№ 755/19328/25
№ 3/755/6340/25
"29" жовтня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В., розглянувши справу, що надійшла з Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 634285, ОСОБА_1 , 25 вересня 2025 року, близько 15 години 20 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно сина, а саме: кричав, не впускав до квартири, чим завдав шкоди його психологічному здоров'ю, тобто, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, мотивуючи його тим, що 25.09.2025 року будь-якого насильства відносно свого сина не вчиняв, а навпаки, останній, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, постійно провокує конфлікти, не дає можливості жити повноцінним, нормальним життям, не сплачує за комунальні послуги. Так, 25.09.2025 року син вкотре вчинив конфлікт, перебуваючи, при цьому, у стані алкогольного сп'яніння, а потім, сам же й викликав працівників поліції. По приїзду, поліцейські, не вислухавши його пояснень, склали протокол саме відносно нього, а не сина, який вже багаторазово притягувався за ст. 173-2 КУпАП. Вважає, що протокол відносно нього складено незаконно та безпідставно, оскільки домашнє насильство вчинив саме його син, який вже неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення відносно нього домашнього насильства.
У судове засідання викликався ОСОБА_2 (син), однак, останній до суду не з'явився.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками; протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 25 вересня 2025 року, близько 15 години 20 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно сина, а саме: кричав, не впускав до квартири, чим завдав шкоди його психологічному здоров'ю, однак, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів його вчинення, зокрема, пояснень свідків, які би вказували на обставини, зазначені в протоколі, фото- та відео матеріалів.
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1 , будь-якого насильства відносно свого сина він не вчиняв, а навпаки, останній, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, постійно провокує конфлікти, не дає можливості жити повноцінним, нормальним життям, не сплачує за комунальні послуги.
Таким чином, будь-яких доказів, у т.ч. фото, відео матеріалів, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.
Так, вищенаведене спростовує обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 173-2, 245, 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: