30 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 120/1712/23
адміністративне провадження № К/990/16931/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №120/1712/23,
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, прийняте в складі: головуючої судді Віятик Н.В., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В.Ю., суддів Граб Л.С., Полотнянка Ю.П.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) з вимогами:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати належного позивачу грошового забезпечення у випадку поранення, яке потягло за собою тимчасову втрату працездатності;
1.2. зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату належного позивачу грошового забезпечення - додаткової винагороди в сумі 100 000,00 грн через втрату працездатності внаслідок отриманого важкого поранення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядовою і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168;
1.3. нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, згідно зі статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей», та передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 №975 у 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму - 173 670,00 грн (розмір прожиткового мінімуму, визначений станом на 2022 рік).
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.06.2023 клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог задоволено. Залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 в частині вимоги про визнання бездіяльності щодо виплати одноразової грошової допомоги, згідно зі статтею 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей», та передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 №975 в 70-кратному розмірі прожиткового мінімуму - 173 670,00 грн.
3. На обґрунтування позовних вимог позивач указує на те, що 29.06.2022 позивач отримав важке поранення під час участі у бойових діях. У цьому контексті позивач стверджує, що через втрату його працездатності він має право на отримання додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядовою і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова № 168; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), водночас відповідач її безпідставно не виплатив.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України.
5. 28.06.2022 під час участі у бойових діях у місті Бахмуті Донецької області отримав вогнепальне осколкове поранення.
6. У період з 08.07.2022 по 14.07.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради», що підтверджується випискою № 1612 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та довідкою № 124/26-н.
7. У подальшому на підставі направлення т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_1 позивача переведено для подальшого лікування до Комунального підприємства «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради.
8. Згідно з випискою епікризу із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 у період з 15.07.2022 по 11.08.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному підприємстві «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради.
9. З метою отримання додаткових виплат у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, позивач 02.02.2023 звернувся до відповідача із відповідною вимогою, до якої долучив копії медичних висновків і копію довідки ВЛК.
10. У листі від 17.02.2023 №50/28/11-521 відповідач повідомив, що відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва); документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
11. Позивач уважає таку бездіяльність відповідача протиправною і звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
12. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.
13. Відмовляючи у задовольняючи позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності висновку ВЛК, який би підтверджував факт тяжкості поранення позивача, у відповідача відсутні підстави для видачі наказу про виплату додаткової винагороди позивачу. Суд не взяв до уваги довідку Вінницької обласної МСЕК №045192 серії 12 ААА про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 22.08.2023, оскільки зазначена довідка видана позивачу після виникнення адміністративного спору та не була додана до вимоги від 02.02.2023.
14. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024 змінено мотивувальну частину рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.11.2023, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
15. Відмовляючи у задовольняючи позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з підстав відсутності висновку ВЛК, який би підтверджував факт тяжкості поранення позивача, є помилковим.
16. Обидві умови, необхідні для виплати збільшеної винагороди в розмірі 100 000,00 грн за час перебування на лікуванні в медичних закладах, а саме: зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт стаціонарного лікування внаслідок такого поранення, виконані та підтверджені медичними документами, наявними в матеріалах справи.
17. У цій справі спірними є невиплата позивачу додаткової винагороди, згідно з Постановою №168, за період його перебування на лікарняному, а саме: за період з 08.07.2022 по 14.07.2022 на стаціонарному лікуванні в КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради», що підтверджується випискою № 1612 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та довідкою № 124/26-н; за період з 15.07.2022 по 11.08.2022 на стаціонарному лікуванні у КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради.
18. Однак у матеріалах справи міститься лист ВЧ НОМЕР_1 (а.с.25), адресований ОСОБА_1 , яким останнього було повідомлено, що відповідно до наказів командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.08.2022 №221 та від 09.08.2022 №230 позивачу було нараховано та виплачено 30 000,00 грн та 70 000,00 грн додаткової винагороди за липень, та згідно з наказами від 01.09.2022 №253 та від 09.09.2022 №263 нараховано та виплачено 30 000,00 грн та 70 000,00 грн додаткової винагороди за серпень 2022 року.
19. З метою з'ясування зазначених обставин, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 було витребувано у ВЧ НОМЕР_1 докази щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, в період перебування на лікуванні у липні, серпні 2022 року.
20. На виконання вимог ухвали суду відповідачем надано витяги з наказів командира ВЧ НОМЕР_1 , а саме: від 01.08.2022 №221, від 09.08.2022 №230, від 01.09.2022 №257, від 09.09.2022 №263, якими підтверджується, що ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду, за період перебування на лікуванні у липні, серпні 2022 року, згідно з Постановою №168, у повному обсязі.
21. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідачем виконано свій обов'язок та виплачено ОСОБА_1 додаткову грошову допомогу за спірний період, згідно з Постановою №168 у повному обсязі.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
22. 01.05.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.11.2023 і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2024.
23. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просив їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
24. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
25. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 1, 2-1 Постанови №168, абзаців 3, 4 пункту 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, абзацу 3 пункту 4 Інструкції з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженої наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 «Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України».
26. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що спірна додаткова винагорода була виплачена позивачу.
27. За твердженням скаржника, після отримання позивачем поранення він отримав належне грошове забезпечення, а не додаткову винагороду.
28. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.
29. Суд ухвалою від 20.05.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
30. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права
31. Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
32. Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
33. Частинами другої-четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
34. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
35. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
36. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
37. Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.
38. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
39. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №168, якою передбачено на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди та встановлено загальні умови щодо її виплати.
40. Так, відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
41. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
42. Редакція зазначеної Постанови, в тому числі її пункту 1, неодноразово змінювалася.
43. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №400 (далі - Постанова №400) (набрала чинності 02.04.2022 та застосовується з 24.02.2022) пункт 1 Постанови №168 доповнено, серед іншого, абзацами такого змісту:
«Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), -виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла)».
44. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України видав директиви від 07.03.2022 №248/1217, від 25.03.2022 №248/1298, від 18.04.2022 №248/1529, які доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім Окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29. Такими рішеннями регламентовано порядок документального підтвердження участі військовослужбовця у бойових діях та заходах.
45. У пункті 7 Окремого доручення №912/з/29 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн, також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
46. Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402 (далі - Положення №402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).
47. У Довідці обов'язково зазначаються: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).
VI. Позиція Верховного Суду
48. Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача, відповідно до Постанови №168, на нарахування й виплату збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди через втрату працездатності у зв'язку з пораненням, отриманим 28.06.2022 та пов'язаним із захистом Батьківщини.
49. Суд у контексті спірних правовідносин уважає за необхідне зазначити таке.
50. Так, згідно з пунктом 1 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
51. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1, зокрема, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
52. З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткова винагорода у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
53. Як убачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.08.2022 №221, наказано, згідно з Постановою №168 та наказу командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 «Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України», виплатити додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн за липень 2022 року (пропорційно послужного часу) за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 командиру 1 відділення 2 взводу оперативного призначення (на бронеавтомобілях) 1 батальону оперативного призначення сержанту ОСОБА_1 (а.с. 91).
54. Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.08.2022 №230 наказано, згідно з Постановою №168 та наказу командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 «Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України», виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн (у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах) за липень 2022 року (враховуючи раніше виплачені 30 000,00 грн) за період з 01.07.2022 по 31.07.2022 командиру 1 відділення 2 взводу оперативного призначення (на бронеавтомобілях) 1 батальону оперативного призначення сержанту ОСОБА_1 , поранений 28 червня, 31 доба. Підстава: рапорт т.в.о. начальника медичної служби капітана м/с ОСОБА_3 від 30.07.2022 (а.с. 92).
55. Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.09.2022 №253 наказано, згідно з Постановою №168 та наказу командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 «Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України», виплатити додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн за серпень 2022 року (пропорційно послужного часу) за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 командиру 1 відділення 2 взводу оперативного призначення (на бронеавтомобілях) 1 батальону оперативного призначення сержанту ОСОБА_1 (а.с. 90).
56. Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.09.2022 №263 наказано, згідно з Постановою №168 та наказу командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 «Про окремі питання виплат військовослужбовцям Національної гвардії України», виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн (у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах) за серпень 2022 року (враховуючи раніше виплачені 30 000,00 грн) за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 командиру 1 відділення 2 взводу оперативного призначення (на бронеавтомобілях) 1 батальону оперативного призначення сержанту ОСОБА_1 , поранений 28 червня, 31 доба. Підстава: рапорт т.в.о. начальника медичної служби капітана м/с ОСОБА_3 від 30.08.2022 (а.с. 89).
57. Отже, на підставі рапортів т.в.о. начальника медичної служби капітана м/с ОСОБА_3 позивача було включено до наказів командира ВЧ НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн за липень і серпень 2022 року.
58. За твердженням позивача, що визначено як підставу позову, він не отримував додаткової винагороди в сумі 100 000,00 грн, на яку він має право у разі втрати працездатності через поранення. У касаційній скарзі позивач також наполягає, що після отримання поранення він отримав належне грошове забезпечення, а не додаткову винагороду.
59. Суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки цим обставинам.
60. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для видання наказу щодо спірної виплати, пославшись на відсутність висновку ВЛК, який би підтверджував факт тяжкості поранення позивача.
61. Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, врахувавши доводи відповідача щодо здійснення спірної виплати на підставі наказів командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.08.2022 №221, від 09.08.2022 №230, від 01.09.2022 №257, від 09.09.2022 №263.
62. Однак суд апеляційної інстанції не здійснив жодної перевірки достовірності цієї інформації з огляду на заперечення позивача, а саме не дослідив питання фактичної реалізації цих наказів (зокрема, коли саме здійснено виплату коштів і яким документами це підтверджується), а також не з'ясував чому позивач уважає, що зазначені виплати є недостатніми (зокрема, який саме період втрати працездатності позивач уважає таким, за який має бути виплачена збільшена додаткова винагорода, адже позовні вимоги у цій частині неконкретизовані; чи охоплює виплата, проведена за наказами командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.08.2022 №221, від 09.08.2022 №230, від 01.09.2022 №257, від 09.09.2022 №263, увесь спірний період).
63. Такий підхід до вирішення спору або підтвердив би доводи позивача в цій частині, або спростував би їх. Щонайменше судовий розгляд через призму повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи не давав би підстав сумніватися у правильності дій / рішень відповідача, а також у дотриманні судами попередніх інстанцій завдань і принципів адміністративного судочинства.
64. Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
65. У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого статтею 2 та частиною четвертою статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
66. Виходячи із змісту принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві, саме на суд покладається обов'язок визначити характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
67. Указане у сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
68. Водночас суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.
69. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
70. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
71. Зважаючи на те, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому слід вжити визначені законом заходи, необхідні для встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
72. Під час нового розгляду судам необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, надати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
73. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
VII. Судові витрати
74. Оскільки Суд не змінив та не ухвалив нового рішення, то судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, розподілу не підлягають.
75. Керуючись статтями 3, 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
76. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
77. Скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року, а справу № 120/1712/23 направити на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.
78. Судові витрати не розподіляються.
79. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович