме 27 жовтня 2022 року о 17 годині 42 хвилин, рухаючись в крайній лівій смузі для руху із перевищенням дозволеної у населених пунктах швидкості, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_11 , який переходив проїзну частину дороги проспекту Ювілейного по пішохідному переходу, позначеному дорожньою розміткою 1.14.2 Правил дорожнього руху, зліва направо відносно її руху і якого вона об'єктивно спроможна була виявити на проїзній частині, не вжила заходів до своєчасного зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу, у результаті чого в районі зупинки громадського транспорту «вул. Маяковського» у місті Кам'янське допустила наїзд передньою лівою частиною керованого нею автомобілю «LAND ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 на праву бічну частину тіла пішохода ОСОБА_11 .
Своїми діями водій ОСОБА_10 порушила вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 12.2., 12.3., 12.4., 12.9. б) та 18.1 Правил дорожнього руху, відповідно до яких:
п. 1.3. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими;
п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
12.9. Водієві забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_10 знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми з крововиливом в м'які покривні тканини голови в лобній ділянці зліва з переходом на праву лобну, скроневу та тім'яну ділянки справа, багатоуламковими переломами склепіння та основи черепу (луски правої скроневої кістки з переходом на середню черепну ямку до турецького сідла, лобної кістки справа з переходом на передню черепну ямку до турецького сідла) з розходженням сагітального шва, крововиливами під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома) в правій скроневій, правій потиличній та лівій потиличній ділянці з переходом на проекцію основи черепу, крововиливами під м'яку мозкову оболонку (субарахноїдальний) в лобній, скроневій та тім'яній частках, крововиливом в речовину головного мозку в лобній та скроневій частках справа, переломом виличної кістки справа, крововиливом в м'яз язика, масивною скальпованою раною в лобній ділянці справа, синцями в лобній ділянці справа та на повіках правого ока, садном на підборідді по центру; тупої травми тазу з розривом (переломом) крижово-клубового зчленування справа, крововиливами в м'які тканини навколо перелому та в поперековій ділянці справа, численними саднами шкіряних покровів (в проекції гребня правої клубової кістки, на передній черевній стінці нижче пупка по центру, справа та зліва, в лівій поперековій ділянці з переходом на проекцію крижі та в проекції 1-го поперекового хребця); тупої травми правої верхньої кінцівки з синцем по зовнішній поверхні плеча у верхній та середній третині; тупої травми правої нижньої кінцівки з крововиливом в м'які тканини стегна по задній поверхні, саднами по задній поверхні стегна у верхній третині та по передній поверхні колінного суглобу; тупої травми лівої нижньої кінцівки з крововиливом в м'які тканини гомілки у верхній третині, саднами по зовнішній поверхні стегна у верхній третині, по передній та передньо-внутрішній поверхні колінного суглобу, яка відносяться до категорії тяжких і знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Встановлені у ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла спричинені від механічної дії твердих предметів, що діяли в праву задньо-бічну поверхню тіла, якими були виступаючі частини рухомого транспортного засобу, з послідуючим падінням гр. ОСОБА_11 на дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди.
Смерть ОСОБА_11 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 о 21 годині 20 хвилин в КНП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», за адресою: вул. В'ячеслава Чорновола, 79А, м. Кам'янське Дніпропетровської області від черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася багатоуламковим переломом кісток склепіння черепа, лінійними переломами кісток основи черепа та ускладнилася травматичним крововиливом під тверду мозкову оболонку, травматичним крововиливом під м'яку мозкову оболонку, набряком-набуханням речовини головного мозку.
Обвинувачена ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що визнає вину повністю за пред'явленим обвинуваченням, стверджує, що розкаюється у скоєному, принесла вибачення потерпілій. Повністю визнає цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, частково відшкодувала під час судового розгляду матеріальну шкоду у розмірі 110 000 грн., в частині відшкодування моральної шкоди позов визнає частково, в період досудового слідства відкрила депозитний рахунок на ім'я потерпілої ОСОБА_6 на суму 150 000 грн., однак вона відмовилась отримувати гроші. По суті події кримінального правопорушення пояснила, що дійсно 27.10.2022 року близько 18.00. рухалась по проспекту Ювілейному в сторону площі Визволителів у м. Кам'янському на власному авто «LAND ROVER», автомобіль її рухався справа ближче до роздільної смуги в потоці машин, на вулиці сутеніло та було відсутнє зовнішнє освітлення; стверджує, що рухалася з допустимою швидкістю, бачила дорожній знак та пішохідній перехід на вулиці Маяковського, він був порожній, а потім у світлі фар зустрічних автівок побачила чоловіка на дорозі, через секунду він зник, вона прийняла вправо та зупинила авто і вийшла з машини. До місця ДТП підійшов свідок ОСОБА_12 , він вийшов з авто, що рухалось назустріч, він викликав швидку потерпілому, вона стояла поряд із ними, повз них у цей час проїжджала карета швидкої у напрямку центру міста, свідок ОСОБА_12 зупинив її, але медики не змогли допомогти та забрати потерпілого, так як не мали носилок. Тоді вона повернулась до свого авто, зателефонувала знайомій, до якої їхала у місто Кам'янське, попередила, що не приїде. Визнає, що порушила Правила дорожнього руху, котрі зазначено у обвинувальному акті. Аптечку не діставала з авто, перебувала у шоковому стані, так як зрозуміла, що збила людину. Під час досудового слідства відмовилась давати покази при проведенні слідчого експерименту, так як умови не відповідали тим, котрі були при ДТП. Коли на місце ДТП прибула поліція, вона прослідувала разом з поліцейськими до лікарні, де здавала аналізи на перевірку стану сп'яніння, за кермом була тверезою. Стверджує, що натисла на гальма ще до зіткнення з потерпілим, маневр праворуч виконала вже після зіткнення. Також пояснила, що 20.05.2023 року уклала шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_13 ». На утриманні має бабусю похилого віку. Протягом досудового слідства вона та її майбутній чоловік телефонували потерпілій з метою відшкодувати витрати, відкрили депозит на її ім'я в банку, але потерпіла відмовлялася від спілкування. Потерпіла отримала страхове відшкодування 130000 грн. Визнає, що поки тривало слідство, відзначала свята, зокрема, Новий рік, про що розміщувала пости у соціальних мережах. Наразі висловлює співчуття потерпілій у зв'язку з загибеллю її сина, шкодує про те, що сталося, та готова понести покарання, але просить суд врахувати, що восени 2024 року народила дитину, тому просить застосувати ст. 79 КК України при призначенні їй покарання.
Протягом судового розгляду, а також у судових дебатах адвокатом обвинуваченої заявлено низку клопотань (стосовно визнання доказів, наданих суду стороною обвинувачення, недопустимими, проведення повторних слідчих експериментів із свідками, проведення повторної судової автотехнічної експертизи), таким чином згідно позиції захисту вина обвинуваченої не доведена поза межами розумного сумніву. Зазначені клопотання захисника підтримані обвинуваченою у суді. Розбіжності у виборі способу захисту між обвинуваченим та захисником виключають участь у кримінальному провадженні захисника у відповідності до ст. 47 п. 3 ч. 4 КПК України. Таким чином зазначені обставини свідчать лише про часткове визнання вини обвинуваченою.
Однак, вина ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, крім часткового визнання нею своєї вини, також підтверджується сукупністю досліджених судом доказів:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 11.02.2021р. зі схемою та фототаблицями (т.с. 1 арк. с.5-13);
- протоколом додаткового огляду місця дорожньо-транспортної події від 29.10.2022р. зі схемою та фототаблицями (т.с. 1 арк. с.42-45);
- відеозаписом з камер зовнішнього спостереження магазину ТОВ «АТБ» на CD-диску (т.с. 1 арк. с.64);
- протоколом огляду трупа потерпілого ОСОБА_11 від 28.10.2022р. (т.с. 1 арк. с.65-68);
- висновком судово-медичної експертизи № 953-Е від 14.11.2022р. трупа ОСОБА_11 , відповідно до якого у потерпілого виявлено синець навколо правого ока, синець волосистій ділянці голови в лобній частці справа, синець на лобі, садно на підборідді, садно в ділянці гребня правої клубової кістки, садно на передній стінці черева і серединній лінії, 3 садна на передній стінці черева справа, 4 садна на передній стін черева зліва, садно в поперековій ділянці зліва з переходом на ділянку крижа, садно ділянці 1 поперекового хребця, синець на зовнішній поверхні правого плеча, садно на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині, садно на задній поверхні правої стегна в верхній третині, садно на передній поверхні лівого колінного суглоба, садно на переднє-внутрішній поверхні лівого колінного суглоба, садно на передні поверхні правого колінного суглоба, крововилив в м'які покрови голови з внутрішньої сторони в лівій лобній,правій лобній, правій скроневій та тім'яній ділянці справа, багато уламковий перелом луски правої скроневої кістки з переходом лінії перелому на середню черепну ямку справа та на турецьке сідло, багато уламковий перелом лобної кістки справа з переходом лінії перелому на передню черепну ямку справа потім ні турецьке сідло, розходження сагітального шва, травматичний крововилив під тверду мозкову оболонку в ділянці правої скроневої, правої потиличної, лівої потиличної часток головного мозку з переходом на основу черепа, травматичний крововилив під м'яку мозкову оболонку в ділянці правої лобної, тім'яної та скроневої часток головного мозку, поперечний перелом правої виличної кістки, крововилив в праву поперекову ділянку, розрив правого крижово-клубового сполучення з крововиливом в навколишні м'які тканини, крововилив в м'які тканини правого стегна позадній поверхні, крововилив в м'які тканини лівої гомілки по задній поверхні. Усі, встановлені при експертизі трупа, тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмета, предметів, характерні особливості якого, яких, на тілі не відобразились; садно в ділянці гребня правої клубової кістки, садно на передній стінці черева по серединній лінії, 3 садна на передній стінці черева справа, 4 садна на передній стінці черева зліва, садно в поперековій ділянці зліва з переходом на ділянку крижа, садно в ділянці 1 поперекового хребця, синець на зовнішній поверхні правого плеча, садно на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині, садно на задній поверхні правого стегна в верхній третині, садно на передній поверхні лівого колінного суглоба, садно на переднє-внутрішній поверхні лівого колінного суглоба, садно на передні поверхні правого колінного суглоба, крововилив в праву поперекову ділянку, крововилив в м'які тканини правого стегна позадній поверхні, крововилив в м'які тканини лівої гомілки по задній поверхні відносяться до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п. п. 2.3.5. Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року), виникли незадовго до госпіталізації в лікувальний заклад; розрив правого крижово-клубового сполучення з крововиливом в навколишні м'які тканини відносяться до середньої ступені тяжкості тілесних пошкоджень по ознаці тривалості розладу здоров'я так як строк загоєння кісткової тканини більше 21 доби (п. п. 2.2.2. Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року), виникли незадовго до госпіталізації в лікувальний заклад; синець навколо правого ока, синець на волосистій ділянці голови в лобній частці справа, синець на лобі, садно на підборідді, крововилив в м'які покрови голови з внутрішньої сторони в лівій лобній, правій лобні, правій скроневій та тім'яній ділянці справа, багато уламковий перелом луски правої скроневої кістки з переходом лінії перелому на середню черепну ямку справа та на турецьке сідло, багато уламковий перелом лобної кістки справа з переходом лінії перелому на передню черепну ямку справа потім на турецьке сідло, розходження сагітального шва, травматичний крововилив під тверду мозкову оболонку в ділянці правої скроневої, правої потиличної, лівої потиличної часток головного мозку з переходом на основу черепа, травматичний крововилив під м'яку мозкову оболонку в ділянці правої лобної, тім'яної та скроневої часток головного мозку, поперечний перелом правої виличної кістки - виникли незадовго до госпіталізації в лікувальний заклад та відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці небезпеки для життя, в даному випадку викликавши смерть - (п. п. 2.1.3. Наказ №6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Смерть ОСОБА_11 настала від черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася багатоуламковим перелом кісток склепіння черепа, лінійними переломами кісток основи черепа та ускладнилися травматичним крововиливом під тверду мозкову оболонку, травматичним крововиливом під м'яку мозкову оболонку, набряком-набуханням речовини головного мозку що підтверджується морфологічно та гістологічно. Згідно медичній карті стаціонарного хворого № 7006 смерть його настала 28.10.2022р. о 21:20год. Тілесні ушкодження - синець навколо правого ока, синець на волосистій ділянці голови в лобній частці справа, синець на лобі, садно на підборідді, крововилив в м'які покрови голови з внутрішньої сторони в лівій лобній, правій лобній, правій скроневій та тім'яній ділянці справа, багато уламковий перелом луски правої скроневої кістки з переходом лінії перелому на середню черепну ямку справа та на турецьке сідло, багато уламковий перелом лобної кістки справа з переходом лінії перелому на передню черепну ямку справа потім на турецьке сідло, розходження сагітального шва, травматичний крововилив під тверду мозкову оболонку в ділянці правої скроневої, правої потиличної, лівої потиличної часток головного мозку з переходом на основу черепа, травматичний крововилив під м'яку мозкову оболонку в ділянці правої лобної, тім'яної та скроневої часток головного мозку, поперечний перелом правої виличної кістки знаходяться в причинному зв'язку зі смертю потерпілого (т.с. 1 арк. с.71-76);
- висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-22/36125-ІТ від 29.11.2022р., відповідно до якого робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «Land Rover» реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебувала в працездатному стані (т.с. 1 арк. с.108-112);
-протоколом огляду документів (аудіо інформація викликів ШМД) із диском (т.с.1 арк.с.122-125);
-протоколом огляду документів (аудіо інформація викликів на 102) із диском (т.с.1 арк.с.129-136);
-висновком судової автотехнічної експертизи №6663-22 від 26.12.2022р. відповідно до якого дорожньо-транспортна пригода відбулась передньою (лівою) частиною автомобіля «Land Rover», зафіксовано ділянку пошкоджень переднього вітрового скла, на передній лівій стійці виявлено подряпину світлого кольору. Виходячи із локалізації пошкоджень, які отримав автомобіль «Land Rover» під час контакту із пішоходом ОСОБА_11 , швидкість руху вказаного автомобіля у момент наїзду могла складати приблизно 60,8?64,6 км/год (т.с.1 арк.с.141-149);
- відеозаписом на CD диску з камери зовнішнього спостереження ТОВ «Дніпронет», якою зафіксовано ДТП (т.с.1 арк.с.160);
- протоколом огляду документів та перегляду відеозапису з камери зовнішнього спостереження ТОВ «Дніпронет» з фототаблицею від 03.12.2023 р. (т.с.1 арк.с.161-163);
- висновком комплексної автотехнічної, фототехнічної та експертизи звуко-, відеозапису №КСЕ-19/121-22/16122 від 07.02.2023 р. відповідно до якого визначити, яка швидкість руху автомобіля «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту наїзду, який час руху пішохода з моменту виходу його на проїзну частину дороги до моменту наїзду, гальмував чи не гальмував автомобіль до моменту наїзду на пішохода не представляється можливим (т.с.1, арк.с.168-174);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 08.12.2022 р. за участю свідка ОСОБА_14 зі схемою то фототаблицею до нього (т.с.1 арк.с.179-193);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.03.2023р. за участю свідка ОСОБА_15 зі схемою до нього (т.с. 2 арк. с.17-22);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 12.04.2023р. з обвинуваченою ОСОБА_4 у якості свідка зі схемою та відеозаписом проведення (т.с. 2 арк. с.28-32);
- протоколом огляду відеозапису із камер зовнішнього спостереження ТОВ «АТБ» із фототаблицею (т.с. 2 арк. с.48-59);
- протоколом огляду відеозапису із камер зовнішнього спостереження ТОВ «АТБ» із фототаблицею (т.с. 2 арк.с.135-139);
-висновком судово-медичної експертизи №376 від 15.09.2023 р. відповідно до якої у гр. ОСОБА_11 встановлені тілесні ушкодженняу вигляді сумісної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми з крововиливом в м'які покривні тканини голови в лобній ділянці зліва з переходом на праву лобну, скроневу та тім'яну ділянки справа, багатоуламковими переломами склепіння та основи основи черепу (луски правої скроневої кістки з переходом на середню черепну ямку до турецького сідла, лобної кістки справа з переходом на передню черепну ямку ю турецького сідла) з розходженням сагітального шва, крововиливами під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома) в правій скроневій, правій потиличній та лівій потиличній ділянці з переходом на проекцію основи черепу, крововиливами під м'яку мозкову оболонку (субарахноїдальний) в лобній, скроневій та тім'яній частках, крововиливом в речовину головного мозку в лобній та скроневій частках справа, переломом виличної кістки справа, крововиливом в м'яз язика, масивною скальпованою раною в лобній ділянці справа, синцями в лобній ділянці справа та на повіках правого ока, садном на підборідді по центру; тупої травми тазу з розривом (переломом) крижово-клубового зчленування справа, крововиливами в м'які тканини навколо перелому та в поперековій ділянці справа, численними саднами шкіряних покровів (в проекції гребня правої клубової кістки, на передній черевній стінці нижче пупка по центру, справа та зліва, в лівій поперековій ділянці з переходом на проекцію крижі та в проекції 1-го поперекового хребця); тупої травми правої верхньої кінцівки з синцем по зовнішній поверхні плеча у верхній та середній третині; тупої травми правої нижньої кінцівки з крововиливом в м'які тканини стегна по задній поверхні, саднами по задній поверхні стегна у верхній третині та по передній поверхні колінного суглобу; тупої травми лівої нижньої кінцівки з крововиливом в м'які тканини гомілки у верхній третині, саднами по зовнішній поверхні стегна у верхній третині, по передній та передньо-внутрішній поверхні колінного суглобу. Встановлені тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_11 спричинені від механічної дії твердих предметів, що діяли в праву задньо-бічну поверхню тіла, якими були виступаючі частини рухомого транспортного засобу, з послідуючим падінням ОСОБА_11 на дорожнє покриття, за умов дорожньо-транспортної пригоди. (т.с.2 арк.с.155-173);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.09.2023р. за участю свідка ОСОБА_16 зі схемою та фототаблицею до нього (т.с. 2 арк. с.175-181);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.10.2023 р.з метою перевірки ефективності гальмування автомобілю (т.с. 2 арк. с.197-199);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.11.2023р. за участю потерпілої ОСОБА_6 зі схемою до нього (т.с. 2 арк. с.203-209);
- висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-23/40268-ІТ від 10.11.2023 р., відповідно до якої в даній дорожній обстановці водій автомобіля ОСОБА_4 повинна була діяти згідно вимог п.п. 12.4, 12.9б та 18.1 Правил дорожнього руху України. При заданих вихідних даних вона мала технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного екстренного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду. Її дії не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9б та 18.1 Правил дорожнього руху України. Невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди - наїздом на пішохода ОСОБА_11 , що заподіяло смерть останнього (т.с. 2 арк. с.216-221);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.11.2023р. з обвинуваченою ОСОБА_4 у якості свідка з фототаблицею (т.с. 2 арк. с.233-237);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.11.2023р. з експертом та фототаблицею (т.с. 2 арк. с.240-244);
- висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-23/27015-ІТ від 23.11.2023 р., відповідно до якої в даній дорожній обстановці водій автомобіля ОСОБА_4 повинна булла діяти згідно вимог п.п. 12.2, 12.3, 12.4 та 12.9 б Правил дорожнього руху, мала технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху (т.с.3 арк.с.10-15);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.12.2023 р. з фототаблицею (т.с.3 арк.с.90-94);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.01.2024 р. зі схемою та фототаблицею до нього (т.с.3 арк.с.108-116);
- висновком судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-24/1148-ІТ від 17.01.2024 р., відповідно до якої в даній дорожній обстановці водій автомобіля ОСОБА_4 повинна була діяти згідно вимог п.п. 12.2, 12.3, 12.4 та 12.9 б Правил дорожнього руху, мала технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом виконання вимог п.18.1 Правил дорожнього руху (т.с.3 арк.с.132-142);
- показами свідка ОСОБА_16 у судовому засіданні, яка пояснила, що є очевидцем ДТП, котра сталася 27.10.2022 року на проспекті Ювілейному в районі зупинки громадського транспорту «Маяковського» у м. Кам'янське, що знаходиться неподалік від її місця проживання. У той вечір близько 17.40. вона проходила повз зупинку, котила коляску, прямувала до магазину, і стала свідком як автомобіль кросовер чорного кольору, який рухався в сторону центру м. Кам'янське, збив на пішохідному переході пішохода приблизно на середині дороги. Після наїзду його відкинуло вперед на середину дороги, з-за керма авто, яке збило пішохода, вийшла обвинувачена, підбігла до потерпілого, почала плакати, потерпілий подавав ознаки життя, обвинувачена повернулась до свого авто і сиділа у ньому. Аптечку не діставала. Авто обвинуваченої рухалось зі значною швидкістю, не менше 70 км/г, не намагалась знизити швидкість на під'їзді до пішохідного переходу. На вулиці була мряка. Пішохід рухався у темпі швидкого кроку, напрямку руху не здійснював, прискорив рух, але не встиг перебігти. Він був одягнутий у чорну куртку. Обвинувачена нічого не робила на місці ДТП, лише стояла над ним. Самого наїзду свідок не бачила, тільки почула звук удару і побачила, що потерпілий вже лежав на дорозі. Свідок побачила оголошення щодо даного ДТП і звернулася за запропонованим номером телефону; покази, дані під час слідчого експерименту, підтримує повністю, так як на той час значно краще пам'ятала про усі обставини ДТП, а за час, що минув, у її особистому житті сталося багато трагічних подій;
- показами свідка ОСОБА_17 , який у судовому засіданні пояснив, що 27.10.2022 року у вечірній час доби керував автомобілем швидкої медичної допомоги, рухався по проспекту Ювілейному в напрямку проспекту Свободи у м. Кам'янське, час доби був темний, йшов дощ, освітлення на дорозі не було. Наближаючись до перехрестя з вул. 8 Березня побачив скупчення людей і автівок на дорозі, з групи людей відійшов один чоловік і рукою подав сигнал зупинитись, він зупинив авто, перегородивши рух автомобілів, чим забезпечив безпечний доступ до постраждалого, вийшов з авто і побачив як поперек дороги лежав потерпілий, він був у темному одязі. Фельдшер та медсестра почали надавати медичну допомогу, вони встигли лише перев'язати потерпілому голову. Приблизно через 5 хвилин приїхала основна бригада екстреної меддопомоги, яка забрала потерпілого, бригада свідка не могла цього зробити, так як не мали носилок. На пішохідному переході бачив розмітку. Наїзд на пішоході здійснив невеликий позашляховик, він стояв з правого краю проїзної частини у напрямку площі Визволителів;
- показами свідка ОСОБА_14 , який у судовому засіданні пояснив, що 27.10.2022 року близько 17.40. керував автомобілем «Рено Ейспейс» темно синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_4 , рухався по проспекту Ювілейному в сторону вулиці Чапаєва від площі Визволителів у м. Кам'янському, їхав приблизно зі швидкістю 45 км/г з увімкненим ближнім світлом фар в крайній лівій смузі свого напрямку, була темна пора доби, йшов дощ, освітлення дороги було відсутнє. На перехресті з вулицею 8Березня, наближаючись до зупинки громадського транспорту «Маяковського» він побачив як у зустрічному напрямку у напрямку колишнього кінотеатра “Аврора» (площа Визволителів) рухається автомобіль з увімкненим світлом ближнім фар і в світлі його фар помітив силует пішохода, який рухався справа наліво по ходу