Справа № 214/1880/25
2/214/2477/25
29 жовтня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Собченко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
01 квітня 2025 року ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попова В.В. було прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, а також призначено проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Однак, з часу перебування у провадженні судді Попова В.В. зазначеної справи, позивач жодного разу у судові засідання не з'явився, про час і місце їх проведення повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку СМС-повідомлень про виклик до суду на зазначений позивачем у його позові номер телефону та рекомендованими повідомленнями про направлення йому судових повісток засобами поштового зв'язку, при цьому про причини неявки не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав. Разом з тим, суд зауважує, що у телефонному режимі позивач повідомив суд про те, що не зацікавлений у розгляді цієї справи так як шлюб, який він просив розірвати, вже розірваний органами РАЦСу.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Між тим, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
При цьому, суд враховує висновки та мотиви, викладені Верховним Судом у постановах від 10.02.2022 року у справі №756/16448/18, від 20.06.2022 року у справі №607/2015/17, від 30.06.2022 року у справі №461/1190/21 та від 12.08.2022 року у справі №686/32906/19.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд визнає, що позивач, будучи належним чином повідомленим про час і місце судових засідань неодноразово не з'явився до суду, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надавав, що, в свою чергу, дає підстави суду постановити ухвалу про залишення даної позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання, неодноразові неявки якого у судове засідання суд розцінює як небажання брати участь у розгляді справи та підтримувати позов.
На підставі викладеного, керуючись ст. 257 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Попов.