Житомирський апеляційний суд
Справа №289/329/25 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.
Номер провадження №33/4805/801/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
29 жовтня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Кононенко Алли Анатоліївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Кононенко Алли Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 травня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 15.02.2025 о 01 год 51 хв по вул Міськради, 62, в м Радомишль Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 210994-20», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Драгер 6820. Результат 0,66 проміле, тест №593. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду адвокат Кононенко А.А., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, зазначає, що долучений до матеріалів справи відеозапис не містить належних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 та є фрагментарним. Окрім того, звертає увагу на відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія, у зв'язку з чим призначення йому адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом є юридично необґрунтованим та суперечить судовій практиці.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247367 від 15.02.2025, відповідно до якого 15.02.2025 о 01 год 51 хв по вул Міськради, 62, в м Радомишль Житомирської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 210994-20», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатор Драгер 6820. Результат 0,66 проміле, тест №593. Від керування транспортним засобом відсторонений (а.с.3); чеком з алкотестера Alсotest 6820 №ARFK-0001, тест №593 від 15.02.2025, згідно якого результат огляду становить 0,66 проміле (а.с.2); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4077379 від 15.02.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, зі змісту якого вбачається, що огляд проведений за допомогою приладу Драгер 6820. Результат огляду - 0,66 проміле (а.с.5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КНП «Радомишльська лікарня» (а.с.6); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.ст.55, 56,59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.7); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с.8); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.9); декларацією про відповідність (а.с.10); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 11.10.2024 (а.с.11); відеозаписом події (а.с.14).
Суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Даний доказ є належним і допустимим, оскільки не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи.
Вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager 6820, результат якого показав перевищення допустимої норми - 0,66 проміле, з яким погодився, підписав протокол про адміністративне правопорушення, чек за результатами тестування спеціальним засобом Alcotest Drager 6820, акт огляду, постанову про накладення стягнення за порушення водієм ПДР. Водія відсторонено від подальшого керування транспортним засобом.
Під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256,266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Твердження захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом беззаперечно спростовуються відеозаписом та були предметом дослідження в суді першої інстанції, який надав їм правильну та неупереджену оцінку.
Також суддя правильно застосував до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, оскільки санкція ст.130 КУпАП за своєю правовою природою є безальтернативною.
У законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде саме про право керування транспортними засобами.
Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
З урахуванням зазначеного, рівними перед законом, в частині накладення стягнення та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення зазначеного адміністративного правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.
Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст.ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, учасниками справи не надано.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Кононенко Алли Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич