30 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 240/40536/21
адміністративне провадження № К/990/16755/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І. В.,
суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року (суддя Шимонович Р. М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року (головуючого судді: Боровицького О. А., суддів: Шидловського В. Б., Курка О. П.) у справі № 240/40536/21 за позовом ОСОБА_1 до Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області» про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області» (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним рішення відповідача від 30 вересня 2021 року про відмову переглянути та внести зміни до пункту 11 свідоцтва про хворобу від 24 березня 2021 року № 132/11-сп;
- зобов'язати відповідача переглянути своє рішення від 30 вересня 2021 року про відмову переглянути та внести зміни до пункту 11 свідоцтва про хворобу від 24 березня 2021 року №132/11-сп;
- зобов'язати відповідача внести зміни до пункту 11 свідоцтва про хворобу від 24 березня 2021 року № 132/11ДУ, вказавши «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення».
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовляє у внесенні змін до свідоцтва про хворобу у частині причинного зв'язку, оскільки встановлений діагноз цукровий діабет вперше виявлений у 2014 році, у подальшому під час безпосередньої участі в антитерористичній операції в 2015 році виявлене захворювання прогресувало і призвело до непридатності до служби.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, у задоволені адміністративного позову відмовлено.
4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач не довів належним чином, що захворювання, яке виникло у нього до участі в антитерористичній операції, за період участі в ній досягло такого розвитку, що призвело до непридатності до служби, а тому підстави для внесення змін до пункту 11 свідоцтва про хворобу від 24 березня 2021 року № 132/11-сп відсутні.
5. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подавши її 23 квітня 2024 року засобами поштового зв'язку.
Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
6. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року є такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
7. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин: Перелік захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (далі - Перелік захворювань) (додаток 1) та Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (далі - Пояснення щодо застосування Переліку захворювань) (додаток 2); Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03 квітня 2017 року № 285 (далі - Положення № 285).
8. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не досліджено всіх доказів (консультаційний висновок спеціаліста Житомирської обласної клінічної лікарні від 24 квітня 2015 року, копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5769 від 22 травня 2015 року, копію виписного епікризу № 628 від 12 травня 2015 року та свідоцтво про хворобу № 13211еп пункт 8), які наявні в матеріалах справи.
9. Звертає увагу на невмотивованість (обґрунтованість) рішення суду апеляційної інстанції, оскільки воно ідентичне рішенню суду першої інстанції.
10. З урахуванням наведеного вище, позивач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, а справу направити на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
Позиція інших учасників справи
11. На момент розгляду справи, відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив.
12. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01 липня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі № 400/14430/23.
14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, головуючим суддею визначено Желєзного І. В., суддів Білак М. В. та Мельник-Томенко Ж. М.
15. Ухвалою від 28 жовтня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
16. Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01 червня 1997 року по 06 листопада 2015 року та в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року по 12 квітня 2021 року.
17. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Житомирській області № 125 о/с від 09 квітня 2021 року майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (через хворобу) (далі - Закон № 580-VIII).
18. Звільнення відбулося з урахуванням висновків свідоцтва про хворобу № 132/11-сп від 24 березня 2021 року, де вказано на непридатність до служби в поліції, захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції.
19. У червні та вересні 2021 року позивач звертався до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області» з проханням переглянути і внести зміни до пункту 11 свідоцтва про хворобу № 132/11-сп від 24 березня 2021 року в частині причинного зв'язку, вказавши «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення».
20. 30 вересня 2021 року Медична (військово-лікарська) комісія Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області» у своєму листі № 1862/33/26-2021 у внесенні таких змін відмовила за відсутності підстав.
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
21. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
23. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
24. У справі, що розглядається, позивач просить визнати протиправним рішення Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області» від 30 вересня 2021 року та зобов'язати відповідача внести зміни до пункту 11 свідоцтва про хворобу від 24 березня 2021 року № 132/11ДУ, вказавши «захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення».
25. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
28. Пунктами 1 та 2 Положення № 285 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що це Положення визначає організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи. Медичні (військово-лікарські) комісії МВС (далі - ВЛК) спеціальні підрозділи, що утворюються в закладах охорони здоров'я МВС та Національної гвардії України (далі - НГУ) для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.
29. Пунктом 5 розділу І Положення № 285 визначено, що ВЛК у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань військово-лікарської експертизи. Лікарська експертиза кандидатам на службу у поліцію, кандидатам до вступу до навчальних закладів, поліцейським та здобувачам вищої освіти навчальних закладів проводиться відповідно до цього Положення. Постанови ВЛК щодо придатності (непридатності) осіб до служби в поліції приймаються відповідно до Переліку захворювань (додаток 1) та Пояснень щодо застосування Переліку захворювань (додаток 2). Постанови щодо ступеня придатності до служби колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, осіб рядового й начальницького складу, причинного зв'язку їх захворювань, травм (поранень) приймаються ВЛК відповідно до цього Положення, законодавства чинного на момент звільнення зазначених осіб зі служби.
