Справа № 755/15974/25
Провадження №: 3/755/5564/25
"27" жовтня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 417631 від 09 серпня 2025 року, ОСОБА_1 09 серпня 2025 о 15 год. 30 хв. в м. Києві по пр. Миру, 8, керуючи транспортним засобом «Mazda», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, та при зміні напрямку руху не переконався в безпечності, та під час перелаштування з другої смуги в першу праворуч, не надав перевагу оперативному автомобілю « Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з використанням проблискових маячків синього кольору, що змусило водія транспортного засобу «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , різко змінювати напрямок руху для забезпечення особистої безпеки та безпеки громадян, чим створив аварійну ситуацію, порушивши вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Дії особи кваліфіковані за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. Зазначив, що під час здійснення маневру праворуч, він бачив автомобіль-інкасатор, який був далеко позаду нього, за межами перехрестя. Почувши гучний сигнал та хлопок, він відразу вивернув кермо ліворуч та проїхав декілька метрів прямо. Коли приїхали працівники поліції, водій інкасаторського автомобіля показував відеофіксацію події, де було чітко видно, що він перетинає проїжджу частину вулиці Миру та Чупринки на заборонений сигнал світлофору, та потім змінює напрямок руху та виїжджає на смугу громадського транспорту не знижуючи швидкість. Це підтверджується і відсутністю гальмівного шляху.
У судовому засіданні захисник-адвокат Іванюк О.О. просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зауважив, що інкасаторський автомобіль не є оперативним автомобілем, переваги в русі перед іншими учасниками руху не має, та також має дотримуватись Правил дорожнього руху. В даному випадку саме водій інкасаторського автомобіля порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого пошкодив обмежувальні стовпчики та власний автомобіль.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною п'ятою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками; порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди; ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху; перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину , що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд перевіряє правильність складення протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Частина 2 статті 251 КУпАП визначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 2 статті 251 КУпАП визначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
У рішенні ЄСПЛ від 16 листопада 2023 року по справі «Фігурка проти України» Європейський суд зазначив, що неупередженість (безсторонність), як правило, означає відсутність упередженості чи необ'єктивності, і що її наявність можна перевірити різними способами. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, де мають ураховуватися особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто наявність у судді будь-яких особистих упереджень або необ'єктивності в даній справі; а також відповідно до об'єктивного критерію, тобто шляхом з'ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечували достатні гарантії для виключення будь-яких законних сумнівів в його неупередженості.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Тобто, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення долучено лише відеозапис з боді-камер працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 .
Під час дослідження вказаного відеозапису встановлено, що на ньому зафіксовано спілкування працівників поліції з водієм автомобіля «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , та ОСОБА_1 . На відеозаписі ОСОБА_1 розповідав про свій рух по пр. Миру, про те, що перед перелаштуванням він дивився в дзеркало, та автомобілів, яким би він міг створити небезпеку, не було. Крім того, зафіксовано, що працівник поліції дивився відеозапис з автомобіля «Mercedes», наданий його водієм, під час якого поліцейський зауважив, що даний водій не застосовував гальмування, «як їхав так і їхав». Даний запис до матеріалів справи долучений не був.
Крім того, з метою повного та всебічного розгляду справи, до Департаменту патрульної поліції у м. Києві був надісланий запит з проханням повідомити дані водія, який керував транспортним засобом «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , у зв'язку з їх відсутністю, та отримано відповідь про те, що така інформація у них відсутня.
З огляду на викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 10.1 Правил дорожнього руху України, відповідальність за порушення якого передбачена ч. 5 ст. 122 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з наведеним, вважаю за необхідне провадження по справі щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 247, 251-252, 268, 277, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М. Сазонова