30 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/186/25 пров. № А/857/9544/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Запотічного І. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Максимчук О.О.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) в м. Рівне 18 лютого 2025 року у справі № 460/186/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії,
03.01.2025 ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Управління), просила: визнати протиправними дії Управління, які полягають у скасуванні з 01.03.2023 нарахування індексації та зобов'язати відновити нарахування та виплату передбаченої ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» індексації пенсійної виплати шляхом застосування збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2023 на 1,197 та з 01.03.2024 на 1,0796; зобов'язати Управління здійснити перерахунок встановленої доплати до пенсії за понаднормовий стаж як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС за період з 01.03.2023 в розмірі 1% середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, проіндексованого з 01.03.2024 на 1,197 та з 01.03.2024 на 1,0796 за кожен повний рік роботи понад 15 років, що передбачено ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакцій чинній до 11.10.2017).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а не шляхом безпосереднього збільшення розміру пенсії. Суд першої інстанції вказав, що одним із показників, який враховується для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, є середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передуються року звернення за призначенням пенсії. Суд першої інстанції зазначив, що для обчислення розміру пенсії позивача застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, середня заробітна плата, з якої обчислюється пенсія позивача не є спірною в межах даної справи. Суд першої інстанції вказав, що наявні підстави для перерахунку щороку з 1 березня пенсійних виплат у спосіб підвищення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт його збільшення, визначений рішеннями Кабінету Міністрів України. Суд першої інстанції зауважив, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії позивача 12.06.2024 відповідачем з 01.02.2023 не застосовувався коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та 1,0796 як це передбачено Постановами №168 та №185. Суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою захисту порушених прав та свобод позивача слід визнати протиправними дії відповідача, які полягають у скасуванні з 01.02.2023 нарахування індексації пенсійної виплати позивача відповідно до статті 42 Закону №1058-ІV. Також, оскільки розмір основної пенсії позивача та розмір доплати (надбавки) за понаднормовий стаж підлягав щорічній індексації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, яка відповідачем не проведена з 01.03.2023 відповідно до рішення від 12.06.2024 №956180112231, тому суд першої інстанції з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача зобов'язав відповідача здійснити перерахунок встановленої доплати до пенсії позивача за понаднормовий стаж як особі, яка потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі 1 проценту проіндексованого середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, за кожен рік роботи понад 15 років, що передбачено частиною 2 статті 56 Закону №796-ХІІ (в редакції, чинній до 11.10.2017) з 01.03.2023 на 1,197 та з 01.03.2024 на 1,0796.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду по справі №460/186/25 від 18.02.2025 та у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення у справі № 460/8754/23 виконано відповідно до резолютивної частини, а подальші перерахунки доплати 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад 15 років рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі № 460/8754/23 не передбачені та відповідні зобов'язання відсутні. Скаржник вказує, що на виконання рішення Рівненського окружного суду від 24.05.2023 року у справі № 460/8754/23 при обрахунку доплати за понаднормовий стаж, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовано показник середньої заробітної плати станом на 01.02.2023 рік, що становить - 8336,62 грн. Вищезгаданим рішенням зобов'язання проводити наступні перерахунки пенсії, зокрема, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» на органи Пенсійного фонду України не покладено.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає частково.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
Рішенням Управління від 25.02.2023 №956180112231 перераховано пенсію ОСОБА_1 у зв'язку з індексацією заробітку (масовий вид перерахунку).
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 9 978,94 грн та розрахований виходячи із 7 405,03 грн (3 764,40грн - середня заробітна плата по країні за 2014-2016 роки відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону (зі змінами) х 1,17 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2019 х 1,11 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2021 х 1,14 коефіцієнт підвищення з 01.03.2022 х 1,197 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2023 х 1,34759 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2005.
Рішенням Управління від 28.02.2024 №956180112231 перераховано пенсію ОСОБА_1 у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий вид перерахунку.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 10 773,27 грн та розрахований виходячи із 7 994,47 грн (3 764,40грн - середня заробітна плата по країні за 2014-2016 роки відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону (зі змінами) х 1,17 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2019 х 1,11 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2021 х 1,14 коефіцієнт підвищення з 01.03.2022 х 1,197 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2023 х 1,0796 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2024) х 1,34759 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.07.1995 по 31.12.2007.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №460/8754/23 вирішено: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не здійсненні перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 11.10.2017.
На виконання вказаного рішення суду, Управління прийняло рішення від 12.06.2024 №956180112231, яким перераховано, починаючи з 01.02.2023, пенсію шляхом макетної обробки (вид перерахунку), підстава лист ГУ ПФУ від 13.05.2024 №1700-0306-5/26277.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.02.2023, з 01.01.2024, з 01.03.2024 та з 01.04.2024 склав 8 336,62 грн.
Доплата до пенсії за понаднормовий стаж відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, право на отримання якої відновлено судовим рішенням від 24.05.2023, складає 1 000,39 грн.
Внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №460/8754/23 відповідачем з 01.03.2023 припинено індексацію пенсійної виплати у спосіб зняття підвищення середньомісячного заробітку, з якого пенсія обчислюється на 1,197 - коефіцієнт підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 та на 1,0796 - коефіцієнт підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185.
