Справа № 746/492/25
2/746/213/25
"29" жовтня 2025 р.
Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Нагорної Н.Г.,
при секретарі Сакун Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Срібнянського районного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08 червня 2024 року № 1556073 в сумі 134 549,99 грн, з яких 29 899,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 89 700,00 грн - заборгованість за відсотками, 14 950,00 грн - заборгованість зі сплати пені, також просило стягнути з відповідача на користь товариства суму судового збору, сплаченого при поданні цієї позовної заяви, в розмірі 2 422,40 грн.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» зазначило, що 08 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі - ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1556073 у сумі 29 900,00 грн. 20 січня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-01/25 (далі - договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» прийняло належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від
20 січня 2025 року № 01.02-01/25 ТОВ « СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 134 549,99 грн, з яких 29 899,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 89 700,00 грн - заборгованість за відсотками, 14 950,00 грн - сума штрафних санкцій. Оскільки всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання за кредитним договором, після набуття ТОВ «СВЕА ФІНАНС» права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «СВЕА ФІНАНС», ні на рахунки попереднього кредитора, отже ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС», яку товариство просить стягнути з нього в судовому порядку.
Позивач також зазначив, що 25 березня 2024 року рішенням № 1 єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» СВЕА ЕКОНОМІ КІПР ЛІМІТЕД змінено назву товариства з ТОВ «Росвен Інвест Україна» на ТОВ «СВЕА ФІНАНС».
Ухвалою Срібнянського районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Сторони повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, призначеного на 12 год. 00 хв. 29 жовтня 2025 року.
Копію ухвали від 07 жовтня 2025 року надіслано сторонам.
Представник позивача 29 жовтня 2025 року до суду не прибула, про причини неявки не повідомила. У прохальній частині позову ТОВ «СВЕА ФІНАНС» викладено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Крім того, разом із позовною заявою представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач також не прибув в судове засідання, призначене на 12 год. 00 хв. 29 жовтня 2025 року, відзив на позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не подав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений засобами поштового зв'язку (поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»), а також шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України» в мережі Інтернет https://sr.cn.court.gov.ua/sud2521/gromadyanam/vukdocourt/.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
08 червня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1556073, згідно з яким позичальнику надано кредит у безготівковій формі шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 (підпункт 2.1. договору), у сумі 29 900,00 грн (підпункт 1.2. договору), строком на 350 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 25 днів (підпункт 1.3.), зі сплатою за користування кредитними коштами 1,5 % на день (стандартна процентна ставка) ( підпункт 1.5.1. договору) або 1,2 % (знижена процентна ставка), яка застосовується у разі, якщо клієнт до 03 липня 2024 року включно або протягом трьох календарних днів, що слідують за цією датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів (підпункт 1.5.2. договору).
На підтвердження перерахування коштів на платіжну картку ОСОБА_1 позивач надав лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» (далі - ТОВ «Пейтек») від 20 січня 2025 року № 20250120-501, адресований ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», між якими 01 квітня 2024 року було укладено договір № 01042024-2 про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, відповідно до якого 08 червня 2024 року о 10:43:19 було успішно зараховано кошти в сумі 29 900,00 грн на платіжну картку, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 990fabcb-0fae-4c2f-9d44-22e19f0557ab, номер транзакції в системі ТОВ «CЕЛФІ КРЕДИТ» - 06а5777d8ba37ab898718973163897f1, Session ID - 025048706549, сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua, код авторизації- 735574, банк-еквайр - АТ «ПУМБ» .
Укладення договору здійснено сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ІТС) ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету (підпункт 7.1. договору).
Згідно з підпунктом 7.4 пункту 7 кредитного договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку товариства електронним підписом в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, за зразком, попередньо узгодженим сторонами. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис клієнта на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 кредитного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на умовах, встановлених договором, надає Споживачу кошти в кредит в національній валюті України-гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з підпунктом 3.1. пункту 3 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику ТОВ « СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі - Правила), в тому числі й на умовах фінансового кредиту (підпункт 9.6. кредитного договору), які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердила, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих Правил.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права, обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформації телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію».
Як зазначено в позовній заяві, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 08 червня 2024 року надіслало одноразовий ідентифікатор (В347) ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_2 .
Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1556073 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено 08 червня 2024 року строком на 350 днів, договором передбачена сплата процентів та тіла кредиту частинами, кожні 25 днів, а строк повного виконання зобов'язань за цим договором настав 24 травня 2025 року.
20 січня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-01/25, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» прийняло належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (копія договору міститься в матеріалах справи).
У пункті 2.1. договору факторингу визначено, що у відповідності до умов цього договору, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором.
Пункт 2.2. договору визначає, що загальний розмір заборгованостей складає 45 254 390, 34 грн згідно з реєстром боржників, який складається сторонами в паперовому вигляді та у формі електронного документа.
