№ 207/4369/25
№ 2/207/1789/25
05 вересня 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі головуючого судді Бистрової Л.О., при секретарі Степанян М.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивачем вказано, що 20.04.2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» був укладений Кредитний договір № DNH4KP30121312.
01.04.2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис № 2515 про стягнення з Позивача на користь Відповідача заборгованості за Кредитним договором № DNH4KP30121312 від 20.04.2006 року за період з 20.04.2006 року по 25.01.2016 року у розмірі 86 621,41 гри., яка складається з наступного:
- 3693,26 грн. - заборгованості за кредитом;
- 23434,24 грн. - заборгованості за відсотками;
- 55369,08 грн. - пені;
- 4124,83 грн. - штрафу,
а також 1700,00 грн. за вчинення виконавчого напису Нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат», на загальну суму 88 321,41 грн.. Вищевказане підтверджується копією виконавчого напису № 2515 від 01.04.2016 року.
16.07.2018 року Південним відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) було відкрито виконавче провадження № 56760956 на підставі виконавчого напису № 2515 від 01.04.2016 року, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.
17.09.2019 року Південним ВДВС винесена постанова про, повернення виконавчого документа стягувану на підставі п.2 ч.1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, що підтверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачу.
Позивач дізнався про вчинення виконавчого напису в червні 2025 року, коли не зміг продати належний йому транспортний засіб з причини накладеного арешту на його майно за виконавчим провадженням, після чого 21.06.2025 року уклав з адвокатом Малюк О.П. договір про надання правової допомоги.
23.06.2025 року адвокат Малюк О.П. звернулася до Південного ВДВС з адвокатським запитом про надання інформації, щодо накладання арешту на майно боржника за виконавчим провадженням № 56760956 від 16.07.2018 року.
Згідно з письмовою відповіддю Південного ВДВС від 27.06.2025 року, АТ КБ «ПриватБанк» неодноразово звертався з виконавчим написом № 2515 від 01.04.2016 року, що арешт на майно боржника був накладений за іншим виконавчим провадженням № 51323313, відкритим за тим самим виконавчим написом.
Вищезазначене підтверджується адвокатським запитом від 23.06.2025 року та Письмовою відповіддю Південного ВДВС від 27.06.2025 року.
У зв'язку з тим, що Позивач дізнався про вчинення виконавчого напису тільки в червні 2025 року, він вчасно, у встановлений законодавством строк, звертається з позовною заявою до суду.
Позивач не погоджується з вчиненим виконавчим написом, вказаним розміром заборгованості вважає його перебільшеним, нарахованим з порушенням умов Кредитного договору, що вимоги до нього пред'явлені після спливу строку позовної давності, у зв'язку з чим вчинення виконавчого напису нотаріусом - незаконним, яке порушує законодавство України.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились. Представником позивача було надано заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надав заяву щодо розгляду справи за його відсутності. Позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник третьої особи Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 01 квітня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною було вчинено виконавчий напис №2515 про стягнення з ОСОБА_1 88 321,41 грн. на користь АТ КБ «ПриватБанк», з яких: залишок заборгованості за кредитом складає - 3 693,26 грн.; сума заборгованості за відсотками - 23 434,24 грн.; штраф - 4 124,83 грн.; пеня - 55 369,08 грн..
16 липня 2018 року державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Скрит А.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56760956 з примусового виконання виконавчого напису № 2515 від 01.04.2016 року, який в свою чергу був виданий приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № DNH4KP30121312 від 20.04.2006 року у розмірі 88 321,41 грн..
Згідно п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора-заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до ст.46 Закону України «Про нотаріат», нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Суд звертає увагу на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.
Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, із змінами, стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів за нотаріально посвідченими договорами.
При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
У виконавчому написі від 01.04.2016 року № 2515 зазначено, що приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна при вчиненні нотаріальної дії керувалась статями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» було внесено зміни до вказаного Переліку, зокрема щодо можливості вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: «п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а)оригінал кредитного договору; б)засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.
Таким чином, пункт 2 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів.
Зважаючи на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» Кредитний договір № DNH4KP30121312 від 20.04.2006 року не був нотаріально посвідчений, а у виконавчому написі вказано, що він вчинений на підставі пункту 2 Переліку №1172, суд приходить до висновку, що в момент вчинення виконавчого напису №2515 від 01.04.2016 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі №910/13233/17.
Окрім того, правова позиція щодо визначення документів такими, які підтверджують безспірність заборгованості, сформована вищими судовими інстанціями. Так в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15 червня 2011 року №6-4882св11 зазначено: «Відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості». У постанові Вищого господарського суду України від 27 жовтня 2011 року №5015/1965/11 зазначено: «Безспірність заборгованості можуть підтверджувати виключно первинні бухгалтерські документи, оформлені у відповідності зі статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при вчиненні оспорюваного виконавчого напису».
Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Іншими словами таким бухгалтерським документом може бути виписка по рахунку.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року (зі змінами та доповненнями) при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Відповідно до вимог ст.81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, матеріали справи не містять підтвердження повідомлення боржника ОСОБА_2 про наявність заборгованості та її розмір, тому така заборгованість не може вважатися безспірною. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).
Судом перевірено додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів та встановлено порушення процедури вчинення виконавчого напису нотаріуса, а саме: виконавчий напис вчинено не на нотаріально посвідченому договорі. Також до суду не надано належних доказів для підтвердження безспірності заборгованості ОСОБА_1 , а тому вважає, що відповідачем не доведено цих обставин.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. не врахувала та не перевірила факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушила вимоги ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості, належних доказів протилежного останнім суду не надано.
Крім того, до матеріалів заяви на вчинення виконавчого напису не долучено доказів направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості у зазначеному розмірі із відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги, тому невідомими є підстави визнання нотаріусом кредитного боргу безспірним.
В свою чергу, про існування зазначеної заборгованості та підстав її нарахування позивач дізнався після вчинення нотаріусом виконавчого напису, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов'язковою вимогою відповідно до п.6 ч.10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки, на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, кредитний договір не був нотаріально посвідчений, суд доходить до висновку, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. № 2515 від 01.04.2016 року - необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, а тому позов слід задовольнити повністю.
Задовольняючи позов, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 34, 87-89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 3.1., 3.2., 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89,133,137, 265, 272, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2515 від 01.04.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованості за Кредитним договором № DNH4KP30121312 від 20.04.2006 року за період з 20.04.2006 року по 25.01.2016 року у розмірі 86 621,41 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 3693,26 грн., заборгованості за відсотками - 23434,24 грн., пені - 55369,08 грн., штрафу - 4124,83 грн., а також 1700,00 грн. за вчинення виконавчого напису, на загальну суму 88 321,41 грн..
Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ: 14360570) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн..
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.О. Бистрова