Справа № 758/12231/25
3/758/4573/25
Категорія 149
Київ
30 жовтня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП ч. 3 ст. 130 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1
До Подільського районного суду м. Києва надійшли справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 №758/12231/25 (провадження 3/758/4573/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та №758/12622/25 (провадження 3/758/4637/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
30 липня 2025 року о 17 годині 10 хвилин в місті Києві по вулиці Верхній Вал, 48/28А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Peugeot», моделі «Boxer», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніле обличчя.
Від огляду у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім цього, 30 липня 2025 року о 17 годині 10 хвилин в місті Києві по вулиці Верхній Вал, 48/28А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Peugeot», моделі «Boxer», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування повторно протягом року, чим порушив п. 2.1а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 12 вересня 2025 року та 30 жовтня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007, «Трух проти України" (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що судом, у встановленому порядку неодноразово повідомлено про місце і час розгляду справи, вжито всі заходи щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, про що свідчить відмітка у них про те, що розгляд адміністративних справ відбудеться у Подільському районному суді м. Києва по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справ, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколів, тому суд вважає, що справи можуть бути розглянуті за відсутності цієї особи, враховуючи наявність даних про своєчасне сповіщення про місце та час розгляду.
Також, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, рівень уваги до розгляду справ такої категорії, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справ та останній мав достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколів про адміністративне правопорушення, тому суддя вважає можливим провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суддя виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може її розглянути. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Також суддя враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справ про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справ без особи, відносно якої складено протокол.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Водночас ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню.
Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України.
Таким чином, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив вимоги п. 2.5 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР 1 №407359 від 30 липня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735;
- постановою про накладення адміністративного по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5353589 від 30.07.2025, згідно якої ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
- відеозаписом долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти в установленому законом порядку, на що останній повідомив, що він відмовляється проходити огляд в Крім цього працівники поліції останньому роз'яснили наслідки відмови та повідомили, що в разі відмови на ОСОБА_1 буде складено адміністративний протокол за порушення п. 2.5 ПДР України за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Наявними в матеріалах справи доказами також підтверджується, що ОСОБА_1 є особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Так, згідно з постановою Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, що виразилося у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, із накладенням на нього адміністративного стягнення.
Крім того, постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, що виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, із накладенням на нього адміністративного стягнення.
Вказане підтверджується також довідкою старшого інспектора з о/д відділу адміністративної практики УПП у місті Києві ДПП лейтенанта поліції Миколаєнко Н. щодо проведення заходів із встановлення повторності вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №407359 від 30 липня 2025 року, транспортний засіб марки «Peugeot», моделі «Boxer», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , не належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
З огляду на наведені обставини, ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №407359 від 30 липня 2025 року підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо наявності вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Водночас, ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Разом з цим, ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Таким чином, повторно протягом року керуючи транспортним засобом ОСОБА_1 , який не мав права керування таким транспортним засобом, порушив вимоги п. 2.1.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №407381 від 30 липня 2025 року та в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
- постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №243734 від 07 серпня 2024 року, згідно з якою 07 серпня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом транспортним засобом марки «Peugeot», моделі «Boxer», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами;
- копією постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, що виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, із накладенням на нього адміністративного стягнення
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та склад адміністративного правопорушення ч. 3 ст. 130 КУпАП, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, суд вважає за необхідне об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , які перебувають у провадженні судді Денисова О.О., виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП якщо особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають порядок об'єднання справ про адміністративне правопорушення, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року і Протоколи 1,2,4,7,11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод (п. п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об'єднання справ в одне провадження, суд доходить висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону - за правилами, закріпленими в КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , притягується до відповідальності за вчинення двох правопорушень, які розглядаються одним і тим же органом (судом), та їх розгляд призначений на 30 жовтня 2025 року, суд дійшов висновку про необхідність об'єднання справ №758/12231/25 (провадження 3/758/4573/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та №758/12622/25 (провадження 3/758/4637/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП в одне провадження для спільного розгляду.
ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП, правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, відноситься до числа більш серйозних, оскільки санкція цієї статті передбачає більш суворіше стягнення, ніж санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП, тому адміністративне стягнення йому необхідно призначити в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Беручи до уваги положення ст. 33 КУпАП, необхідним і достатнім убачається накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, яка передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу, оскільки, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 згідно протоколів про адміністративні правопорушення, належить на праві власності не ОСОБА_1 , що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .
Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч.2 ст.36, ч. 5 ст. 126, ч.3 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,
Справу №758/12231/25 (провадження 3/758/4573/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та №758/12622/25 (провадження 3/758/4637/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП об'єднати в одне провадження та об'єднаній справі присвоїти єдиний номер №758/12231/25 (провадження 3/758/4573/25).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О. О. Денисов