справа № 208/7861/24
провадження № 2-с/208/716/25
(про повернення заяви без розгляду)
29 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам'янського Подкопаєва І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 208/7861/24 від 25.09.2024 року, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Центральні тепломережі» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за теплопостачання, судового збору, -
В провадженні суду знаходилась цивільна справа за заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Центральні тепломережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за теплопостачання, судового збору.
25.09.2024 року Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видав судовий наказ № 208/7861/24 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Центральні тепломережі» заборгованості за послуги з теплопостачання у сумі 16 000,00 грн., витрати зі сплати судового збору - 302,80 грн.
10.07.2025 року ухвалою Заводського районного суду міста Кам'янського замінено сторону виконавчого провадження у судовому наказі № 208/7861/25 від 25.09.2024 року шляхом заміни Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Центральні тепломережі» його правонаступником Комунальним підприємством Кам'янської міської ради «Міськшляхтепло».
27.10.2025 року Богомаз Ю.М. звернулась до Заводського районного суду міста Кам'янського з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що до останнього часу нічого не знала про існування даного наказу. Про його існування дізналась 20.10.2025 року від Заводського відділу державної виконавчої служби у міста Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у зв'язку з блокуваннями карткових рахунків. Зазначає, що не погоджується із вищезазначеним судовим наказом, оскільки заперечує правильність нарахування стягувачем суми заборгованості та взагалі наявність такої заборгованості. Вказує, що за зазначеною в виконавчому документі адресою вона лише зареєстрована, а мешкає за іншою адресою. Також, зазначає, що на період діє військового стану заборонено стягувати заборгованість за комунальні послуги. Вказує, що між нею та стягувачем наявний спір про право.
На підставі викладеного, просить скасувати судовий наказ № 208/7861/24 від 25.09.2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Так, судовий наказ № 208/7861/24 від 25.09.2024 року виданий Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів» № 4273-IX від 26.02.2025, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування таких місцевих загальних судів у Дніпропетровській області: Заводський районний суд міста Дніпродзержинська на Заводський районний суд міста Кам'янського.
Відтак, заява про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області № 208/7861/24 від 25.09.2024 року підсудна Заводському районному суду міста Кам'янського.
Щодо пропуску процесуального строку подання заяви про скасування судового наказу, варто зазначити наступне.
Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Отже, початок перебігу процесуального строку процесуальний закон визначає з дня вручення копії судового наказу та доданих до нього документів боржнику.
Порядок вручення копії судового наказу та доданих до нього документів визначений статтею 169 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.
Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З матеріалів справи випливає, що копія оскаржуваного судового наказу була направлена засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , і повернулась до Заводського районного суду міста Кам'янського із зазначенням причини невручення - «за закінченням терміну зберігання». Судовий наказ також не був отриманий боржником особисто або через представника під розписку про вручення, а також не був надісланий до електронного кабінету особи через відсутність такого електронного кабінета у ОСОБА_1 .
Отже судовий наказ не був належним чином вручений відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України.
У поданій до суду заяві заявник повідомила, що дізналась про оскаржуваний наказ 20.10.2025 року, відтак встановлений законом 15 - денний процесуальний строк спливає 04.11.2025 року.
Заява про скасування судового наказу подана до суду 27.10.2025 року, тобто в межах 15-денного строку.
З урахуванням вищевикладеного, суддя дійшла до висновку, що судовий наказ з доданими до нього документами не був належним чином вручений боржнику, відтак встановлений законом процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу не пропущений, підстави для його поновлення відсутні.
Щодо вимоги про скасування судового наказу.
Загальні вимоги щодо форми та змісту заяви про скасування судового наказу визначені у статті 170 ЦПК України.
Відповідно до частин другої - шостої статті 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Заява підписується боржником або його представником.
До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Як вбачається зі змісту заяви боржник ОСОБА_1 не згодна з вимогами стягувача, оскільки заперечує правильність нарахування суми заборгованості. Також зазначає що під час дії військового стану стягнення боргу за теплопостачання заборонено. У зв'язку з наведеним, важчає, що існує між сторонами спір про право.
Суддя критично оцінює наведені доводи боржника, з огляду на таке.
Як випливає зі змісту частини другої статті 170 ЦПК України саме на боржника покладається обов'язок доведення повної або часткової необгрунтованості вимог стягувача, на підтвердження чого боржник може та повинен надати відповідні докази.
В порушення вищезазначених вимог чинного законодавства, боржник до заяви про скасування судового наказу жодних доказів на підтвердження своїх доводів не надала.
Крім того, матеріалами справи спростовуються і аргументи боржника про те, що стягувач не надав належних і допустимих доказів існування заборгованості.
Як випливає із матеріалів справи, КП КМР «Центральні тепломережі» обгрунтовує наявність заборгованості розрахунком заборгованості за вказаною адресою, яка підтверджує заборгованість щодо надання послуг з централізованого теплопостачання.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України № 2189-VIII житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (частина першої статті 13 Закону України № 2189-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України № 2189-VIII у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2 частини першої статті 1 Закону України № 2189-VIII);
- споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач (пункт 13 частини першої статті 1 Закону України № 2189-VIII);
- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України № 2189-VIII).
Відповідно до частин першої - третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відтак є особою, що має обов'язок відповідно до вимог чинного законодавства з оплати житлово-комунальних послуг.
Щодо твердження заявниці про заборону стягувати заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги під час дії воєнного стану, суд відхиляє такі доводи з огляду на таке.
Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану визначені постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 року (далі - Постанова № 206).
Пунктом 1 постанова № 206 в редакції, що набрада чинності з 30.12.2023 року, визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);
стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб», або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, документи, що підтверджують факт перетинання державного кордону України (на виїзд з України і в'їзд в Україну) у відповідний період часу), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);
нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.
Отже, відповідно до вимог постанови № 206 заборона на період воєнного стану поширюється лише на споживачів житлово-комунальних послуг в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.
Місто Кам'янське Дніпропетровської області не відноситься до переліку територій, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, також в матеріалах заяви не міститься доказів, що майно заявниці було пошкоджено або знищено внаслідок воєнних (бойових) дій.
З огляду на вищевикладене, посилання ОСОБА_1 на існуючу заборону нарахування та стягнення заборгованості є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки подана заява про скасування судового наказу не містить даних про необґрунтованість вимог стягувача, не зазначено в чому саме полягає неправильність нарахування стягувачем суми заборгованості, не надано інших доказів на підтвердження відсутності обов'язку ОСОБА_1 сплачувати житлово-комунальні послуги, вказана заява підлягає поверненню боржнику без розгляду.
Відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 170, 171 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 208/761/24 від 25.09.2024 року, виданого Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за заявою Комунального підприємства Кам'яньскої міської ради «Центральні тепломережі» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за теплопостачання, судового збору - повернути без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цивільної справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/
Ухвала суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І. А. Подкопаєва