Справа № 204/7841/25
Провадження № 2/204/3860/25
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА
30 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді Чапали Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Азарян Б.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення,-
До Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення.
Згідно позовної заяви позивач просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційного збільшення за період з серпня 2012 року по червень 2025 року у розмірі 38726,47 грн, що складаються з: 33430,92 грн - сума основного боргу, 602,50 - сума 3% річних та інфляційне збільшення - 4693,05 грн, а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що між підприємством та споживачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно рішення Дніпропетровської міської ради № 526 від 20.04.1995 року «Про розподіл платні за житло та комунальні послуги», відповідачу ОСОБА_1 був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Позивач належним чином виконував та виконує покладені на нього законодавством обов'язки щодо надання послуг водопостачання та водовідведення, тоді як у свою чергу відповідачі порушили покладені на них обов'язки, щодо оплати за наданні послуги, у зв'язку з чим сума заборгованості станом на 30.06.2025 року за надані послуги водопостачання та водовідведення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , складає 33430,92 грн, яка утворилась за період з серпня 2012 по червень 2025. Враховуючи наведені обставини просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року було відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою було установлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.
26 вересня 2025 року представник позивача - Скиба А.Ю. за допомогою системи «Електронний суд» направила заяву, у якій просила здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачі у судові засідання призначені на 29.09.2025, 30.10.2025 р. не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце їх проведення. Відзив на позовну заяву не надіслали.
Зважаючи на те, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених законом, відтак, суд постановив проводити розгляд справи у відсутності відповідачів в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що предметом господарської діяльності позивача - Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради є, зокрема, надання послуг водопостачання та водовідведення, про що зазначено у п. 2.2.1 Статуту Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням міської ради від 22.03.2023 року № 72/35.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру.
Також в матеріалах справи наявна довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 22 травня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).
На ім'я відповідального квартиронаймача ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с.8), за яким вона повинна була сплачувати комунальні послуги щомісячно.
Згідно з наданими позивачем документами, відповідачам систематично надавалися комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Водночас, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що оплата за спожиті послуги здійснювалася несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість. Доказів, які б свідчили про сплату вказаних сум або заперечували факт надання послуг, відповідачами суду не надано.
Статтею 67 Житлового кодексу Української РСР закріплено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) стягується окрім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Таким чином, суд вважає встановленим той факт, що сторони знаходилися у фактичних договірних відносинах, згідно яких позивач надавав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач був зобов'язаний сплачувати за ці послуги грошові кошти відповідно до норм та тарифів, що діяли у відповідний період.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідачі своєчасно не здійснюють оплату за надані послуги, у зв'язку з чим станом на 30 червня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 38726,47 грн., котра складається з: 33430,92 грн - суми основного боргу; 4693,05 грн - інфляційного збільшення суми; 602,50 грн -3% річних.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Таким чином судом встановлено, що відповідачами було порушено право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання плати за надані послуги водопостачання та водовідведення, яке підлягає судовому захисту.
Відносно застосування у справі позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позовна давність згідно ст. 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У той же час стороною відповідача у справі не було зроблено заяв, щодо застосування позовної давності.
Враховуючи наведені положення законодавства суд приходить до висновку, що позивач Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради має право на стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01 серпня 2012 по 30 червня 2025 року в розмірі 38726,47 грн. (тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог).
У пункті 37 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 р. № 85) закріплено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Вимога позивача про стягнення з відповідачів інфляційного збільшення та 3% річних, підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст. 625 ЦК України.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
З огляду на наведене, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та трьох відсотків річних.
Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, та з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційного збільшення у наступних розмірах:
солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з 01 серпня 2012 року по 30 червня 2025 року, у розмірі 33430,92 грн - сума основного боргу, 602,50 - сума 3% річних та інфляційне збільшення - 4693,05 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідачів на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.64, 160 ЖК України, ст. ст.3,15,16,509,526,527 ЦК України,Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та керуючись 2, 4, 13, 76-82, 89, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, ЄДРПОУ 03341305) заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 серпня 2012 року по 30 червня 2025 року, у розмірі 33430,92 грн - сума основного боргу, 602,50 грн - сума 3% річних та інфляційне збільшення - 4693,05 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, ЄДРПОУ 03341305) судовий збір у розмірі 1514,00 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень, 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, ЄДРПОУ 03341305) судовий збір у розмірі 1514,00 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень, 00 копійок).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Чечелівським районним судом м. Дніпра за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Суддя