30. Відповідно до пункту 1 розділу III Положення № 285, направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи за формою (додаток 4) здійснюють відповідні підрозділи кадрового забезпечення Національної поліції України, командири частин НГУ.
31. Пунктом 4 розділу III Положення № 285 встановлено, що якщо у поліцейських, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров'я МВС, виявлені хронічні захворювання з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом, керівник закладу інформує про це відповідний підрозділ кадрового забезпечення Національної поліції України з метою направлення таких поліцейських на ВЛК для визначення придатності до подальшої служби.
32. Відповідно до пунктів 16 та 17 розділу III Положення № 285 до направлення ВЛК на стаціонарне обстеження додається Акт дослідження стану здоров'я (далі - Акт дослідження) (додаток 5). Після проведеного обстеження заповнений Акт дослідження завіряється підписами начальника закладу охорони здоров'я і лікаря, що проводив обстеження, та скріплюється печаткою цього закладу. Акт дослідження розглядається з урахуванням усіх даних про стан здоров'я і фізичного розвитку та є додатковим матеріалом при прийнятті остаточного експертного рішення ВЛК щодо придатності особи до служби або навчання.
Дані амбулаторного медичного огляду ВЛК заносяться до Акта медичного огляду (додаток 6), який заповнюється у такому порядку: 1) особа, що проходить медичний огляд, власноруч заповнює частину анкетних даних, зазначаючи автобіографічні, паспортні дані та іншу інформацію, передбачену Актом медичного огляду, та завіряє зазначене власним підписом і надає письмову згоду на проведення лікарської чи військово-лікарської експертизи; 2) розділи медичної частини Акта медичного огляду заповнюються лікарями-спеціалістами - членами ВЛК; 3) детальний клініко-експертний анамнез, дані об'єктивного обстеження записуються в послідовності, зазначеній у формі Акта медичного огляду; 4) кожний лікар-спеціаліст заносить до Акта медичного огляду анамнестичні та об'єктивні дані, які обґрунтовують діагноз, ступінь прояву функціональних порушень, стадію, форму захворювання, робить власний висновок щодо придатності особи до служби відповідно до графи та статті Переліку захворювань з урахуванням Пояснень щодо застосування Переліку захворювань, вказує дату проведення медичного огляду та завіряє запис власним підписом; 5) зазначені в Акті медичного огляду діагнози повинні підтверджуватись даними об'єктивного обстеження.
33. Пунктом 19 розділу III Положення № 285 визначено, що постанова ВЛК щодо придатності (непридатності) особи до служби, яка приймається за результатами медичного огляду, заноситься до Акта медичного огляду, Книги (журналу) обліку документації ВЛК (додаток 9) і оформлюється Довідкою (додаток 10) або свідоцтвом про хворобу.
34. У разі незгоди особи, що проходила медичний огляд, із постановою штатної ВЛК, вона може оскаржити її у ЦВЛК, яка визначає за необхідності порядок додаткового обстеження та повторної лікарської (військово-лікарської) експертизи (пункт 21 розділу III Положення № 285).
35. Лікарська експертиза поліцейським здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, зазначених у розділі III цього Положення (пункт 1 розділу VI Положення № 285).
36. У випадку, коли у поліцейського під час проведення йому лікарської експертизи діагностуються хронічні захворювання, що можуть перешкоджати службі в поліції, та неможливо під час амбулаторного огляду прийняти експертний висновок, ВЛК направляє його на стаціонарне обстеження до закладу охорони здоров'я МВС з подальшим медичним оглядом цієї особи госпітальною ВЛК (за наявності такої). Після закінчення обстеження особи в закладі охорони здоров'я, де немає госпітальної ВЛК, складається Акт дослідження, який надсилається до ВЛК, що направила особу на обстеження (пункт 5 розділу VI Положення № 285).
37. Постанова ВЛК щодо ступеня придатності поліцейських приймається за розділом «Поліцейські» за графами Переліку захворювань відповідно до посади, на яку він призначається (пункт 8 розділу VI Положення № 285).
38. Колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання. Перегляд раніше прийнятої постанови ВЛК проводиться за заявою колишнього поліцейського, колишньої особи рядового чи начальницького складу (пункт 13 розділу VI Положення № 285).
39. Особи, зазначені в пункті 13 цього розділу, надають до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби, у випадку отримання травми (поранення) під час служби - надають відповідний Акт про нещасний випадок та документацію, складену за результатами надання первинної медичної допомоги з цього приводу (пункт 14 розділу VI Положення № 285).
40. Пунктом 1 розділу VIII Положення № 285 передбачено, що за результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва).
41. Постанови ВЛК приймаються на час фактичного огляду особи (пункт 2 розділу VIII Положення № 285).
42. Причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейським та військовослужбовцям встановлюється ВЛК у всіх випадках встановлення їм відповідного діагнозу (пункт 8 розділу VIII Положення № 285).
43. Відповідно до пункту 9 розділу VIII Положення № 285 постанови ВЛК про причинний зв'язок поранень (контузій, травм, каліцтв) та захворювань поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу приймаються з такими формулюваннями, зокрема: «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції» - якщо воно діагностовано в період проходження служби в поліції та/або органах внутрішніх справ (міліції) або коли захворювання було діагностовано до служби, а в період служби досягло такого розвитку, що призводить до прийняття рішення про непридатність; «Захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» - якщо захворювання виникло під час перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначений період досягло такого розвитку, що призводить до непридатності до служби, а також у разі хронічних, повільно прогресуючих захворювань, якщо їх перші прояви відносяться до періоду участі в антитерористичній операції, що підтверджується медичними документами про початок захворювання (погіршення стану здоров'я) в той період.
44. Якщо в документі, на підставі якого ВЛК раніше прийняла постанову про причинний зв'язок захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), діагноз сформульовано неточно, ВЛК, враховуючи дані складеної під час служби медичної документації, вказує уточнений діагноз і приймає постанову у новій редакції, чинній на цей час (пункт 25 розділу VIII Положення № 285).
45. Як установлено судами попередніх інстанцій, з 02 липня 2014 року по 16 липня 2014 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні лікарні Сектору медичного забезпечення УМВС України в Житомирській області. У його медичній карті стаціонарного хворого № 978 встановлений діагноз «Цукровий діабет, другий тип, вперше виявлено, середньої важкості, стадія декомпенсації».
46. Позивач з 04 січня 2015 року по 01 лютого 2015 року безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі антитерористичної операції на території Луганської області, вказане убачається з довідки Головного управління МВС України у Луганській області від 29 січня 2015 року № ВДЗ/1912/А.
47. З 28 квітня 2015 року по 12 травня 2015 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні лікарні Сектору медичного забезпечення УМВС України в Житомирській області. У лікувальному закладі заведена медична карта № 628 т. в. стаціонарного хворого, у графі Діагноз заключний, клінічний основний якої вказано: «Цукровий діабет, тип 2, середньої важкості, стадія декомпенсації».
48. У подальшому наступне обстеження позивача проводилося в лікарні ДУ «ТМО МВС України по Житомирській області» у березні 2021 року під час проходження ним військово-лікарської комісії перед звільненням з Національної поліції України за направленням Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України в Житомирській області від 26 лютого 2021 року.
49. Результати обстеження позивача оформлені Актом № 132/11-сп медичного огляду від 24 березня 2021 року. Розділ 3 вказаного акта містить діагноз захворювань, травм (поранень) і їх причинний зв'язок, зокрема: «Цукровий діабет, другий тип, інсулінозалежиий, середньої важкості, стан декомпенсації. «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції». Постанова ВЛК: непридатний до служби в поліції.
50. З діагнозом і постановою ВЛК позивач ознайомлений 24 квітня 2021 року.
51. На підставі вказаного акта медичного огляду оформлено Свідоцтво про хворобу № 132/11-сп від 24 березня 2021 року, пункт 11 якого містить запис «Цукровий діабет, другий тип, інсулінозалежний, середньої важкості, стан декомпенсації. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції».
52. Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для зміни формулювання пункту 11 Свідоцтва про хворобу № 132/11-сп від 24 березня 2021 року, оскільки первинний діагноз позивача «Цукровий діабет, другий тип, середньої важкості, стадія декомпенсації», який встановлено у липні 2014 року (до участі в антитерористичній операції) не зазнав змін і після участі в антитерористичній операції (січень 2015 року), і позивач продовжив службу у підрозділах Національної поліції України до 12 квітня 2021 року.
53. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач не довів належним чином, що захворювання, яке виникло у нього до участі в антитерористичній операції, за період участі в ній досягло такого розвитку, що призвело до непридатності до служби, а тому підстави для внесення змін до пункту 11 свідоцтва про хворобу від 24 березня 2021 року № 132/11-сп відсутні.
54. Колегія суддів вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
55. При цьому суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу, що позивач у разі незгоди з постановою штатної ВЛК, міг її оскаржити у ЦВЛК, яка визначає за необхідності порядок додаткового обстеження та повторну лікарську (військово-лікарську) експертизу. Непридатність до служби передбачає звільнення з Національної поліції України безпосередньо після участі в АТО, а не через 7 років після участі в ній.
56. Доказів звернення позивача з 13 травня 2015 року по час звільнення з Національної поліції України (12 квітня 2021 року) за стаціонарною медичною допомогою через погіршення стану здоров'я до Сектору медичного забезпечення УМВС України в Житомирській області, а в подальшому - до ДУ «ТМО МВС України по Житомирській області» матеріали справи не містять.
57. Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої та апеляційної інстанцій і не можуть бути підставою для скасування правильно винесених оскаржуваних рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
58. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
59. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
60. Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2 Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 240/40536/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко
Відповідно до частини третьої статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України постанову оформила суддя Білак М. В.
У цій справі висловлено окрему думку.