Справа № 191/3097/25
Провадження № 2/191/1360/25
24 жовтня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Окладнікової О.І.,
за участі секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
23.06.2025 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся позивач із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики №75581352 у сумі 22386,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
13.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №75581352 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7455,00 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
Позикодавець на виконання п.1 Договору позики №75581352 від 13.05.2021 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7455,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.
26.10.2021 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2610 від 26.10.2021 р., за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75581352 від 13.05.2021 р.
03.04.2023 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 р., за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №75581352 від 13.05.2021 р.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22447,00 грн., з яких: 7455,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14992,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором позики №75581352 на підставі договору факторингу, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 27.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.
У сьогоднішнє судове засідання представник позивача не з'явився, просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач до судового засідання повторно не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, вважає, що висунуті позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Крім того, згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 13.05.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №75581352, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Строк позики 30 днів, дата повернення позики 12.06.2021 року. Сума позики - 7455,00 грн.
Пунктом 2 договору визначено, що знижена процентна ставка/день - 1,99%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 251,85 %; орієнтовна загальна вартість позики - 8998,19 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Таким чином, сума наданої позики, розмір процентів, порядок їх нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.
Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вказані положення закону передбачають альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій особі цього договору.
Оскільки договір позики №75581352 підписаний ОСОБА_1 шляхом застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора, тому укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію». Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
26.10.2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (фактор) уклали Договір факторингу № 2610, за умовами якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до актора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитним договорами.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 26.10.2021 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 22447,00 грн., з яких:
- 7455,00 грн. - сума заборгованості за тілом;
- 14992,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування.
03.04.2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (клієнт) та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (фактор) уклали Договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до актора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитним договорами.
Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 22447,00 грн., з яких:
- 7455,00 грн. - сума заборгованості за тілом;
- 14992,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування.
Як зазначає позивач, позичальник свої зобов'язання за договором позики №75581352 від 13.05.2021 року щодо сплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту належним чином не виконав, загальна заборгованість позичальника, яку просить стягнути ТОВ «Фінпром Маркет» становить 22386,91 грн., згідно розрахунку суми заборгованості за договором позики.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.
За прямою нормою п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, за встановлених обставин справи та аналізу сукупності наданих доказів, суд доходить висновку, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості за договором позики № 75581352 від 13.05.2021 року підлягають задоволенню у повному розмірі.
У зв'язку із задоволенням основної вимоги, на підставі ст. 141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн., які позивач поніс у зв'язку з розглядом цієї справи та які вважає судовими витратами в цій цивільній справі.
Згідно пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 266/94-ВР у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги.
Суду повинні бути надані на підтвердження понесених витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу копії договору №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до Договору №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року, Витягу з акту №13-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 16.05.2025 року до Договору №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року, платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579934714.1 від 19.05.2025 року, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1149961, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099.
Договором №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року, підтверджено, що він укладений між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» про надання правничої допомоги, з визначенням у ньому розмірів оплати та порядку розрахунків.
Відповідно до Витягу з акту №13-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 16.05.2025 року до Договору №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року, загальна вартість наданих адвокатом позивачеві послуг, які були сплачені позивачем адвокату, становить 3500,00 грн.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що витрати позивача на правничу допомогу в цій справі становлять 3500,00 грн., що підтверджується копією договору №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» та адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до Договору №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року, Витягу з акту №13-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 16.05.2025 року до Договору №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року, платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579934714.1 від 19.05.2025 року, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1149961, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099, та які підлягають стягненню з відповідача, як судові витрати по цій цивільній справі.
Позивачем на виконання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України було надано детальний опис робіт, виконаних адвокатом.
Відповідач клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в зв'язку з їх неспівмірністю, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв.
Таким чином, суд знаходить доведеними судові витрати на професійну правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі у сумі 3500,00 грн., які понесені позивачем, та за правилами статті 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню стороною відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 ЦПК України, суд
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, банківські реквізити: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку - 300528) суму заборгованості за договором позики №75581352 від 13.05.2021 року в розмірі 22386,91 грн., а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3500,00 грн., а всього 28309 (двадцять вісім тисяч триста дев'ять) грн. 31 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 29.10.2025 року.
Суддя О.І. Окладнікова