Справа № 173/2661/25
Номер провадження1-кп/173/221/2025
іменем України
30 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041430000446 від 01 вересня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Бородаївка, Кам'янського району, Дніпропетровської області, із професійно-технічною освітою, не одруженого, який має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-ВСТАНОВИВ:
Постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/3083/23 від 23.09.2024, яка набрала законної сили 04.10.2024, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
В подальшому, ОСОБА_4 , обізнаний про те, що вказаною постановою суду його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, систематично продовжував керувати транспортними засобами за наступних обставин:
25.10.2024 о 14 год. 30 хв. в м. Верхньодніпровську по вул. О. Сеня ОСОБА_4 керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
25.10.2024 о 14 год. 50 хв. в м. Верхньодніпровську по вул. Автопарковій ОСОБА_4 керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння останній відмовився.
За вказаними фактами постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/3378/24 від 13.11.2024 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
В судовому засіданні у справі № 173/3378/24 ОСОБА_4 був присутній, вину визнав в повному обсязі.
20.01.2025 о 14 год. 00 хв. у м. Верхньодніпровську, по вул. Європейська ОСОБА_4 керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 2103, не маючи права керування транспортним засобом та порушуючи вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
За вказаним фактом постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/277/25 від 24.02.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на 6 років.
В судовому засіданні по справі № 173/277/25 ОСОБА_4 підтвердив, що йому відомо про попередні постанови суду, якими його позбавлено права керування транспортними засобами.
10.04.2025 близько 14 год. 30 хв. у м. Верхньодніпровську, по вул. Яблуневій ОСОБА_4 керував транспортним засобом - ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортним засобом, хоча був зобов'язаний і мав реальну можливість утриматися від таких дій.
17.06.2025 о 13 год. 00 хв. у м. Верхньодніпровську, по вул. Миру ОСОБА_4 керував транспортним засобом - ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи права керування транспортним засобом та порушуючи вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху. Також ОСОБА_4 у вказаний день та час керував зазначеним транспортним засобом з вираженими ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
За вказаним фактом постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/1647/25 від 27.08.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на 10 років.
02.08.2025 о 13 год. 05 хв. ОСОБА_4 в с. Дніпровське по вул. Садова, керував автомобілем марки ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_3 не маючи права керування транспортним засобом та порушуючи вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху. Також ОСОБА_4 у вказаний день та час керував зазначеним транспортним засобом з вираженими ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
За вказаним фактом постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/2237/25 від 12.09.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на 10 років.
В подальшому, позбавлений права керування транспортними засобами, незважаючи на неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами без такого права, ОСОБА_4 діючи умисно, достовірно знаючи про наявність постанови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/3083/23 від 23.09.2024, якою його вперше позбавлено права керування транспортними засобами та яка набрала законної сили 04.10.2024, підриваючи авторитет органів правосуддя України, умисно вчинив дії, які свідчать про не виконання постанови суду, що набрала законної сили, та які виразилися в тому, що 09.08.2025 о 07 год. 55 хв. ОСОБА_4 в м. Верхньодніпровськ по вул. Дніпровська, керував автомобілем марки ВАЗ 2103, д.н.з. НОМЕР_3 не маючи права керування транспортним засобом та порушуючи вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху. Також ОСОБА_4 у вказаний день та час керував зазначеним транспортним засобом з вираженими ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
За вказаним фактом постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 173/2265/25 від 17.09.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на 10 років
Між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 19 вересня 2025 року укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно п. 2 угоди ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України погоджено звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання з іспитовим строком.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і вирішити долю речових доказів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України в повному обсязі, визнала фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз'яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та виконання вимоги п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КК України умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке згідно з ч. 4 ст. 12 КК України є не тяжким злочином, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.
Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить ні чим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.
Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, 19 вересня 2025 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 19 вересня 2025 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.
Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
Судом враховано, що ОСОБА_4 критично ставиться до скоєного, має постійне місце проживання, не одружений, офіційно не працює, має на утриманні неповнолітню доньку, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
За таких обставин, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік з застосуванням до нього ст. 75 КК України є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачен ого обов'язки передбачені ст. 76 КК України та надати можливість обвинуваченому виправитись та інтегруватись у суспільство без відбування призначеного покарання.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Запобіжний захід не обирався і на теперішній час відсутні підстави для його обрання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 19 вересня 2025 року укладену між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
-CDR-диск з відеозаписом з відеореєстратора залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1