Справа № 587/3915/25
29 жовтня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» через систему «Електронний суд» звернувся до Сумського районного суду Сумської області із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 21126,03 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн та 6000 грн витрат на правничу допомогу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10 листопада 2021 року відповідач уклав з ТОВ «Слон Кредит» договір про надання споживчого кредиту №748580, на підставі якого отримав кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 18000,00 грн. 21 лютого 2024 року на підставі договору факторингу №2102-24 ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» за плату право грошової вимоги до відповідача. Останній, скориставшись кредитними коштами, свої зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків належним чином не виконує, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 21126,03, який складається із 15002,13 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 6123,9 грн - заборгованість за відсотками. У добровільному порядку ОСОБА_1 не вчиняє дій, спрямованих на погашення заборгованості. Тому позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Ухвалою суду від 15 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити його без участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином, заяв чи клопотань від нього не надходило.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Повно, об'єктивно та всебічно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 10 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» було укладено договір №748580 про надання споживчого кредиту та позивачем було надано кредит в сумі 22500,00 грн, мета на споживчі потреби, строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 10 листопада 2022 року (включно). Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка залежить від періоду її встановлення - за перший день користування кредитом - 25% в день (9125% річних), за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 100% річних. Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 333,22%. Кошти кредиту надаються у розмірі 18000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки. У розмірі 4500,00 грн. оплата процентів за перший день користування кредитом. Договір №870748580 про надання споживчого кредиту від 10 листопада 2021 року відповідач підписав власноручно, а також анкету-заяву, паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 18-23).
Згідно з листом №2646-240307161547 від 07 березня 2024 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надають послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. 10 листопада 2021 року перераховано кошти на суму 18000,00 грн, маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay - 118939902 (а.с. 32).
21 лютого 2024 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Слон Кредит» укладено Договір факторингу №2102-24, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» передає ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги та приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимог (а.с. 9, 24-31, 44).
Відповідно до витягу з Додатку до договору факторингу №2102-24 21 лютого 2024 року за кредитним договором №748580 ТОВ «Діджи фінанс» набуло право вимоги до відповідача в розмірі 21126,03 грн, з яких: 15002,13 грн - сума заборгованості за тілом; 6123,9 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 12).
31 липня 2024 року представником позивача на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу про сплату заборгованості за вказаним вище кредитним договором (а. с. 35).
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з частинами 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За приписами ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем підтверджено факт укладення відповідачем кредитного договору №748580 від 10 листопада 2021 року, отримання ним кредитних коштів у розмірі 18000,00 грн та користуванням ними, а також порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом кредиту та відсотками, проте на цей час сума заборгованості не погашена.
Відповідачем у свою чергу не спростовано розмір кредитних коштів, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунку, суду не надано, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 21126,03 грн на користь ТОВ «Діджи Фінанс», як набувача права вимоги на підставі договору факторингу, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір №42649746 про надання правової допомоги від 01 січня 2025 року (а.с. 15-17), Акт №748580 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 30 травня 2025 року, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 6000,00 грн (а.с. 10), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І. М., необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 6000,00 грн (а.с. 14).
Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що вказана цивільна справа не є справою значної складності, об'єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 6000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом цього позову, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2422,40 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611,1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 81, 89, 141, 263-265,280-284 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (м. Київ, вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором №748580 від 10 листопада 2021 року в сумі 21126 (двадцять одна тисяча сто двадцять шість) гривень 03 копійки, сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей