29 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №240/21336/24
адміністративне провадження №К/990/41409/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Гриціва М.І.,
перевіривши касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі №240/21336/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, за участю прокурора, про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
З матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про повернення на доопрацювання Декларації про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1), реєстраційний номер ЖТ101241011601;
- зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради зареєструвати Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1), реєстраційний номер ЖТ101241011601.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
10.10.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі № 240/21336/24 з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Положеннями статті 330 КАС України визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Касаційна скарга подана з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 39 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», частини другої статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", статті 331 Цивільного кодексу України, частини другої статті 14 КАС України, частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України, у подібних правовідносинах щодо правомірності повернення органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про готовність об'єкта до експлуатації замовникові з підстав не визначених законом, за наявності судових рішень, що набрали законної сили про арешт земельної ділянки та про заборону вчинення дій, пов'язаних із її забудовою, а також щодо правових наслідків державної реєстрації такої декларації як завершальної стадії будівництва та створення нового об'єкта нерухомого майна.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі № 240/21336/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, за участю прокурора, про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Витребувати із Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/21336/24 за вищевказаним позовом.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
М.І. Гриців,
Судді Верховного Суду