Житомирський апеляційний суд
Справа №295/17909/24 Головуючий у 1-й інст. Довгалюк Л. В.
Номер провадження №33/4805/451/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
30 жовтня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Божок Лілі Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 03 березня 2025 року, якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 03 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 19.11.2024 о 02 год 20 хв керував транспортним засобом Dodge Journey, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Героїв Чернобиля у м. Житомирі з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи. Вказав, що суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом, його зупинки та порушення ним Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим усі вимоги працівників поліції він не мав виконувати, а складені ними процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами. Також вказав, що огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, оскільки він повідомив працівників поліції, що є військовослужбовцем. Крім того, звернув увагу, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у нього ознак сп'яніння, а на момент спілкування з поліцейськими він вже більше двох годин відпочивав в автомобілі, оскільки не встигав доїхати до місця несення військової служби до комендантської години. Окрім того, вказав, що відповідно до вимог чинного законодавства протокол про адміністративне правопорушення не може бути оформлений у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, це передбачено лише для постанов про притягнення до адміністративної відповідальності. В апеляційній скарзі апелянт послався на судову практику у подібних справах та вказав, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують його винуватість «поза розумним сумнівом», у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №176982 від 19.11.2024, вбачається, що ОСОБА_1 19.11.2024 о 02 год 20 хв керував транспортним засобом Dodge Journey, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Героїв Чернобиля у м. Житомирі з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2,3).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №176982 від 19.11.2024 (а.с.2,3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.11.2024 (а.с.5); рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 1 БУПП у Житомирській області Андрія Гуріна, від 19.11.2024, зі змісту якого вбачається, що під час несення служби близько 02 год 05 хв по вул. Покровській, 125, у м. Житомир було помічено транспортний засіб Dodge Journey, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який у подальшому зупинено за порушення комендантської години. При спілкуванні у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. У встановленому законом порядку водію запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився (а.с.6); відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної бодікамери поліцейських (а.с.7).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були незаконними, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівника поліції, яким об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Даний доказ є належним та допустимим, узгоджується з іншими матеріалами справи.
З відеозапису вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідала вимогам ч.7 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була викликана необхідністю перевірки транспортного засобу, який рухався під час дії комендантської години, про що водія було проінформовано. У працівників поліції була обґрунтована підозра, що водій знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, з огляду на повідомлені йому ознаки. ОСОБА_1 беззаперечно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, як із застосуванням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я. Також вбачається, що останньому були роз'яснені права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідки ухилення від огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, від підпису у якому та в інших документах він відмовився. Водія відсторонено від керування транспортним засобом.
Відеозаписом підтверджено, що працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання складених процесуальних документів недопустимими доказами.
У даній ситуації ОСОБА_1 був учасником дорожнього руху, а тому за змістом ст.15 КУпАП за порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, він як військовослужбовець несе адміністративну відповідальність на загальних підставах. На обставини, за яких був зупинений поліцейськими ОСОБА_1 , не розповсюджується положення ст. 266-1 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку огляду на стан сп'яніння військовослужбовця у цій частині є безпідставними.
Твердження апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, а перебував у нерухомому транспортному засобі, були предметом дослідження в суді першої інстанції. Таким обставинам суд надав правильну і неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу. Наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності не викликають сумнівів щодо підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги про те, що електронний протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №176982 від 19.11.2024, є неналежним та недопустимим доказом, є безпідставними, оскільки такий процесуальний документ по змісту та бланку повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП та Додатку №1 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Відповідно до повідомлення Національної поліції України №40005/01-2024 від 14.03.2024, починаючи з 01.07.2024 оформлення протоколів в електронному вигляді заплановано запровадити в усіх органах (підрозділах) Національної поліції.
Судові рішення, на які у апеляційній скарзі посилається апелянт преюдиційного значення для вирішення даної справи, з огляду на встановлені у ній обставини, не має.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Накладене судом стягнення відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною, і закон в даному випадку не передбачає процесуальної можливості звільнити від адміністративної відповідальності або пом'якшити призначене адміністративне стягнення незалежно від наведених захисником обставин про особу ОСОБА_1 .
Будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, захисником не надано.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 03 березня 2025 рок - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич