30 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 520/4820/21
адміністративне провадження № К/990/10655/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №520/4820/21
за позовом Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення суми,
за касаційною скаргою Харківського апеляційного суду на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року, прийняту у складі головуючого судді Шевченко О.В., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, прийняту в складі: головуючого судді П'янової Я.В., суддів Русанової В.Б., Присяжнюк О.В.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2021 року Харківський апеляційний суд звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського апеляційного суду заборгованість у сумі 247 469,47 грн.
2. Одночасно із поданням позовної заяви позивач просив суд поновити йому строк на звернення до адміністративного суду, оскільки він пропущений з поважних причин. Так, позивач першочергово з позовною заявою до ОСОБА_1 аналогічного змісту та вимог звернувся до Жовтневого районного суду міста Харкова у порядку цивільного судочинства. Проте оскільки постановою Полтавського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року провадження у цивільній справі за позовом Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 про стягнення спірної заборгованості було закрито, як таке, що належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, позивач невідкладно 24 березня 2021 року (після отримання 22 березня 2021 року указаної постанови Полтавського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду вже у порядку адміністративного судочинства.
3. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зустрічним позовом до Харківського апеляційного суду, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо утримання нарахованої грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 200767,22 грн;
- стягнути з Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 200767,22 грн.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року позов Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського апеляційного суду заборгованість у сумі 247469,47 грн. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про визнання дій протиправними та стягнення суми залишено без задоволення.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №520/4820/21 заяву ОСОБА_1 про часткову відмову від зустрічного позову задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_1 від частини зустрічних позовних вимог про визнання протиправними дій Харківського апеляційного суду щодо утримання нарахованої грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 107438,50 грн та стягнення з Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 107438,50 грн. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі №520/4820/21 про відмову в задоволенні зустрічного позову в цій частині визнано нечинним. Провадження у справі в цій частині зустрічних позовних вимог закрито. Апеляційну скаргу залишено без задоволення. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі №520/4820/21 залишено без змін.
6. Постановою Верховного Суду від 12 березня 2024 року у справі №520/4820/21 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі №520/4820/21 скасовано, а справу №520/4820/21 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
7. Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що позивач за первісним позовом звернувся до цивільного суду за захистом порушеного, на його думку, права 13 серпня 2020 року. Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що Харківський апеляційний суд про порушення свого права дізнався щонайменше з моменту звільнення ОСОБА_1 з посади судді, а саме: з 20 травня 2020 року, коли головою Харківського апеляційного суду було видано наказ №05-04/69-ос про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Харківського апеляційного суду, отже Верховний Суд констатував, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду.
8. Також Верховний Суд вказав, що сума грошових коштів, яку просить стягнути з ОСОБА_1 . Харківський апеляційний суд не є цілісною, тобто складається з грошових коштів, які мають різну правову природу та строки виплати. Проте, суди попередніх інстанцій не визначили правову природу кожної суми, яка є складовою ціни первісного позову і тим самим не визначились із моментом відліку початку строку звернення до суду щодо стягнення з відповідача за первісним позовом кожної з них.
9. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року заяву представника Харківського апеляційного суду про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду залишено без задоволення. Адміністративний позов Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
10. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року апеляційну скаргу Харківського апеляційного суду залишено без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі №520/4820/21 залишено без змін.
11. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для визнання, як поважної причини пропуску строку звернення до суду, тієї обставини, що спочатку із цим позовом Харківський апеляційний суд звернувся до районного суду цивільної юрисдикції. Водночас суди попередніх інстанцій урахували, що і звернення до Жовтневого районного суду міста Харкова у порядку цивільного судочинства з аналогічним позовом відбулося з порушенням строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України, оскільки позов було подано до суду 13 серпня 2020 року, а як зауважила колегія Верховного Суду у постанові у цій справі від 12 березня 2024 року зі змісту спірних правовідносин убачається, що Харківський апеляційний суд про порушення свого права дізнався щонайменше з моменту звільнення ОСОБА_1 з посади судді, а саме з 20 травня 2020 року, коли головою Харківського апеляційного суду прийнято наказ №05-04/69-ос про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Харківського апеляційного суду. Стосовно правової природи суми заборгованості, то суди зазначили про те, що сума заборгованості у розмірі 186 127,98 за своєю правовою природою є суддівською винагородою; підставами її виникнення є перерахунок у квітні, травні 2020 року Харківським апеляційним судом безпідставно (на думку позивача) отриманої ОСОБА_1 суддівської винагороди; момент, з якого починає свій відлік строк звернення до суду щодо стягнення такої суми є квітень та травень 2020 року відповідно.
12. Щодо частини суми, яку позивач за первісним позовом просить стягнути з ОСОБА_1 в розмірі 61 341,50 грн і яка була заявлена до стягнення шляхом подачі 27 вересня 2021 року заяви про збільшення позовним вимог, суди зазначали, що подання заяви про збільшення позовним вимог обумовлено тим, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №520/16501/2020 визнано протиправними дії Харківського апеляційного суду щодо утримання з вихідної допомоги ОСОБА_1 грошових коштів та зобов'язано Харківський апеляційний суд виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у сумі 61 341,50 грн. Після перерахування вказаної суми на користь ОСОБА_1 на виконання вказаного рішення суду позивач за зустрічним позовом звернувся з заявою про збільшення розміру позовних вимог.
13. З цього приводу суди дійшли висновку про те, що вчинення в минулому роботодавцем - суб'єктом владних повноважень певних дій, які у подальшому визнанні у судовому порядку протиправними, не може бути розцінене судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду, відлік якого, як вже зазначалося, обраховується з моменту звільнення відповідача за первісним позовом, тобто з 20 травня 2020 року.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Не погоджуючись із ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Харківський апеляційний суд, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
15. Касаційна скарга обґрунтована тим, що після ознайомлення з розрахунком при звільненні та розміром наявної заборгованості відповідачем добровільно виявлено бажання про утримання частини заборгованості з допомоги по тимчасовій непрацездатності у сумі 186 127,97 грн та залишку у сумі 61 341,49 грн з вихідної допомоги, про що ним було подано особисту письмову заяву 20 травня 2020 року. За таких обставин Харківському апеляційному суду стало відмово про існування спору щодо повернення заборгованості лише 22 липня 2020 року, коли відповідач в приміщенні Харківського апеляційного суду, отримавши готівкові кошти в розмірі 186 127,90 грн, не сплатив заборгованість перед судом. Тобто саме з 22 липня 2020 року повинен обраховуватися строк на звернення до суду із відповідним позовом. Разом з тим, будь-якої оцінки вказаним доводам Харківський окружний адміністративний суд та Другий апеляційний адміністративний суд всупереч вимогам КАС України щодо необхідності забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду справи не надали.
16. Касатор посилається на те, що утворення заборгованості та необхідність в подальшому звернення до суду можуть мати різні з об'єктивних та передбачуваних причин часові межі за умови добровільного визнання особою факту такої заборгованості та зобов'язання її сплатити. У разі добровільного повернення такої заборгованості за особистим рішенням особи, яка її спричинила, відсутні визначені законом підстави для її стягнення в судовому порядку, що забезпечує відповідний баланс сталості, передбачуваності, пропорційності та фіксованості правовідносин між сторонами, що склалися у період трудових відносин. Оскільки до 22 липня 2020 року відповідач обов'язок щодо повернення 247 469,47 грн не оспорював, зобов'язався повернути зазначені грошові кошти, про що склав відповідну розписку, право позивача було порушене відповідачем лише 22 липня 2020 року, коли, отримавши готівкові кошти, не сплатив заборгованості перед судом. На думку касатора, неподільність законодавцем моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав та обґрунтованою необхідністю звернення до суду має бути врахована судом при вирішенні питання початку перебігу строку звернення до суду, з урахуванням всіх фактичних обставин виникнення спірних правовідносин у їх взаємозв'язку, та не може бути єдиною формальною підставою для відмови у задоволенні клопотання про його поновлення.
IV. Позиція інших учасників справи
17. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
18. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А., від 27 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за скаргою Харківського апеляційного суду на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року.
19. Підставою для відкриття касаційного провадження є оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
20. Ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження з 30 жовтня 2025 року.
VI. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
21. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги.
23. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
24. За правилами частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
25. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
26. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
27. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
28. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
29. Зі змісту наведених правових норм убачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи належить його поновлювати.
30. Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
31. Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
32. Варто зазначити, що у цій категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб позивач визначився чи звертатиметься він до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів, тому Верховний Суд уважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо застосування до спірних правовідносин місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
33. Із матеріалів цієї справи убачається, що одночасно із поданням цієї позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду позивач просив суд поновити йому строк звернення до адміністративного суду, оскільки він пропущений з поважних причин. Так, позивач за первісним позовом зазначав, що першочергово з позовною заявою до ОСОБА_1 аналогічного змісту та вимог він звернувся до Жовтневого районного суду міста Харкова у порядку цивільного судочинства. Проте оскільки постановою Полтавського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року провадження у цивільній справі за позовом Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 про стягнення спірної заборгованості було закрито як таке, що належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, позивач невідкладно (після отримання указаної постанови Полтавського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду вже у порядку адміністративного судочинства.
34. Наведені позивачем причини пропущення строку звернення до суду суди попередніх інстанцій визнали неповажними та зазначили про те, що звернення Харківського апеляційного суду до Жовтневого районного суду міста Харкова у порядку цивільного судочинства з аналогічним позовом відбулося також з порушенням строку, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України, оскільки позов було подано до суду 13 серпня 2020 року. При цьому, дату початку перебігу строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом суди попередніх інстанцій зазначили 20 травня 2020 року, коли головою Харківського апеляційного суду видано наказ №05-04/69-ос про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Харківського апеляційного суду.
35. Верховний Суд звертає увагу на те, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
36. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
37. У касаційній скарзі касатор стверджує, що уперше із цим позовом до суду цивільної юрисдикції він звернувся в межах строку, встановленого процесуальним законом, оскільки після ознайомлення з розрахунком при звільненні та розміром наявної заборгованості у смі 247 469,47 грн відповідачем добровільно виявлено бажання про утримання частини заборгованості з допомоги по тимчасовій непрацездатності у сумі 186 127,97 грн та залишку у сумі 61 341,49 грн з вихідної допомоги, про що ним було подано особисту письмову заяву 20 травня 2020 року. За таких обставин Харківському апеляційному суду стало відомо про існування спору щодо повернення заборгованості лише 22 липня 2020 року, коли відповідач, отримавши готівкові кошти в розмірі 186 127,90 грн не сплатив заборгованість перед судом. Тобто саме з 22 липня 2020 року повинен обраховуватися строк на звернення до суду із відповідним позовом. Щодо суми заборгованості у розмірі 61 341,49 грн утриманої із вихідної допомоги, виплаченої ОСОБА_1 при звільненні, то відповідач стверджує, що таке утримання відбулося за згодою відповідача, який в подальшому оскаржив такі дії позивача до суду та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №520/16501/2020 зобов'язано Харківський апеляційний суд виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у сумі 61 341,50 грн, що і стало підставою для подання позивачем у цій справі заяви про збільшення позовних вимог від 27 вересня 2021 року.
38. Указане також було одним із аргументів позовної заяви та апеляційної скарги, поданої Харківським апеляційним судом на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року про залишення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду без задоволення та про залишення адміністративного позову Харківського апеляційного суду до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без розгляду.
39. Разом з тим, будь-якої оцінки вказаним доводам позивача щодо згоди відповідача на утримання частини заборгованості з допомоги по тимчасовій непрацездатності у сумі 186 127,97 грн та залишку у сумі 61 341,49 грн з вихідної допомоги, Харківський окружний адміністративний суд та Другий апеляційний адміністративний суд не надали.
40. Також у касаційній скарзі позивач посилається на те, що розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги те, що позивачем були дотримані вимоги процесуального закону щодо форми та порядку подання позовної заяви, тривалість розгляду справи (в порядку цивільного судочинства), на яку позивач об'єктивно не міг вплинути; поведінку позивача після отримання рішення суду про закриття провадження у справі у зв'язку із неналежністю розгляду спору в порядку цивільного судочинства, який відразу звернувся до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства,
41. Як убачається із змісту оскаржуваних судових рішень, оцінка сукупності наведених обставин у спірних правовідносинах, які можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду через об'єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача відсутня.
42. Ураховуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, визнаючи підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду неповажними та залишаючи без розгляду позовну заяву, дійшли передчасних висновків, що призвело до постановлення незаконних судових рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.
43. Доводи, викладені у касаційній скарзі про те, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, знайшли своє підтвердження.
44. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
45. Частиною четвертою статті 353 КАС України встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
46. З урахуванням викладеного Верховний Суд уважає за необхідне скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Харківського апеляційного суду задовольнити.
2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року скасувати, а справу №520/4820/21 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко