Справа № 214/6577/25
2/214/4071/25
Іменем України
30 жовтня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №24.07.2024-100001312 від 24.07.2024 року у розмірі 17 838 грн. 00 коп., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 грн. 40 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 липня 2024 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір (оферти) №24.07.2024-100001312, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 6 000 грн. 00 коп., строком на 98 дні, процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,35% за один день користування кредитом, комісія з надання кредиту становить 15% від суми кредиту. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконало у повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за укладеним Кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 17 838 грн. 00 коп., яка складається з: 6 000 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 7 938 грн. 00 коп. - заборгованість по процентам; 900 грн. 00 коп. - комісія; 3 000 грн. 00 коп. - неустойка. У зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 01.08.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач належним чином повідомлялась про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, своїм правом не скористалась - відзив на позовну заяву до суду не надала.
За встановлених обставин суд уважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами, що відповідає положенням ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Так, 24 липня 2024 року відповідач прийняла пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) та цього ж дня між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено Кредитний договір №24.07.2024-100001312, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 6 000 грн. 00 коп., строком на 98 дні, дата повернення кредиту - 29 жовтня 2024 року, процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,35% за один день користування кредитом, комісія за надання кредиту становить 15% від суми кредиту та становить 900 грн. 00 коп.
Згідно п. 3.1. Договору, за цим Договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та комісію.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
Додаток до анкети позичальника підписана відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого позивачем. Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) та Заявка, окрім одноразового ідентифікатора підписана відповідачем електронним підписом за допомогою комп'ютерної миші.
Позивач ТОВ «Споживчий центр» виконав свої зобов'язання, надавши відповідачеві кредитні кошти у сумі обумовленій Договором, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» за вих. №2-3006 від 30.06.2025 року.
Згідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №24.07.2024-100001312 від 24.07.2024 року, заборгованість відповідача становить 17 838 грн. 00 коп., що складається з: 6 000 грн. 00 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 7 938 грн. 00 коп. - заборгованість по процентам, 900 грн. 00 коп. - комісія, 3 000 грн. 00 коп. - неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 24 липня 2024 року по 29 жовтня 2024 року.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Положеннями ст. 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Отже, судом установлено, що 24 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір №24.07.2024-100001312.
Вищевказаний кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом (одноразовий ідентифікатор Е427), а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Однак, отримавши кредитні кошти за вказаним договором, відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, не повернула у передбачений договором строк тіло кредиту та проценти за користування кредитними коштами, тому зважаючи на умови укладеного договору, у відповідача виник обов'язок повернення кредиту та сплати процентів.
Надана довідка ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» за вих. №2-3006 від 30.06.2025 року є належним та допустимим доказом на підтвердження перерахування кредитором кредитних коштів відповідачу на умовах визначених кредитним договором №24.07.2024-100001312 від 24.07.2024 року.
Відтак, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, надавши позичальнику у користування кредитні кошти, проте позичальник, у свою чергу, порушив умови Договору, допустивши прострочення платежів щодо повернення кредиту та процентів за користування грошовими коштами, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду.
Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором та які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідач не надала.
Соронами було погоджено розмір відсотків та порядок їх нарахування за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим суд погоджується з їх розміром та порядком нарахування.
Щодо вимог про стягнення неустойки, суд зазначає наступне.
Так, у п. 13 Кредитного договору №24.07.2024-100001312 від 24.07.2024 року передбачено, що неустойка становить 60 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому продовжувалась і триває на цей час.
Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача 3 000 грн. 00 коп. неустойки відсутні.
Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалась, доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві також не надала, розрахунок заборгованості не спростувала.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд уважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 014 грн. 95 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 512, 516, 526, 610, 612, 626 -628, 638, 639, 1046, 1047 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 137, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 133-А) заборгованість за Кредитним договором №24.07.2024-100001312 від 24.07.2024 року у розмірі 14 838 грн. 00 коп., яка складається з: 6 000 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 7 938 грн. 00 коп. - заборгованість по процентам; 900 грн. 00 коп. - комісія.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 133-А) судовий збір у розмірі 2 014 грн. 95 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Попов.