Справа № 569/22985/25
30 жовтня 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
за участю заявниці - ОСОБА_1 ,
представника заявниці - адвоката Суржук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Рівненське районне управління поліції ГУНП в Рівненській області про продовження обмежувального припису, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису, в якій просить продовжити дію обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 на строк 6 місяців із заборонами останньому перебувати в місці її проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; наближатися на відстань менше 50 метрів до її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс-повідомлення) із нею, або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Заявниця та її представник - адвокат Суржук Л.М. в судовому засіданні заяву підтримали з підстав викладених у ній, просить її задоволити. Зазначили, що ОСОБА_2 у час, коли діяв обмежувальний припис, був Рівненським міським судом Рівненської області визнаний винним та притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення по відношенню до заявниці низки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 125, 126-1 КК України. Вирок у цій справі (номер якої присвоєний № 569/16589/23) набрав законної сили 01.09.2025 року. Таким чином, підтверджено, що ОСОБА_2 вчинив стосовно матері ряд кримінальних правопорушень. Відтак ризики вчинення кривдником домашнього насильства стосовно заявниці існують. Крім того, ОСОБА_2 під час дії обмежувального припису приходив до заявниці, де та мешкає, вона просила його йти, оскільки діє обмежувальний припис. Просять врахувати висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 754/2917/21, у яких зазначається про можливість продовження обмежувального припису, який раніше вже продовжувався.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином.
Представник заінтересованої особи - 2 - Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином.
Заслухавши думку заявниці та її представника - адвоката Суржук Л.М., дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Закон визначає, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні (ст. 350-6 ЦПК України). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Згідно із ч. 1 ст. 350-7 ЦПК України, за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про продовження обмежувального припису має досліджувати ризики повторного вчинення насильства, а не факт його первинного вчинення.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2024 року у справі № 569/20770/24 було задоволено заяву ОСОБА_1 та видано обмежувальний припис на строк шість місяців із застосуванням тимчасового обмеження прав стосовно ОСОБА_2 , а саме: заборони перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 50 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс-повідомлення) з ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2025 року за заявою ОСОБА_1 продовжено на шість місяців обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що заявниця у справі є рідною матір'ю для заінтересованої особи - 1 - ОСОБА_2 .
Заявниця зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є пенсіонеркою, має інвалідність.
Син заявниці, ОСОБА_2 вчиняє систематично щодо неї домашнє насильство, що стверджується листами Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області від 14.10.2024 року, у яких зазначаються відомості про вчинення останнім по відношенню до ОСОБА_1 проявів домашнього насильства та заходи реагування щодо кривдника. У результаті було складено правоохоронними органами низку протоколів про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та їх скеровано до Рівненського міського суду Рівненської області для розгляду, ряд з них розглянуто та постановами суду притягнуто винну особу до відповідальності.
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 01.08.2025 року (справа № 569/16589/23) ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України (нанесення легких тілесних ушкоджень) та ст. 126-1 КК України (систематичне домашнє насильство), вчинені стосовно ОСОБА_1 . Вирок набрав законної сили 01.09.2025 року. Вироком доведено кримінальні правопорушення ОСОБА_2 вчинені відносно ОСОБА_1 . Його насильницькі дії стосовно заявниці проявлялись у нанесенні тілесних ушкоджень, словесних образ, погрозах, приниженні, залякуванні, що завдали шкоди психічному і фізичному здоров'ю потерпілої, у зв'язку із чим існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення кривдником домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи.
Отже, щоб забезпечити дієвий та ефективний спосіб захисту від повторного вчинення домашнього насильства щодо заявниці з боку кривдника, а також враховуючи той факт, що попередні заходи впливу, застосовані до порушника за вчинення домашнього насильства, не вплинули належним чином на нього та не сприяють припиненню проявів домашнього насильства різних форм відносно ОСОБА_1 , а тому щодо ОСОБА_2 необхідно продовжити обмежувальний припис, в тому числі встановивши заборону перебувати за місцем проживання заявниці, будь-яким шляхом комунікувати з нею.
Згідно постанов Рівненського міського суду Рівненської області у справах № 569/8277/23, № 569/22187/23, № 569/609/23, № 569/14872/23, № 569/7630/23, № 569/18850/23, ОСОБА_2 систематично вчиняє щодо заявниці домашнє насильство протягом 2023-2024 років та його притягали до відповідальності за ч.1 і 2 ст. 173-2 КУпАП.
Після винесення і продовження обмежувального припису ОСОБА_2 притягнуто до кримінальної відповідальності за ст.ст. 125, 126-1 КК України.
Суд вказує, що продовження дії обмежувального припису насамперед є необхідним в разі встановлення судом існування високого рівня вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи, та реальності таких ризиків, у відповідності до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд зазначає, що обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
За таких обставин, виходячи з встановлених фактичних обставин справи, пояснень заявниці та оцінюючи вірогідність продовження чи повторного вчинення таких дій заінтересованою особою по відношенню до заявниці, настання відповідних наслідків їх вчинення, суд наголошує про наявність високого рівня небезпеки продовження вчинення домашнього насильства щодо заявниці, тому продовження обмежувального припису є необхідним та виправданим за для запобігання більш тяжким наслідкам та невідкладного захисту заявниці, з огляду на що заява підлягає задоволенню, а обмежувальний припис продовженню із застосуванням обмежень, визначених рішенням суду від 29.10.2024 року та продовженим рішенням суду від 30.04.2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, суд відносить на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 263, 265, 293, 350-5, 350-6, 350-8 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити.
Продовжити на шість місяців обмежувальний припис, виданий на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області 29 жовтня 2024 року у справі № 569/20770/24 та продовжений на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2025 року у справі № 569/8368/25, за заявою ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тимчасового обмеження його прав з покладанням наступних обов'язків:
-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наближатися на відстань менше 50 метрів до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вести листування, телефонні переговори (в тому числі надсилати смс-повідомлення) зі ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
З метою інформування про продовження обмежувального припису копію рішення направити до уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за місцем проживання постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік та виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Рішення суду про продовження обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов"язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Заінтересована особа - 1: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).
Заінтересована особа - 2: Рівненське районне управління поліції ГУНП в Рівненській області (м. Рівне, вул. Героїв поліції, 4, ЄДРПОУ 40108761).
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.