29 жовтня 2025 року місто Київ
справа № 754/10517/20
провадження № 22-ц/824/9728/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Саліхова В.В. Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Височанської Н.В.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Білан Любов Миколаївною,
на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року, постановлену у складі судді Буша Н.Д., -
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього на його користь 9 772 989 грн. упущеної вигоди.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва 5 квітня 2023 року провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням комплексної судової (оціночно-будівельної та економічної) експертизи.
8 січня 2024 року вказана цивільна справа повернута з Державного науково-Дослідного експертно-криміналістичного центру після проведення експертизи.
22 липня 2024 року від позивача надійшло клопотання про призначення додаткової комплексної судової експертизи, оскільки висновок експерта від 15 грудня 2023 року № КСЕ-19-23/9973 не містить всіх відповідей на запитання, які ставились судом в ухвалі від 5 квітня 2023 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року призначено у справі додаткову комплексну судову (оціночно-будівельну та економічну) експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- якою була середня ринкова орендна плата квартири АДРЕСА_1 у період з 1 червня 2013 року по 30 червня 2018 року? Показник середньої ринкової орендної плати визначити відповідно до змін у ринковому рівні орендної плати помісячно.
-якою була середня ринкова орендна плата житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 та земельної ділянки, за кадастровим номером 3220881300:04:004:0786, на котрій він розташований у період з 1 червня 2013 року по 30 червня 2018 року? Показник середньої ринкової орендної плати визначати відповідно до змін у ринковому рівні орендної плати помісячно.
-якою була середня ринкова орендна плата гаражу (машиномісця) АДРЕСА_3 у період з 1 червня 2013 року по 30 червня 2018 року? Показник середньої ринкової орендної плати визначати відповідно до змін у ринковому рівні орендної плати щомісячно.
-з урахуванням наданих матеріалів справи, в тому числі висновку експерта від 15.12.2023 №КСЕ-19-23/9973, та оціночно-будівельного дослідження, яким є розмір доходів, що могли бути отримані ОСОБА_1 (упущена вигода) від здачі в оренду у період з 1 червня 2013 року по 30 червня 2018 року, наступного майна - пропорційно належної йому долі власності у цьому майні:
- частини квартири АДРЕСА_4 ;
- частини квартири АДРЕСА_5 ;
- частини квартири АДРЕСА_6 ;
- частини квартири АДРЕСА_7 ;
- частини квартири АДРЕСА_8 ;
- частини квартири АДРЕСА_9 ;
- 3/100 частин квартири АДРЕСА_1 ;
- частки житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 та земельної ділянки, за кадастровим номером 3220881300:04:004:0786;
- частки гаражу (машиномісце) № НОМЕР_1 по АДРЕСА_10 ;
- 1/6 частки квартири АДРЕСА_11 .
Проведення експертизи доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Київ, вул. Велика Кільцева 4). Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. В розпорядження експертів надані всі письмові матеріали справи.
Витрати, пов?язані із проведенням експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 ..
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Постановляючи таку ухвалу суд першої інстанції виходив з предмету позову, а також того, що висновок експерта від 15 грудня 2023 року № КСЕ-19-23/9973 не містить всіх відповідей на запитання, які ставились судом в ухвалі від 5 квітня 2023 року. Суд вважав, що є всі підстави для задоволення клопотання представника позивача про призначення експертизи.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Білан Л.М. 26 березня 2025 року подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції перешкоджає подальшому провадженню управі, оскільки висновок суду щодо наявності підстав для проведення додаткової судової експертизи не відповідає обставинам справи, а сама ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.
Предметом спору за позовом у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з ОСОБА_2 9 772 989 грн. упущеної вигоди.
Позивач повідомив суд, що він є власником часток у праві спільної часткової власності на спадкове нерухоме майно, яке належить йому та відповідачу на праві спільної часткової власності. Право власності позивач набув згідно рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року в справі № 757/24826/14-ц, яким визнано недійсним заповіт, свідоцтва про право на спадщину за заповітом відповідача та визнано за позивачем право власності у порядку спадкування (у відповідних частинах) в об'єктах нерухомого майна, що входили до спадкової маси. Позивач вважає, що міг самостійно отримувати реальний дохід від здачі в оренду належних йому часток у праві спільної часткової власності на об'єкти нерухомості (без виділення таких часток в натурі), з 1 червня 2013 року по 30 червня 2018 року, однак не міг цього зробити, оскільки всі об'єкти належали одноосібно відповідачу.
У справі проводилося декілька комплексних судових експертиз за клопотаннями позивача.
У первісній експертизі щодо результатів економічного дослідження зазначено, що відповісти на запитання щодо визначення розміру неотриманих ОСОБА_1 доходів (упущеної вигоди) від здачі в оренду 6 об'єктів, вказаних в питаннях № 1-10 у період з червня 2013 року по 30 червня 2018 року, що відповідає його долі власності у майні (згідно з переліком), за наявними документами неможливо.
Суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не аргументував, чому вважає, що первісна експертиза не містить відповідей на питання № 7, № 8, № 9 (щодо ринкової вартості оренди) та № 11 (щодо розміру упущеної вигоди), які були поставлені судом в ухвалі від 05.04.2023.
Попри твердження суду про відсутність відповідей, первісна експертиза досліджувала всі питання та надала на них відповіді. Якщо експерт провів дослідження, але зазначив про неможливість визначити середню ринкову вартість оренди окремих об'єктів чи розмір упущеної вигоди з обґрунтуванням причин, це також є відповіддю на поставлене питання. Вважає, що суд не встановив, а позивач не довів, чому потрібно проводити додаткові дослідження ринку нерухомості
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача Білан Л.М. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Почерняк І.С. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За вимогами статей 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасника справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При використанні засобів доказування учасник судового процесу з одного боку має дотримуватися вимоги про отримання інформації лише з визначених в законі засобів доказування та з дотриманням встановленого порядку; з іншого - використання лише певних засобів доказування з числа передбачених законом (позитивна допустимість) або неможливість використання певних засобів доказів (негативна допустимість).
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок експерта відноситься до засобів доказування на підставі частини другої статті 76 ЦПК України.
Так, відповідно до частини першої статті 102 ЦПК, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною другою статті 102 ЦПК встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Встановлено, що за клопотанням позивача ухвалою Деснянського районного суду міста Києва 5 квітня 2023 року призначено комплексну судової (оціночно-будівельної та економічної) експертизи на вирішення якої експертам поставлено 11 запитань.
На виконання ухвали суду експертами надано до суду висновок від 15 грудня 2023 року № КСЕ-19-23/9973.
З аналізу змісту наданого висновку експертів, вбачається, що відповіді щодо середньої ринкової орендної плати надано на усі поставлені запитання, окрім номеру «11», де експертами зазначено наступне: «в зв?язку з тим, що станом на 15 грудня 2023 року» відповідь на заявлене експертами клопотання від 1 березня 2023 року № KСЕ-19-23/9973 щодо документів, необхідних для вирішення запитання № 11, яке стосується економічної частини дослідження, а саме: надання договорів оренди приміщень за адресами: АДРЕСА_12 та АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 та АДРЕСА_15 ; договорів оренди гаражу (машиномісця) № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_16 ; договорів оренди житлового будинку з вбудованими господарськими та побутовими будівлями і спорудами та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та квитанцій про сплату орендованого майна за вищевказаними договорами оренди, не надходила, відповісти на запитання щодо визначення розміру неотриманих ОСОБА_1 доходів (упущеної вигоди) від здачі в оренду приміщень, вказаних у запитаннях 1-10, у період з 01 червня 2013 року по 30 червня 2018 року, що відповідає його долі власності у цьому майні, а саме: частини квартири АДРЕСА_4 ; частини квартири АДРЕСА_5 ; частини квартири АДРЕСА_6 ; частини квартири АДРЕСА_16 ; частини квартири АДРЕСА_8 ; частини квартири АДРЕСА_9 ; 3/100 частин квартири АДРЕСА_1 ; частини житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 ; частини гаражу АДРЕСА_16 ; 1/6 частини квартири АДРЕСА_11 ; частини земельної ділянки АДРЕСА_2 , неможливо.»
Отже, перешкодою для дослідження експертами ініційованих позивачем питань стало відсутність документів, необхідних для вирішення запитання № 11, яке стосується економічної частини дослідження.
1 березня 2023 року експертами було заявлене клопотання № KСЕ-19-23/9973 щодо документів, необхідних для вирішення запитання № 11 із зазначенням переліку необхідних документів, проте відповідь станом на 15 грудня 2023 року не надходила. Тобто, позивачем не надано в розпорядження експертів необхідні для проведення ініційованої ним експертизи та вказаних експертами у відповідному клопотанні документів.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року за клопотанням позивача призначено додаткову комплексну судову (оціночно-будівельну та економічну) експертизу, на вирішення якої поставлено перелік запитань.
Задовольняючи таке клопотання, суд першої інстанції помилково вважав, що висновок експерта від 15 грудня 2023 року №КСЕ-19-23/9973 не містить всіх відповідей на запитання, які ставились судом в ухвалі суду від 5 квітня 2023 року.
Порядок проведення експертизи регулюється Наказом МОЗ від 8 жовтня 1998 № 53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».
Згідно положень цього наказу, первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Згідно ч. 1 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Таким чином, додаткова експертиза призначається у випадку неповноти та неясності первинної експертизи, що, в свою чергу, має бути визнана судом під час розгляду результатів первісної експертизи.
Згідно з постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду 24 квітня 2018 року у справі № 910/9611/16, додаткова експертиза призначається після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об?єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.
У матеріалах справи відсутні відомості щодо визнання висновку експертів від 15 грудня 2023 року №КСЕ-19-23/9973 недійсним, неповним або неясним, як того вимагає ст. 113 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Таким чином, з аналізу матеріалів справи, наданих сторонами пояснень та положень матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про призначення у цій справі додаткової експертизи, оскільки така призначається у визначеному положеннями ч. 1 ст. 113 ЦПК України випадку та у разі необхідності проведення додаткових досліджень на основі додатково наданих матеріалів, які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Стороною позивача до клопотання про призначення додаткової комплексної судової (оціночно-будівельну та економічну) експертизи таких матеріалів надано не було. Відповідно, підстав для повторного дослідження вже досліджених експертами документів - немає. Призначення додаткової експертизи за відсутності матеріалів, які не були предметом дослідження при проведенні первинної експертизи не передбачено законодавством та призведе до затягування розгляду справи по суті, а колегія суддів вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 .
Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Білан Любов Миколаївною, задовольнити.
УхвалуДеснянського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: В.В. Саліхов
А.М. Стрижеус