апеляційне провадження №22-ц/824/11628/2025
справа №755/12905/24
28 жовтня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Хромової О.О.,
у справі за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У липні 2024 року до суду звернулось АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" із позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором у розмірі 66 791,72 грн.
Позивач вказує, що АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" запущено новий проєкт monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проєкту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Умови обслуговування рахунків опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення.
Вимоги обґрунтовує тим, що 04 грудня 2020 року ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 50000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
Проте позичальник допустив порушення у строках здійснення платежів, у зв'язку із чим банк відповідно до умов договору визнав кредит за формою "на вимогу".
Вказує, що станом на 21 березня 2024 року заборгованість за кредитним договором складається за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 66 791,72 грн.
Мотивуючи наведеним, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" кредитну заборгованість у розмірі 66 791,72 грн та судові витрати.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи у позові, суд виходив з того, що укладення кредитного договору відбулось у змішаній формі із застосуванням мобільного застосунку та, як наслідок, ознайомлення відповідача із умовами договору у застосунку і погодження сторонами всіх істотних умов договору. Проте у зв'язку із неподанням позивачем Умов та правил надання банківських послуг monobankу редакції, чинній станом на дату підписання анкети-заяви 04 грудня 2020 року, суд позбавлений можливості установити погоджені умови кредитування.
Суд вказав на відсутність виписки по рахунку, на який, за доводами сторони позивача, було встановлено кредитний ліміт, на відсутність доказів надання кредитних коштів відповідачеві, що унеможливлює перевірку обставин виникнення та розміру заборгованості.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність оскаржуваного рішення, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.
Вказує, що суд першої інстанції не дослідив особливості надання банківських послуг Monobank, процедуру ознайомлення клієнтів з умовами, тарифами та паспортом споживчого кредиту, передчасно дійшовши висновку про їх невідомість відповідачу.
Відповідно до статей 633, 634, 641 ЦК України умови і правила обслуговування, розміщені на сайті банку та в мобільному додатку, є публічною офертою, з якою клієнт погоджується, підписавши анкету-заяву. В мобільному застосунку банку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач має постійний доступ.
В анкеті передбачено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею розрахунку та паспортом кредиту становить договір, а електронний підпис прирівнюється до власноручного. Клієнт підтверджує відкриття рахунку, встановлення кредитного ліміту та надання банку права змінювати його розмір. Використання картки, введення ПІН-коду чи здійснення операцій означає згоду зі змінами до договору.
Враховуючи дистанційний характер послуг та постійний доступ клієнта до актуальних умов, стверджує, що позичальник був ознайомлений із ними та добровільно погодився на кредитування на умовах, що діяли станом на дату підписання анкети-заяви.
Вказує, що наявна в матеріалах справи редакція Умов та правил, а також витяг з Тарифів за карткою monobank має показовий характер з огляду на специфіку надання банківських послуг, оновлюється та доповнюється у відповідності вимог законодавства. Стверджує, що існують підстави уважати, що Умови та правила надання позивачем банківських послуг, розміщені в публічному доступі в мережі Інтернет, та посилання на сайт позивача, розміщене в анкеті-заяві клієнтів банку, є загальновідомими.
Отже, посилання суду на недоведеність ознайомлення відповідача з умовами договору є безпідставними.
Зазначає, що своїми діями (переказ коштів, поповнення мобільного зв'язку, оплата товарів у торгових точка інше) відповідач тим самим визнав наявність зобов'язань із змінами та доповнення до договору.
Щодо розміру заявленої заборгованості вказує, що відповідно до вимог ЦПК України кожна сторона повинна доводити обставини, на які посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а належними є лише ті докази, що стосуються предмета спору.
У справах про стягнення заборгованості боржник повинен доводити відсутність боргу або необґрунтованість його нарахування.
Якщо боржник заперечує суму заборгованості, він зобов'язаний надати суду належні докази ? контррозрахунок, висновок експертизи чи інші документи, які б спростовували розрахунок банку. У цій справі відповідач жодних доказів не подав, не надав контррозрахунку та не спростував правильність обчислення боргу. За таких обставин немає підстав ставити під сумнів розрахунок банку, який підтверджений належними доказами.
Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи убачається, що 04 грудня 2020 року ОСОБА_1 та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (monobank), відповідно до якої відповідач просить відкрити рахунок у гривні на власне ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору (а.с.14-16).
Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у разі надання банківських послуг щодо продуктів (monobank | Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (пункт 1 анкети-заяви).
Підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифрового власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobankОСОБА_1 :
- підтверджує отримання примірника Договору в мобільному додатку monobank;
- підтверджує своє ознайомлення та згоду з умовами Договору;
- підтверджує укладення Договору;
- зобов'язується виконувати умови Договору;
- підтверджує, що інформація, передбачена частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надана ОСОБА_1 шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку.
Ця анкета-заява також є заявою на відкриття поточного рахунку в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
В анкеті-заяві зазначено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в Договорі та Тарифах.
До матеріалів справи долучено витяг з Умов і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, затверджених Протоколом Правління №49 від 30 листопада 2022 року, які набрали чинності з 01 грудня 2022 року (а.с.17-29). Долучено додаток із визначення тарифів Чорної картки monobank (а.с.30-31), паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.32-34), Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживачів (а.с.34 зворот).
Згідно даних розрахунку заборгованості за договором №б/н від 04 грудня 2020 року, укладеним між УНІВЕРСАЛ БАНК та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 21 березня 2024 року заборгованість клієнта складає: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 66 791,72 грн. Розрахунок містить інформацію за період з 14 грудня 2020 року по 21 березня 2024 року (а.с.11-13).
ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 10 жовтня 2011 року видано банківську ліцензію №92 на право надання банківських послуг, визначених частиною 3 статті 47 Закону України «Про банківську діяльність», відомості до Державного реєстру банків внесено 20 січня 1994 року за номером 226 (а.с.37). Згідно даних Статуту АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в редакції від 21 грудня 2021 року Банк є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ «Універсал Банк», що існував у формі відкритого акціонерного товариства, тип якого у відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Універсал Банк» було змінено на публічне акціонерне товариство та який було перейменовано на ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (а.с.39-40).
В матеріалах справи наявні копія паспорту (id-карта) ОСОБА_1 (а.с.55).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11, частини 2 статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом першої інстанції установлено, що кредитні правовідносини у цій справі виникли на підставі підписання сторонами анкети-заяви від 04 грудня 2020 року, а кредитний договір укладено сторонами у змішаній формі із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію».
Відтак, довід апеляційної скарги в частині не дослідження районним судом питання про порядок укладення кредитного договору з урахуванням приписів Закону України «Про електронну комерцію» є безпідставними. При цьому, доводи апеляційної скарги в частині електронної (змішаної) форми укладення сторонами кредитного договору та, як наслідок, погодження усіх істотних умов договору в електронній формі, на висновки суду першої інстанції не впливають, оскільки сам по собі факт укладення кредитного договору не свідчить про порушення сторонами умов його виконання, виникнення заборгованості та її розмір.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (71), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1046 параграфу 1 глави 71 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У зв'язку із укладенням кредитного договору між банком та позичальником виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у банк виник обов'язок передати відповідачеві кредитні кошти.
Із змісту анкети-заяви убачається, що ОСОБА_1 просив відрити поточний рахунок на його ім'я в гривні та установити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідачки за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20.
Розрахунок заборгованості, на який посилається банк, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом виникнення та існування боргу.
У цій справі позивачем не надано жодного доказу на підтвердження передачі кредитних коштів ОСОБА_1 .
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів в розумінні закону, а саме банківської виписки по рахунку позичальника, якими позивач мав би підтвердити виникнення заборгованості за кредитним договором, та на підставі яких суд мав би можливість установити наявність (або відсутність) та розмір заявленої до стягнення заборгованості. Крім того, суд першої інстанції правомірно відхилив посилання позивача на розрахунок заборгованості, долучений до позову, оскільки такий документ не є первинним документом, який підтверджує розмір заборгованості.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачем у справі є юридична особа, основною діяльністю якої є надання банківських послуг. Тобто ініціатором судового процесу є особа, яка за специфікою своєї професійної діяльності має у розпорядженні всі необхідні документи на підтвердження доводів позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що із наданих позивачем до суду документів (анкета-заява, Умов та правила обслуговування рахунків фізичної особи, розрахунку заборгованості) не є можливим підтвердити факт відкриття ОСОБА_1 рахунку та передачі відповідачеві кредитних коштів за Договором від 04 грудня 2020 року, а також вказані документи у їх сукупності також не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі анкети-заяви та факт виникнення у нього заборгованості перед позивачем.
Таким чином, матеріали справи не містять підтвердження належними та допустимими доказами виникнення у ОСОБА_1 кредитної заборгованості за договором від 04 грудня 2020 року.
Доводи апеляційної скарги в частині загальнодоступності інформації про умови надання банком банківських послуг та щодо витребування додаткових доказів за ініціативою суду апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.
За приписами частин 1, 2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3 статі 12, частина 1 статті 81 ЦПК України).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 ЦПК України).
Згідно приписів частини 1 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
З аналізу наведених норм убачається, що під час цивільного судочинства сторони процесу наділені правом, а не обов'язком вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, зокрема, представляти суду чи не представляти доказ.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).
Про наведене вказав Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі №602/1455/20.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що, на думку позивача, Умови та правила надання банківських послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», розміщені в мережі Інтернет, є загальновідомими обставинами згідно частини 3 статі 82 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє та зауважує, що такі умови та правила, хоча є у доступі необмеженій кількості користувачів мережі Інтернет з огляду на їх розміщення на вебсайті банку, проте мають мінливий характер та за своєю суттю є об'ємною інформацією, що не дає підстав уважати, що така інформація має ознаки загальновідомої обставини.
Колегія суддів зазначає, що загальновідомі обставини не потребують доказування, оскільки об'єктивність їх існування є очевидна.
З огляду на наведене, Умови та правила обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank не можуть визнаватися загальновідомою обставиною.
Посилання скаржника на те, що відсутність заперечень відповідача є безумовною підставою для задоволення позову є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам цивільного законодавства України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів робить висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» залишити без задоволення.
Рішення Києво- Дніпровського районного суду міста Києва від 04 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова