Провадження № 11-сс/821/476/25 Справа № 697/2374/25 Категорія: ст. 303 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
28 жовтня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2025 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
У вересні 2025 року представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Просив зобов'язати уповноважених осіб Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 384, 385 КК України, обставини яких вказані у заяві від 02.09.2025.
Скарга мотивована тим, що 02.09.2025 ОСОБА_6 повторно подала заяву про вчинення кримінального правопорушення щодо наявності ознак складів злочинів, передбачених ст. ст. 384, 385 КК України в діях громадянина Польщі ОСОБА_8 до Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, а також копію до Смілянської окружної прокуратури Черкаської області.
Вказував, що отримувач заяви не надав реєстраційний номер цієї заяви про кримінальне правопорушення в ІКС ІПНП на електронну пошту, з якого було направлено заяву. Інформацію по телефону також не надали.
Зазначав, що згідно з відомостями, викладеними у заяві, ОСОБА_8 , знаходячись під присягою, надавав показання як свідок у цивільній справі № 758/5296/24 за позовом ТОВ «Квантум Інтернешенел» до ОСОБА_6 про розірвання договору та стягнення компенсації за порушення договорів. Під час надання показань ОСОБА_8 неодноразово надавав завідомо неправдиві свідчення та відмовлявся давати показання.
Вказане підтверджується технічним записом судового засідання, який додано до заяви про кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19.09.2025 скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення.
Слідчий суддя звернув увагу на те, що встановлення факту надання суду завідомо неправдивих показань є виключно прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті та, як наслідок, зумовлює прийняття відповідного кінцевого процесуального рішення, оскільки саме суд під час розгляду справи, дає оцінку показам свідка. І тільки після цього, за наявності підстав, сторонами можуть бути ініційовані питання про притягнення свідка до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве показання, відмову від давання показань.
Надані матеріали скарги, на думку слідчого судді, не містять даних про те, що Канівським міськрайонним судом Черкаської області завершено розгляд цивільної справи № 758/5296/24 за позовом ТОВ «Квантум Інтернешенел» до ОСОБА_6 про розірвання договору та стягнення компенсації за порушення договорів, у якій допитувалися свідки і судом надана оцінка доказам.
Слідчий суддя вказав, що з тексту заяви не вбачається зазначення скаржником конкретних обставин, які б могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, оскільки в заяві не зазначено, що судовим рішенням або кінцевим процесуальним рішенням суду встановлені інші обставини, аніж ті, про які свідчив, на думку скаржника, свідок ОСОБА_8 під час розгляду цивільної справи.
Також слідчий суддя зазначив, що доводи заяви ОСОБА_6 зводяться до незгоди із показаннями свідка ОСОБА_8 , які були надані ним у судовому засіданні при розгляді цивільної справи № 758/5296/24.
Без зазначення конкретних та відповідних відомостей у заяві про вчинення кримінального правопорушення таку заяву слідчий суддя розцінив як поза процесуальний спосіб впливу на оцінку доказів в іншому проваджені, що знаходиться на розгляді у суді.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що слідчий суддя вдався до аналізу (хибного) суті заяви про кримінальне правопорушення. За такою логікою належить закрити всі кримінальні провадження, наприклад за ст. 212 КК України, покладаючись виключно на думку адміністративних судів щодо спірних податкових правовідносин. Або ж за ст. 233 КК України, покладаючись виключно на думку господарських судів щодо оскарження результатів приватизації.
Вважає, що така логіка є хибною і незаконною, а провадження за ст. 212 або ж за ст. 233 КК України, а також багатьма іншими, існують і розслідуються незалежно від наявності не кримінального судового процесу. Оскільки ані КПК, ані ЦПК, ГПК, КАС України не містять норм, які б підтверджували такі висновки суду першої інстанції.
Крім того, вказує, що головуючу суддю у даній справі було визначено із явним порушенням правил авторозподілу.
Зазначає, що у звіті про авторозподіл у цій самій справі, датованому 11.09.2025, зазначено, що суддя ОСОБА_1 «Не є слідчим суддею». В той самий час, при авторозподілі 16.09.2025, яким було визначено суддю ОСОБА_1 , вона визначена як слідчий суддя.
ОСОБА_6 та прокурор та в судове засідання не з'явились.
Участь учасників процесу в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної скаржником ухвали слідчого судді в контексті вимог процесуального закону не є обов'язковою, у зв'язку із чим колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності ОСОБА_6 , чиї інтереси в суді апеляційної інстанції представляє представник - адвокат ОСОБА_7 , та прокурора.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2025 ОСОБА_6 звернулася до Відділу поліції № 1 (м. Канів) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області із заявою про кримінальне правопорушення. В заяві зазначала, що 01.07.2025 в приміщенні Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_8 , знаходячись під присягою надавав показання як свідок у цивільній справі № 758/5296/24 за позовом ТОВ «КВАНТУМ ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» до ОСОБА_6 про розірвання договору та стягнення компенсації за порушення договорів.
Під час надавання показань ОСОБА_8 неодноразово надавав завідомо неправдиві свідчення, а також відмовлявся давати показання, а саме: щодо форми оформлення трудових відносин з нею, оскільки при їх оформленні вона наполягала на працевлаштуванні в штат, і саме ОСОБА_8 наполягав на укладенні гіг-контракту; щодо моменту доступу до її корпоративної електронної пошти, стверджуючи про отримання такого доступу після 01.04.2024, коли у неї була вилучена техніка (ноутбук); щодо нібито обмеження кількості найманих співробітників в режимі Дія.Сіті, передбаченого законом, який містив і містить лише мінімальну середню кількість працівників в штаті - 9; щодо податкових наслідків роботи за гіг-контрактом і за трудовим договором; щодо наявності документів, які регламентують впровадження програмного забезпечення в компанії «Квантум Інтернешнл»; щодо її підпорядкованості ОСОБА_9 , а також відмова від давання показань; щодо наявності фактів співпраці гіг-спеціалістів і працівників ТОВ «Квантум Інтернешнл» з клієнтами ТОВ «Квантум Інтернешнл» у якості ФОП (мета-зниження розміру податків), зокрема з мережею «Епіцентр К», працівників Солдатова і Бакая.
Вказані обставини підтверджуються технічним записом судового засідання.
Просила в порядку ст. 214 КПК України невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання цієї заяви, внести відповідні відомості щодо ймовірного вчинення громадянином Польщі ОСОБА_8 злочинів, передбачених ст. ст. 384, 385 КК України до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей, надати заявнику витяг з ЄРДР.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_8 є директором ТОВ «Квантум Інтернешнл», яке являється позивачем у цивільній справі № 758/5296/24 за позовом ТОВ «КВАНТУМ ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» до ОСОБА_6 про розірвання договору та стягнення компенсації за порушення договорів.
Такими є встановлені обставини справи, а зазначене питання щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення має наступне правове регулювання.
Частина 1 ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідує, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до вказаного реєстру впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч. 5 ст. 214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Тобто слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя зазначив, що доводи заяви ОСОБА_6 зводяться до незгоди із показаннями свідка ОСОБА_8 , які були надані ним у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи № 758/5296/24 за позовом ТОВ «КВАНТУМ ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» до ОСОБА_6 про розірвання договору та стягнення компенсації за порушення договорів.
Без зазначення конкретних та відповідних відомостей у заяві про вчинення кримінального правопорушення, таку заяву слідчий суддя розцінив як поза процесуальний спосіб впливу на оцінку доказів в іншому проваджені, що знаходиться на розгляді у суді.
ОСОБА_6 у своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення фактично не погоджується із змістом наданих показів (пояснень) свідка щодо, зокрема, її трудових відносин у цивільній справі № 758/5296/24, яка перебуває на розгляді в Канівському міськрайонному суді Черкаської області.
Проте на даний час остаточне рішення у даній цивільній справі не ухвалене та відповідно правова оцінка наданим показам свідка ОСОБА_8 судом першої інстанції, за наявних та досліджених у справі доказів, не надавалася.
Колегія суддів приходить до висновку, що доводів, наведених ОСОБА_6 у заяві про вчинення кримінального правопорушення, та у скарзі на бездіяльність слідчого, недостатньо для того, щоб розпочати кримінальне провадження, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Відомості викладені заявником у заяві не можуть свідчити про те, що існує кримінальне правопорушення і що описані фактичні дані потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Положення ст. 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, колегія суддів також враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, відповідно до якого підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі щодо порушення правил авторозподілу, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 11.09.2025 у даній справі визначено слідчого суддю ОСОБА_10 . При цьому даний протокол відображає остаточний варіант визначеного програмою слідчого судді для розгляду даного провадження. Деталізована ж інформація про суддів, які приймають участь у розподілі та які виключені з розподілу міститься у звіті про автоматичне визначення слідчого судді який не долучається до матеріалів провадждення.
12.09.2025 слідчий суддя ОСОБА_10 заявив самовідвід у зв'язку з тим, що у його провадженні знаходиться цивільна справа № 758/5296/24 за позовом ТОВ «КВАНТУМ ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Кнауф Гіпс Київ», про розірвання договору та стягнення компенсації за порушення договорів.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.09.2025 заяву слідчого судді про самовідвід задоволено, а дане провадження передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку, визначеному ч. 3 с. 35 КПК України.
Протоколом повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 16.09.2025 ОСОБА_10 замінено (вилучено) на слідчого суддю ОСОБА_1 .
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Відповідно до ч. ч. 5, 6, 7 ст. 21 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», з числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, визначеному процесуальним законом. Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду.
Статтями 75, 76 КПК України визначений вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
З положень ч. ч. 1, 2 ст. 80 КПК України убачається, що особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді за наявності обставин, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу.
Проте, як вбачається з матеріалів справи відвід слідчому судді ОСОБА_1 скаржницею ОСОБА_6 не було заявлено, при цьому обставини, які б свідчили про неможливість участі слідчого судді ОСОБА_1 , у цьому провадженні відсутні.
Відтак, колегією суддів не встановлено жодних порушень вимог ст. 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду при визначенні складу суду у цьому провадженні.
Апеляційна скарга в даній справі не містить посилань на обставини, які б вказували на помилку у вирішенні слідчим суддею скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зводиться до незгоди скаржника з прийнятим слідчим суддею рішенням.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4