Реєстр боржників на паперовому носії (з основною інформацією за Кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін і є невід'ємною частиною цього договору. Реєстр боржників у формі електронного документа передається клієнтом фактору на електронному носії (з додатковою інформацією за кредитними договорами) і повинен повністю відповідати реєстру боржників на паперовому носії, підписаному сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у реєстрі боржників на паперовому носії та реєстру боржників на електронному носії, перевагу має інформація реєстру боржників на паперовому носії (пункт 2.3. договору).
Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами реєстру боржників та виконання фактором умов пунктів 4.1 - 4.4 цього договору (після оплати визначеної в договорі ціни договору), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами (відповідно до реєстру боржників). Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов'язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором (підпункт 3.1.3. договору)
У пункті 4.1. договору сторони домовились, що Фінансування (ціна Договору) складає 1 664 956,63 грн.
Фактор сплачує клієнту фінансування шляхом перерахування клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена у пункті 4.1 цього договору, на рахунок клієнта, вказаному в розділі 14 цього договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору (пункт 4.2 договору).
Оплата вважається здійсненою в момент зарахування на рахунок Клієнта, вказаний в розділі 14 цього договору, грошових коштів в сумі, що вказана в пункті 4.1 цього договору (пункт 4.3. договору).
Клієнт сплачує фактору плату, що зазначена у пункті 2.5 цього договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору на рахунок фактора, вказаний в розділі 14 цього договору.
До позовної заяви ТОВ «СВЕА ФІНАНС» додало копію реєстру боржників до договору факторингу від 20 січня 2025 року № 01.02-01/25 (додаток № 1 до договору факторингу від 20 січня 2025 року № 01.02-01/25), підписаного уповноваженими представниками сторін договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», і скріплений печатками сторін, а також витяг з реєстру боржників до договору факторингу від 20 січня 2025 року № 01.02-01/25 (додаток № 1 до договору факторингу від 20 січня 2025 року № 01.02-01/25), підписаний директором ТОВ «СВЕА ФІНАНС» та скріплений печаткою товариства, згідно з яким фактор набув право вимоги до ОСОБА_1 на суму 134 549,99 грн, з яких 29 899,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 89700,00 грн - заборгованість за відсотками, 14 950,00 грн - сума штрафних санкцій.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцять статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 526, частиною першою статті 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» вважає себе кредитором, до якого за договором факторингу від 20 січня 2025 року № 01.02-01/25 перейшло право вимоги за кредитним договором від 08 червня 2025 року № 1556073, однак товариство не надало суду належних доказів переходу права вимоги за кредитним договором від 08 червня 2025 року № 1556073, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , до ТОВ «СВЕА ФІНАНС».
Для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія - позивач повинна надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлений та підписаний договір про відступлення права вимоги, реєстр боржників, що передається кредитором новому кредитору згідно із вказаним договором, акт прийому-передачі, а також докази на підтвердження оплати за договором факторингу.
Вказане передбачено також умовами договору факторингу від 20 січня 2025 року № 01.02-01/25, зокрема пунктом 2.3. та підпунктом 3.1.3. цього договору.
Однак ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не надало суду належно оформленого реєстру боржників до договору факторингу, з якого б убачалось що до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 червня 2024 року № 1556073, укладеним між ним та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».
Додана до позовної заяви копія реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 20 січня 2025 року № 01.02-01/25 (додаток № 1 до договору факторингу від 20 січня 2025 року № 01.02-01/25), який згідно з вимогами до такого реєстру повинен бути підписаний уповноваженими представниками сторін договору, ТОВ « СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», і скріплений печатками сторін, не містить відомостей про передачу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» права вимоги саме за кредитним договором, укладеним ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» із ОСОБА_1 , оскільки у переліку осіб, зазначених у цьому реєстрі, щодо яких перейшло право вимоги, прізвище та ініціали ОСОБА_1 відсутні.
Витяг же з реєстру боржників № 1 до договору факторингу від 20 січня 2025 року № 01.02-01/25 (додаток № 1 до договору факторингу від 20 січня 2025 року № 01.02-01/25), не відповідає вимогам до такого реєстру, визначеним, зокрема, умовами договору факторингу (пункт 2.3. договору), оскільки підписаний директором ТОВ «СВЕА ФІНАНС» та скріплений печаткою ТОВ «СВЕА ФІНАНС», тоді як такий витяг повинен бути підписаний уповноваженими представниками сторін договору факторингу та скріплений їх печатками.
Крім того, слід зауважити, що пункт 2.3. договору факторингу від 20 січня 2025 року № 01.02-01/25 містить застереження про те, що у випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у реєстрі боржників на паперовому носії та реєстрі боржників на електронному носії, перевагу має інформація реєстру боржників на паперовому носії, а логічно припустити, що витяг зроблено саме з реєстру боржників на електронному носії.
Таким чином, за відсутності в матеріалах справи належних доказів набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 08 червня 2024 року № 1556073, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, що є підставою для відмови в позові.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.
Ураховуючи викладене, вимога ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення судових витрат з відповідача, задоволенню також не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Н.Г. Нагорна