руху свідка. Цей автомобіль рухався дуже швидко і став гальмувати, справа у цьому ж напрямку стояв інший автомобіль, який пропускав пішоходів на переході. Коли свідок помітив пішохода, той вже перетинав крайню ліву смугу зустрічного руху по зебрі, тобто по пішохідному переходу, розташованому до перехрестя по напрямку руху свідка, та майже одночасно відбувся наїзд на нього зустрічним авто «LAND ROVER» чорного кольору, який різко зробив маневр та збив пішохода. Світлофор там був, але він працював на жовтому мигаючому світлі. Тіло потерпілого впало на відстані пів метра від автівки свідка, наїзд стався на зустрічній смузі, на першому від свідка переході, приблизно на середині другої смуги руху. Пояснив, що одразу зупинився, включив аварійну сигналізацію та викликав швидку, а потім поліцію. Постраждалим виявився хлопець, він був одягнений у темний одяг, лежав на крайній лівій смузі напрямку руху свідка. Потерпілий переходив дорогу звичайним кроком, на думку свідка він не бачив автівки, яка його збила, попереду нього пройшов парубок з дитиною, автомобіль в правому ряді їх пропустив, і навіть якщо би потерпілий побачив авто, яке його збило, він би не встиг нікуди подітись. Наїзд на потерпілого відбувся лівою стороною автівки. У слідчому експерименті свідок брав участь і підтверджує надані у ньому покази. Водієм авто, яке збило пішохода, виявилась обвинувачена, вона була у шоці, зупинила своє авто приблизно через 15 м від переходу. Свідок бачив момент наїзду, обвинувачена різко зробила маневр справа в ліву смугу руху і одразу збила потерпілого. Потерпілого побачив, коли він пройшов дві полоси руху його автомобіля і пішов на зустрічну полосу руху. Свідок довгий час залишався на місці ДТП, приїхала швидка, бригада медиків намагалася надати допомогу потерпілому, потім прибула друга карета швидкої, яка забрала його до лікарні;
- показами свідка ОСОБА_18 , яка у суді повідомила, що є фельдшером швидкої, котра проїжджала повз місця ДТП і зупинилася, так як цього вимагають їх обов'язки, взагалі карета їхала до лікарні, на місці ДТП було скупчення людей, туди виїхала інша бригада, на місці ДТП вона встигла забинтувати голову потерпілому до приїзду іншої бригади, там також на місці був чоловік з сином, дівчина підійшла, коли вже бригада забрала потерпілого; у той вечір була мряка, час доби приблизно 20.00.;
- показами свідка ОСОБА_19 , котра у судовому засіданні пояснила, що працює фельдшером швидкої медичної допомоги і ввечері у жовтні 2022 року виїжджала на виклик на 103, по прибуттю побачили, що вже одна карета швидкої була на місці, постраждалий лежав на асфальті без свідомості, йому медики з попередньої швидкої перебинтували голову, він хрипів; водій її карети швидкої поклав його на щит і помістив до авто, у потерпілого була сильна кровотеча. На місці біля потерпілого був чоловік, обвинувачену не бачила. Потерпілого відвезли до лікарні, він був без однієї пари взуття, його потім принесли, весь одяг був у крові; у потерпілого був перелом основ черепа, синдром окулярів, шийник комір не могли одягнути бо була сильна кровотеча, інакше потерпілий міг би захлинутися;
- показами потерпілої ОСОБА_6 , яка у судовому засіданні пояснила, що загиблий внаслідок ДТП потерпілий ОСОБА_11 був її сином, він був дуже молодим та талановитим хлопчиком, тільки починав життя; їх родина після подій 2014 року переселилась з Донбасу з міста Лисичанську до м. Кам'янського, син навчався та був дуже обдарованим хлопчиком. Крім сина, має також дорослу доньку, у якої є своя родина. Загибель сина є непоправною трагедією для неї і для родини. За декілька хвилин до трагедії син телефонував їй, сказав, що йде до своєї дівчини, вона обіцяла йому передзвонити, і коли набрала його номер ще через декілька хвилин, він не відповідав. Потім о 20.40. 27.10.2022 року їй зателефонували і сказали, що син потрапив у ДТП і знаходиться у реанімаційному відділенні. Просить врахувати, що обвинувачена не співпрацювала зі слідством, відмовилась від проведення слідчого експерименту і не показала механізму ДТП, крім того, свідку ОСОБА_20 погрожували. На даний час обвинувачена насправді не виявила щирого каяття, оскільки не погоджується з доказами, зібраними органами слідства. Також після ДТП обвинувачена невдовзі спокійно святкувала Новий рік і ділилася світлинами у соцмережах, не виявляючи жодного співчуття. Вважає, що обвинувачена не докладала зусиль до допомоги постраждалому, ті кошти, які вона пропонувала як відшкодування шкоди, дорівнюють вартості ремонту її автівки. На даний час їй відшкодовано 110 000 грн. матеріальної шкоди, заявлений цивільний позов підтримує повністю, просить стягнути з обвинуваченої у відшкодування моральної шкоди 15 000 000 грн., виходячи з глибини її страждань через непоправну втрату близької людини, на відшкодування матеріальної шкоди 118 000 грн., та судові витрати за проведення судово-психологічної експертизи і за надання правової допомоги адвокатом на загальну суму 546552 грн. Просить призначити обвинуваченій максимально суворе покарання, оскільки її нехтування правилами дорожнього руху потягло тяжкі наслідки, а також вона не зробила висновків та не виявила щирого каяття, не співпрацювала зі слідством, у суді теж намагалась спростовувати докази її вини.
Свідок ОСОБА_21 , допитана у судовому засіданні за клопотанням потерпілої, пояснила, що є протягом 15 років подругою потерпілої ОСОБА_6 , вона за складом характеру дуже життєрадісна та оптимістична людина, вони разом виїхали десять років тому з окупованої території і потерпіла була організатором виїзду їх родин до безпечного місця; втрата сина дуже змінила потерпілу, для неї це значна трагічна подія, від якої потерпіла не оправилася досі, оскільки син був сенсом її життя; свідок зараз перебуває у Волинській області, з потерпілою спілкуються телефоном;
Свідок ОСОБА_22 , допитана у судовому засіданні за клопотанням потерпілої, пояснила, що є донькою потерпілої та старшою сестрою загиблого внаслідок ДТП ОСОБА_23 ; у день його загибелі їй зателефонували зі швидкої і сказали, що брат потрапив у ДТП, родина намагалася знайти найкращих лікарів, але медики сказали, що травми несумісні з життям. Мати, потерпіла ОСОБА_6 , була завжди доброю, комунікативною людиною, з активною життєвою позицією, ця трагічна подія сильно змінила її і вона може займатися лише простими повсякденними речами, до усього навколишнього світу виявляє байдужість; брат займався спортом, потім працював у модельному бізнесі, вчився у кулінарному технікумі.
Свідок ОСОБА_24 , допитана у судовому засіданні за клопотанням потерпілої, пояснила, що є подругою потерпілої, теж родом із ОСОБА_25 , приятелюють близько 15 років, дружили родинами, сина потерпілої ОСОБА_26 свідок знає з його 4-річного віку, для свідка родина потерпілої завжди була прикладом сім'ї; свідок за фахом є лікарем і потерпіла до неї одразу ж після ДТП звернулася з питанням де знайти кращих лікарів, щоб його врятувати; свідок як може підтримує її, вона зверталася до психологів, на думку свідка потерпіла присвячує наразі своє життя боротьбі за справедливість у справі загибелі її сина; потерпіла також має, чоловіка, доньку та онуку.
Суд критично ставиться до позиції захисту в частині невизнання доведеною вини обвинуваченої зібраними у кримінальному провадженні доказами, оскільки твердження захисту щодо недопустимості доказів спростовуються наведеними вище дослідженими у суді доказами (висновками експертиз, протоколом огляду місця ДТП з фототаблицями, показами свідків ОСОБА_27 , протоколами проведення слідчих експериментів за участі свідків). Суд враховує, що наїзд на потерпілого відбувся на пішохідному переході внаслідок недотримання обвинуваченою п.п. 12.2, 12.3, 12.4 та 12.9 б Правил дорожнього руху, обвинувачена мала технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом виконання вимог п.18.1 Правил дорожнього руху. Висновок судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-24/1148-ІТ від 17.01.2024 р. узгоджується з показами допитаних у суді свідків. Доводи захисту не спростовують зазначених обставин, відповідно судом відхилені клопотання захисту щодо проведення повторних слідчих експериментів зі свідками, повторної експертизи.
Виходячи з зібраних у кримінальному провадженні доказів, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, повністю доведеною і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме виправленню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, видом та розміром покаранням та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Вирішуючи питання про вид та розмір покарання обвинуваченій ОСОБА_10 , суд враховує обставини та тяжкість скоєного, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, згідно довідки генерального директора КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради не перебуває на обліку у лікарів нарколога чи психіатра (т.с. 3 арк.с. 168), за місцем проживання характеризується позитивно (т.с. 3 арк.с. 169); має малолітню дитину 2024 р.н.; частково відшкодувала потерпілій ОСОБА_6 завдану матеріальну шкоду; суд не знаходить підстав для врахування щирого каяття як обставини, що пом'якшує вину, оскільки обвинувачена не погодилась із дослідженими у суді доказами її винуватості, оспорюючи їх, що не свідчить про щире каяття у скоєному; обставин, котрі б обтяжували відповідальність, судом не встановлено; суд також враховує думку потерпілої, котра наполягала на суворому покаранні обвинуваченої, тому суд вважає необхідним призначити ОСОБА_10 покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами, яке застосовується у випадках, коли вчинення злочину було пов'язане з грубим або повторним порушенням порядку користування таким правом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 у справі «Огаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Приймаючи до уваги, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, внаслідок якого відбулось ДТП, під час якого потерпілий загинув, враховуючи загальний розмір спричиненої шкоди, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк.
Розглядаючи питання відносно стягнення з обвинуваченої завданої потерпілим матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.1187ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як зазначила потерпіла в суді, їй відшкодовано наприкінці судового розгляду 110 000 грн. обвинуваченою у рахунок матеріальної шкоди, і оскільки понесені потерпілою витрати повністю підтверджуються наданими документами, цивільний позов в частині матеріальної шкоди визнано стороною захисту, суд вважає, що позовні вимоги, щодо стягнення завданої матеріальної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою що до неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно вимог ст. 1167 ЦК України, моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянинові діями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода причинна не з його вини. Моральна шкода відшкодовується, у тому числі і в грошовій формі. Розмір відшкодування визначається судом з врахуванням вмісту позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних і моральних стражданнях потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з рахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд погоджується із доводами потерпілої про те, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої їй була завдана моральна шкода у зв'язку із спричиненням моральних страждань, які позначили негативні зміни у житті, в результаті дорожньо-транспортної пригоди загибла її близька людина, котра була сином потерпілої ОСОБА_6 , що звичайно потягло за собою біль та душевні хвилювання позивачки, потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки потерпіла є матір'ю загиблого, зазначила у позові, що відчуває через втрату сина нервові переживання, дискомфорт, пригніченість, через це перебуває у постійному стресі, не може займатися власними справами, приділяти увагу своїй родині, в результаті втратила близьку людину і була змушена відвідувати органи поліції, суд, що теж викликало дискомфорт.
З висновку експерта № 562 від 18.07.2024 року Інституту судової психіатрії МОЗ України слідує, що смерть сина потерпілої ОСОБА_6 внаслідок тілесних ушкоджень отриманих в ДТП 27.10.2022 є психотравмувальною для потерпілої, їй завдано суттєві довічні страждання (моральна шкода); можливий грошовий еквівалент компенсації становить 216 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається рівнем розміру мінімальної заробітної плати, прийнятої в Україні на момент винесення рішення суду (арк.с.113-120 т. с.4).
За таких обставин, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, в частині стягнення матеріальної шкоди задовольнити повністю.
Згідно з висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, однак зобов'язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на таку допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК).
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, між потерпілою, цивільним позивачем та адвокатом було укладено договір про надання останнім правничої допомоги. Упродовж судового розгляду цей адвокат здійснював представництво її інтересів. Адвокат, як представник потерпілої та цивільного позивача підготувала позовні заяви, які були подані до суду про відшкодування шкоди, в тому числі процесуальних витрат на правничу допомогу. Тому суд, виходячи з викладеного, вважає необхідним частково задовольнити заяву потерпілої про відшкодування їй процесуальних витрат на залучення представника у кримінальному провадженні.
Питання щодо речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь потерпілої процесуальні витрати за проведення судової психологічної експертизи (висновок № 562 від 18.07.2024 року Інституту судової психіатрії МОЗ України) в сумі 36052 грн. 10 коп.;
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-22/36125-ІТ від 29.11.2022р. в сумі 943,9 грн.;
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи № 6663-22 від 26.12.2022р. в сумі 7550,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення комплексної судової експертизи матеріалів та засобів відео-, звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи №КСЕ-19/121-22/16122-ІТ від 07.02.2023 р. в сумі 3775,6 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП №СЕ-19/104-23/40268-ІТ від 10.11.2023 р. в сумі 1912 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП №СЕ-19/121-23/27015-ІТ від 23.11.2023 р. в сумі 2868 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП №СЕ-19/121-24/1148-ІТ від 17.01.2024 р. в сумі 6815,52 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 373- 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_28 визнати винною у скоєнні злочину за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольннити частково.
Стягнути з ОСОБА_10 у відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди 8844 (вісім тисяч вісімсот сорок чотири) грн., у відшкодування моральної шкоди 1 728 000 (один мільйон сімсот двадцять вісім тисяч) грн. на користь потерпілої ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_6 процесуальні витрати за проведення судової психологічної експертизи (висновок № 562 від 18.07.2024 року Інституту судової психіатрії МОЗ України) в сумі 36052 (тридцять шість тисяч п'ятдесят дві) грн. 10 коп.; за надання правової допомоги адвокатом 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.
Арешт, накладений ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 31.10.2022 року на речовий доказ автомобіль «Land Rover» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , згідно техпаспорту СТХ532590;
арешт, накладений ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.02.2025 року, на квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу від 13.11.2020 року реєстровий № 898, з позбавленням права на її відчуження та розпорядження зазначеним майном, - залишити без змін з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-22/36125-ІТ від 29.11.2022р. в сумі 943,9 грн.;
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи № 6663-22 від 26.12.2022р. в сумі 7550,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення комплексної судової експертизи матеріалів та засобів відео-, звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи №КСЕ-19/121-22/16122-ІТ від 07.02.2023 р. в сумі 3775,6 грн.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП №СЕ-19/104-23/40268-ІТ від 10.11.2023 р. в сумі 1912 грн.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП №СЕ-19/121-23/27015-ІТ від 23.11.2023 р. в сумі 2868 грн.
Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП №СЕ-19/121-24/1148-ІТ від 17.01.2024 р. в сумі 6815,52 грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1