Апеляційне провадження № 22-ц/824/14781/2025
Справа № 755/16579/24
29 жовтня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів: Фінагеєва В.О., Яворського М.А., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення,
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року заяву задоволено. Повний текст рішення складено 30 червня 2025 року. Не погоджуючись із даним рішенням, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області 23 липня 2025 року засобами електронного зв'язку через систему "Електронний суд" подало апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Для вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження з суду першої інстанції було витребувано вказану справу, яка 10 вересня 2025 року надійшла до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області було залишено без руху, оскільки заявником при поданні апеляційної скарги не було надано суду докази сплати судового збору.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання юридичною особою апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки при поданні позовної заяви підлягало сплаті 605,60 грн., за подання апеляційної скарги справляється судовий збір в розмірі 726,72 грн. (605,60 грн. х 150 % х 0,8 = 726,72 грн.)
Центральному міжрегіональному управлінню Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року, було надано строк тривалістю десять днів з дня вручення копії даної ухвали для виправлення вказаних недоліків.
Як вбачається з матеріалів справи, Київський апеляційний суд 16 вересня 2025 року направляв представнику заявника ОСОБА_2 засобами електронного зв'язку до його електронного кабінету в системі "Електронний суд" копію ухвали Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, на підтвердження чого в матеріалах справи наявний звіт про доставку 16 вересня 2025 року вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду з вкладенням електронного примірника вказаної ухвали до електронного кабінету представника.
Також, Київський апеляційний суд 06 жовтня 2025 року направляв Центральному міжрегіональному управлінню Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області засобами електронного зв'язку до його електронного кабінету в системі "Електронний суд" копію ухвали Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, на підтвердження чого в матеріалах справи наявний звіт про доставку 06 жовтня 2025 року вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду з вкладенням електронного примірника вказаної ухвали до електронного кабінету заявника.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення єдень отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).
В абзацах другому та п'ятому пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя.
Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених у пункті 10 Положення про ЄСІТС, і тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
Відтак, судом належним чином повідомлено заявника про рух вказаної справи шляхом направлення копії ухвали Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху Центральному міжрегіональному управлінню Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до його електронного кабінету в системі "Електронний суд".
Станом на 29 жовтня 2025 року Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області недоліки апеляційної скарги не усунуло.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у тому числі цікавиться рухом справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Європейський суд з прав людини у справах "Каракуця проти України" та "Пономарьов проти України" звертав увагу на те, що заявники мають виявити належну зацікавленість у розгляді їхньої справи, в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини зазначав, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку сторони цікавитися рухом справи, застосування положень ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги не є порушенням права особи на доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 6 ст. 357 ЦПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За таких обставин, оскільки недоліки апеляційної скарги заявником не були усунуті, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.