Справа № 214/8307/25
3/214/2728/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., за участю: секретаря судового засідання - Попкової Ю.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Починок В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_1 , яка народилася у м. Чорнобиль Київської області, громадянство - Україна, заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, -
20.08.2025 на адресу суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №865579 від 18.08.2025 у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Зі змісту протоколу слідує, що 16.07.2025 о 19.00 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Кривий Ріг, мкрн. Гірницький, біля буд.5 виражалася нецензурною лайкою та чіпляла за футболку, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Присутня в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, заперечувала обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, які не відповідають дійсності. Суду пояснила, що 15.07.2025 ввечері, неподалік від будинку на мкрн. Гірницький у м. Кривому Розі, де вона мешкає, вона вигулювала своїх двох домашніх собак, однак з яких вже є літньою. Поряд прогулювався підліток з собакою без намордника, на яку напали дворові собаки. Вона хотіли допомогти, відганяючи дворових собак, однак раптово підліток - ОСОБА_3 почав бити ногами її собаку Люсю, у якої була зламана та ще не повністю зрослася нога після операції. Побачивши це, вона намагалася відтягти його за футболку від собаки, однак підліток був значно вищий та сильніший за неї, у відповідь на її дії він штовхнув її, поваливши на землю та почав уже її бити ногами, спричинивши тілесні ушкодження. З цього приводу вона зверталася до поліції, лікарні, а характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень було зафіксовано у висновку СМЕ. Нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_4 вона не виражалась, жодних доказів, що свідчили про зворотне, матеріали справи не містять. За фактом спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, 19.07.2025 вона зверталася до поліції, однак за результатами розгляду звернення їй було повідомлено, що відносно матері ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.184 КУпАП, факт спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4 свого підтвердження начебто не знайшов. З приводу оскарження дій працівників поліції вона зверталася до слідчого судді.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Починок В.В. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки факт вчинення нею дрібного хуліганства не підтверджений жодними доказами. Зауважив, що будь-які дії, які б підпадали під ознаки дрібного хуліганства, повинні бути безпідставними та не спровокованими. Разом з тим, за обставин інциденту, що мав місце 15.07.2025, конфлікт з ОСОБА_1 спровокував неповнолітній ОСОБА_4 , в результаті якого бив ногами її собаку, її та спричинив останній тілесні ушкодження. ОСОБА_1 дійсно відтягла ОСОБА_4 за футболку коли він бив ногами її собаку аби захистити тварину, однак нецензурною лайкою вона не виражалася. У жодному із доданих до протоколу пояснень допитаних працівниками поліції осіб немає свідчень про те, що ОСОБА_1 висловлювалася нецензурно. Поміж іншим, у поясненнях матері ОСОБА_4 , остання не заперечувала той факт, що її син вдарив ногою собаку ОСОБА_1 , що є черговим виправдання дій його підзахисної, яка захищала свою собаку від протиправних дій підлітка. Докази вчинення нею дій, які б свідчили про порушення громадського порядку та спокою громадян, у матеріалах справи відсутні. Будь-яких порушень закону вона не допускала. Окремо акцентував увагу, що події мали місце 15.07.2025, в той час як у протоколі вказано «16.07.2025», що не відповідає дійсності та є істотним.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника, надавши оцінку наявним доказам в їх сукупності, приходить до такого висновку.
Згідно зі ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речові докази та інші документи.
У розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації дій.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність. Склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта і суб'єктивну сторону правопорушення.
Статтею ст.173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад). Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян. При цьому, такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.
Згідно загальних правових засад, громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. За змістом диспозиції ст.173 КУпАП, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії, мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/ або фізичним насильством.
Імперативною складовою наявності в діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян.
Разом з цим, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №865579 від 18.08.2025 у відношенні ОСОБА_1 фабула інкримінованого їй адміністративного правопорушення, не відображає всіх істотних ознак складу.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 16.07.2025 о 19.00 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м. Кривий Ріг, мкрн. Гірницький, біля буд.5, виражалася нецензурною лайкою та чіпляла за футболку, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Натомість, у протоколі про адміністративне правопорушення хоча формально і розкриває об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, однак матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 дій у відношенні конкретної особи, які вона вчинила, відомості про потерпілого не зазначені. Позаяк, у протоколі вказано дату вчинення правопорушення - 16.07.2025, проте за доведених обставин інцидент мав місце 16.07.2025.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 мала прямий умисел на порушення громадського порядку і спокою громадян. За обставин інциденту, із наявних у справі матеріалів судом встановлено, що конфлікт з ОСОБА_1 було спровоковано неповнолітнім ОСОБА_4 , який бив ногами її собаку. ОСОБА_1 відтягла ОСОБА_4 за футболку, коли він бив ногами її собаку аби захистити свою собаку від підлітка, тобто діяла на захист тварини, не маючи при цьому на меті вчинення будь-яких дій на порушення громадського порядку, прояв неповаги до громадян тощо. Таким чином, в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Більше того, вчинення правопорушення у громадському місці передбачає наявність очевидців такої події. Однак у протоколі про адміністративне правопорушення, свідки не зазначені, відповідна графа у протоколі містить прочерки, що ставить під сумнів належність та достовірність наявних у справі письмових показань свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Докази висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою матеріали справи не містять, а такий факт остання категорично заперечує.
При розгляді даної справи суд зауважує на тому, що доказова база (рапорт працівника поліції від 16.07.2025, протокол прийняття заяви від ОСОБА_7 , письмові пояснення ОСОБА_7 , пояснення неповнолітнього ОСОБА_8 ), яка долучена до протоколу, не підтверджується будь-якими належними доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства: обставини поведінки ОСОБА_1 , які були встановлені судом, не свідчать про хуліганський мотив їй дій, що такі дії були вчинені саме з мотивів неповаги до громадського порядку і спокою громадян, при скупченні людей, не свідчать про прагнення останньої показати зневагу до існуючих правил поведінки в суспільстві, що були безпричинними та порушували громадський порядок і спокій громадян, а тому не утворюють об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
За встановлених в ході судового розгляду обставин суд вважає за необхідне зауважити, що сам лише факт вчинення дій без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Зважаючи на те, що дії та поведінка ОСОБА_1 за обставин інциденту, що мав місце 15.07.2025, були викликані діями неповнолітнього ОСОБА_4 та виникли раптово, були спрямовані на захист собаки в результаті неправомірної поведінки підлітка, тому такі не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
За змістом ст. 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення, тобто, суд має здійснювати судовий розгляд справи в межах протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки суті зазначеного в ньому адміністративного правопорушення, яке висувається особі та під час підтвердження обставин описати їх в своєму рішення.
У відповідності до положень КУпАП суд не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та виходити за межі обставин, зазначених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії", п.54 рішення у справі "Шабельник проти України"), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Тобто, коригування судом суті висунутого обвинувачення є недопустимим, оскільки суперечить принципу змагальності сторін та безсторонності і незалежності суду. За вказаних умов, коли протокол про адміністративне правопорушення містить лише кваліфікацію діяння та не містить викладу фактичних обставин правопорушення, особа, яка притягається до відповідальності позбавляється можливості належно підготувати свій захист.
У відповідності до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Зазначені вище обставини та обсяг наявних доказів, на переконання суду, не підтверджують дійсність подій, відображених в протоколі про адміністративне правопорушення. Оскільки відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Враховуючи закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.173, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Євтушенко