29 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №200/3137/24
адміністративне провадження №К/990/40831/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій, і
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними зменшення пенсійного забезпечення з 80 відсотків до 70 відсотків від сум грошового забезпечення та відмову ГУ ПФУ в Донецькій області перерахувати його пенсійне забезпечення відповідно до правил постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі ? постанова № 704);
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області перерахувати та виплатити йому пенсійне забезпечення в розмірі 80 відсотків від сум грошового забезпечення з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (50 відсотків, 75 відсотків і 100 відсотків підвищення пенсії), починаючи з 01 січня 2018 року;
- визнати протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачеві пенсії з урахуванням індексації згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23 березня 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», обмеживши індексацію пенсії розміром 1 500 грн;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачеві пенсійне забезпечення з урахуванням індексації за 01 березня 2022 року, 01 березня 2023 року та 01 березня 2024 року на основі пенсійного забезпечення у розмірі 80 відсотків від сум грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру пенсії пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» за 01 березня 2023 рік та 01 березня 2024 рік відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, за весь період прострочення, починаючи з лютого 2018 року до дня фактичної виплати заборгованості.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 27 травня 2024 року позовну заяву повернув позивачу з підстав, передбачених пунктом шостим частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), бо позивач порушив правила об'єднання позовних вимог і нема підстави для застосування правил статті 172 КАС України.
ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 27 червня 2024 року ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року скасував, а справу повернув до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 12 серпня 2024 року позовну заяву залишив без руху та надав строк для усунення її вад. Позивач мав зазначити докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; надати ці докази, а у разі їх відсутності у позивача - зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та подати заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.
На виконання вимог цієї ухвали позивач подав до суду заяву, в якій він просив суд поновити строк звернення до суду, оскільки він вчасно не міг дізнатися про порушення своїх прав. Про таке порушення дізнався лише з відповіді відповідача від 26 квітня 2024 року.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 08 квітня 2025 року на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовну заяву в частині вимог про перерахунок та виплату пенсійного забезпечення з урахуванням індексації до листопада 2023 року повернув позивачу.
ОСОБА_1 не погодився з ухвалою суду першої інстанції від 08 квітня 2025 року і подав апеляційну скаргу.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 27 серпня 2025 року залишив без змін ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року.
ОСОБА_1 не примирився з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції і через свого представника Бойка Євгена Васильовича за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав касаційну скаргу.
Серед іншого, вважає, що оскаржену постанову суд апеляційної інстанції виніс з порушенням норм матеріального та процесуального права, вона не ґрунтуються на усіх обставинах справи, тому не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі її автор наводить обставини, які, в його трактуванні, доводять підстави для втручання в оскаржене судове рішення (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення).
Верховний Суд ухвалою від 27 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху та надав скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Зокрема, в ухвалі про залишення касаційної скарги зазначалось про те, що у пункті четвертому додатків до касаційної скарги скаржник повідомив, що долучає до скарги документ про сплату судового збору. Утім такого платіжного документа, як окремого документа, в додатках до касаційної скарги не було виявлено. Тобто, не було відомостей про сплату скаржником судового збору за подання касаційної скарги.
29 вересня 2025 року помічник адвоката Бойка Є. В.( представник скаржника) - Париста Аліна у телефонному режимі повідомила суд, що до касаційної скарги таки була додана платіжна інструкція про сплату судового збору.
Відразу після цієї інформації в електронній базі діловодства спеціалізованого суду була виявлена платіжна інструкція № 2.334384867.1 період платежу 01.10.2025 - 31.10.2025. Цей документ був доданий не як окремий додаток до скарги, а був скопійований у форматі CamScanner, як один з аркушів копій оскаржуваних судових рішень. Власне, це й утруднило виявлення цієї платіжної інструкції і зумовило винесення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Було перевірено і з'ясовано також, що згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України зазначені кошти судового збору зараховані на казначейський рахунок.
Колегія суддів перевірила наведене в касаційній скарзі обґрунтування і дійшла висновку про таке.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу [а саме про повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження].
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинами другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи вказують на наявність обставин, визначених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, які заразом дають підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України, коли нема підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Аналіз доводів касаційної скарги в аспекті встановлених судами першої та апеляційної інстанцій і викладених в оскаржених судових рішеннях фактичних обставин справи, наданою їм правничою оцінкою в сукупності, дозволяє на стадії ухвалення рішення про можливість касаційного оскарження визнати, що касаційна скарга ОСОБА_1 не містить підстав, за яких ця скарга мала б бути повернута без розгляду, чи за яких можливо ухвалити рішення про відмову у відкритті касаційного провадження.
Наведені скаржником аргументи та доводи, викладені в касаційній скарзі, потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому колегія суддів в аспекті проаналізованих підстав, на основі яких подана касаційна скарга у цій справі, вважає за потрібне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій, ухвалених у цій справі.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана у строк, установлений КАС України, із дотриманням передбаченого цим Кодексом порядку, за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, а підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження нема, колегія суддів в контексті викладеного підсумовує, що є підстави для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій.
Витребувати із Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/3137/24 за вищезазначеним позовом.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій