Єдиний унікальний номер: 378/1191/25
Провадження № 2/378/449/25
30 жовтня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Марущак Н. М.
за участю секретаря: Замші В. С.,
позивачки ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ставище в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
До суду з вказаною заявою звернулась ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 з посиланням на те, що 18.09.2019 року в Розкішнянській сільській раді Ставищенського району Осадча Лідія Петрівна склала заповіт, яким заповіла їй (позивачці) земельну ділянку площею 4,499 га, кадастровий номер 3224285600:06:004:0068, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Розкішнянської сільської ради, все інше моє майно заповіла сину ОСОБА_2 , та їй (позивачці) в рівних частинах кожному. Заповіт зареєстровано 25.06.2025 року.
З 2020 року мати хворіла на онкологію та перебувала на диспансерному обліку в КНП «Ставищенська лікарня» Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області. В березні 2024 року перед пасхою вона (позивачка) повернулась в батьківську хату і за взаємною згодою з братом, на той час не маючи роботи, залишилася проживати з матір'ю, яка через похилий вік - 77 років та погіршення стану здоров'я потребувала догляду - допомоги в побуті, здійсненні купівлі продуктів, ліків, допомоги в обслуговуванні тощо.
ІНФОРМАЦІЯ_1 її (позивачки) мати ОСОБА_3 померла. Вона (позивачка) постійно до дня смерті без реєстрації проживала разом з матір'ю, доглядала її до смерті.
Жоден із спадкоємців не подав в 6-ти місячний термін до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавиці. На час смерті ОСОБА_3 батьків, подружжя, інших дітей не мала.
Спадкоємців, які б були зареєстровані на час смерті із спадкодавцею не було.
На день відкриття спадщини вона (позивачка) з березня 2024 року фактично без реєстрації постійно проживала разом із матір'ю ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка просить встановити факт, що вона постійного проживала із спадкодавицею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 станом на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Ставищенського районного суду від 01.09.2025 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а. с. 23 - 24).
Ухвалою суду від 08.10.2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду (а. с. 62).
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини, на які посилається в позові.
Представник відповідача Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області всудове засідання не прибув, до суду представник селищної ради Цимбалюк А. Ю. подав заяву, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі, справу просить розглядати без участі представника селищної ради (а. с. 44).
Третя особа ОСОБА_2 всудовому засіданні не заперечував проти задоволення позову, підтвердив обставини, викладені в позові, зазначивши, що його рідна сестра ОСОБА_1 постійно проживала з їх матір'ю ОСОБА_3 в с. Розкішна з березня 2024 року до дня смерті матері, оскільки мати була тяжко хвора.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду показали, що позивачка ОСОБА_1 постійно проживала зі своєю матір'ю ОСОБА_3 в с. Розкішна з березня 2024 року до дня смерті матері, оскільки мати була тяжко хвора.
Заслухавши пояснення позивачки, третьої особи, покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а. с. 15).
Мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 13).
Згідно довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 09.07.2025 № 5-408 спадкоємцями першої черги ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 (позивачка) та ОСОБА_2 (третя особа) (а. с. 17).
Відповідно до довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 09.07.2025 №5-409 ОСОБА_1 з березня 2024 року фактично без реєстрації проживала разом із матір'ю ОСОБА_3 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 18).
Згідно Акта від 10.07.2025, складеного жителями с. Розкішна Білоцерківського району Київської області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в присутності старости Старостинського округу № 5 Карпенко О. О., ОСОБА_1 з березня 2024 року фактично без реєстрації проживала разом із матір'ю ОСОБА_3 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 16).
Відповідно до копій матеріалів спадкової справи (а. с. 32 - 41) встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (а. с. 36) Ставищенською державною нотаріальною конторою 19.05.2025 заведена спадкова справа № 74091739 (а. с. 35). За життя ОСОБА_3 18 вересня 2020 року склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Розкішнянської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 121, яким заповіла земельну ділянку площею 4,499 га. кадастровий номер 3224285600:06:004:0068, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Розкішнянської сільської ради Ставищенського району Київської області, своїй дочці ОСОБА_1 , все інше своє майно в рівних частках заповіла своїм дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а. с. 38). Згідно довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 19.05.2025 ОСОБА_3 до дня смерті була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , разом із нею до дня смерті постійно проживала та вела спільне господарство її дочка ОСОБА_1 (а. с. 37).
Державний нотаріус Ставищенської державної нотаріальної контори 22.05.2025 винесла постанову про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку, обгрунтовуючи відмову тим, що остання не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законом термін, разом зі спадкодавицею на час її смерті не проживала (а. с. 41).
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
У даному випадку, встановлення факту, що має юридичне значення безпосередньо пов'язано з виникненням у позивачки ОСОБА_1 права на отримання та оформлення спадщини, а тому саме виникнення такого права, за наявності інших спадкоємців, впливає на їх спадкові права та обов'язки, а отже передбачає спір, який має бути розглянутий в порядку позовного провадження за участю спадкоємців померлого за місцем знаходження спадкового майна.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
За змістом статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Статтею 3 цього Закону визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з п.п. 3.20 п. 3 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р.) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду показали, що позивачка ОСОБА_1 постійно проживала зі своєю матір'ю ОСОБА_3 в с. Розкішна з березня 2024 року до дня смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до вищевказаної довідки Ставищенської селищної ради від 09.07.2025 ОСОБА_1 з березня 2024 року фактично без реєстрації проживала разом із матір'ю ОСОБА_3 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку АДРЕСА_1 (а. с. 18).
Таким чином, факт постійного проживання позивачки ОСОБА_1 разом зі спадкодавицею ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів. З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем позову, позицію третьої особи ОСОБА_2 , який не заперечує проти задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Оскільки згідно заяви позивачка понесені витрати по сплаті судового збору бере на себе, суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст. 11, 16, 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 82, 259, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 станом на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ).
Відповідач: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області (09401, Київська область, Білоцерківський район, селище Ставище, вулиця Цимбала Сергія, 35/1, ЄДРПОУ 04360913).
Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 ).
Повне рішення виготовлено 30 жовтня 2025 року.
Суддя Н. М. Марущак