Станом на дату розгляду справи пенсія ОСОБА_1 обчислюється виходячи із середньомісячного заробітку 8 336,62 грн, з якого визначено і розмір надбавки за понаднормовий стаж, право на яку відновлено в судому порядку.
Не погодившись з припиненням індексації пенсії, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до статті 27 Закону України № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
З долучених до матеріалах справи розрахунків пенсії позивача суд першої інстанції встановив, що для обчислення розміру пенсії позивача застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Так, предметом спору є зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату передбаченої статтею 42 Закону №1058-ІV індексації пенсійної виплати шляхом застосування збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2023 на 1,197 та з 01.03.2024 на 1,0796 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок встановленої доплати до пенсії за понанормовий стаж як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС за період з 01.03.2023 в розмірі 1% середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, проіндексованого з 01.03.2024 на 1,197 та з 01.03.2024 на 1,0796 за кожен повний рік роботи понад 15 років, що передбачено статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( в редакцій чинній до 11.10.2017).
Слід зауважити, що згідно із абзацом 2 частини 1 статті 2 Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтями 4, 6 Закону № 1282-ХІІ є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Також ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина 1 статті 9 Закону № 1282-XII).
Отже, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається також статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ), згідно з якою законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Водночас, у зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі - Закон №2040-IX), яким, зокрема, частину 5 статті 2 Закону № 1282-XII було викладено в новій редакції : «Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, враховуючи положення частини 5 статті 2 Закону № 1282-XII та абзацу 4 частини 2статті 42 Закону №1058-IV, колегія суддів констатує, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом 2 частини 2 статті 42 Закону №1058-IV.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124).
Відповідно до пункту 2 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058-ІV.
Коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення (абзаци 1-5 пункту 4 Порядку №124).
Згідно з абзацом 7 пункту 4 Порядку №124 розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Пунктом 5 Порядку №124 встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.
Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема, особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-ХІІ пов'язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.
При цьому, розмір пенсії за віком визначається для кожного пенсіонера індивідуально і залежить від набутого ним страхового стажу, отримуваної заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески та, зокрема, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова №168), з 01.03.2023 встановлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
В подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) установлено, що з 1 березня 2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Таким чином, індексація пенсій у 2023-2024 роках повинна проводитись відповідно до Постанови №168, Постанови №185, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення у 2023 році - 1,197, а у 2024 році - 1,0796.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакцій чинній до 11.10.2017) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Так, право позивача на отримання, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплати до пенсії за понаднормовий стаж як особі, яка потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС, підтверджено судом під час розгляду справи №460/8756/23.
Водночас, як встановлено судом першої інстанції з рішення відповідача про перерахунок пенсії позивача від 28.02.2024, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії позивача з 01.03.2024 складав 10 773,27 грн, при цьому середній заробіток за три попередні роки (за 2014 - 2016 роки) з урахуванням коефіцієнта збільшення на 1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796 становив 7 994,47 грн.
Однак на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/8754/23 Управління прийняло рішення про перерахунок пенсії позивача від 12.06.2024, яким зменшено раніше проіндексований розмір заробітної плати з 01.02.2023, зокрема таке зменшення відбулось з 10 773,27 грн до 8 336,62 грн.
Також Управління обчислило доплату до пенсії позивача за понаднормовий стаж, право на яке відновлено в судовому порядку, із зменшеної заробітної плати, з якої визначається розмір пенсії, а саме з 8 336,62 грн, а не з проіндексованого раніше розміру, який станом на 01.03.2024 становив 10 773,27 грн.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії внаслідок такого перерахунку з 01.02.2023 склав 8 336,62 грн, при цьому середній заробіток за три попередні роки (за 2014 2016 роки) обчислений з урахуванням коефіцієнта збільшення на 1,17*1,11*1,11*1,14 та становить 6 186,32 грн.
Отже, внаслідок проведеного перерахунку пенсії позивача 12.06.2024 відповідачем з 01.02.2023 не застосовувався коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та 1,0796 як це передбачено Постановами №168 та №185.
Скаржник не заперечує проведення перерахунку пенсії позивача без зазначених коефіцієнтів, однак вказує, що питання індексації не було предметом спору відповідно до якого було винесено рішення у справі № 460/8754/23, тому вважає, що розмір пенсії позивача визначено правильно, з врахуванням заробітної плати 8336,62 грн., визначеної станом на 01.02.2023, як зазначено у резолютивній частині рішення №460/8754/23 від 24.05.2023.
Так суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідач, як суб'єкти владних повноважень, зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, добросовісно та своєчасно, і, тому, оскільки право позивача на індексацію пенсії з застосуванням відповідних коефіцієнтів та на перерахунок встановленої доплати до пенсії за понаднормовий стаж як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС закріплено законодавчо, відповідач не може довільно трактувати норми права та діяти у спірній ситуації виключно за наявності відповідного судового рішення.
Водночас суд апеляційної інстанції наголошує, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 3 якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Звернувшись до суду з цим позовом 03 січня 2025 року, позивач заявила вимоги за період з 01.03.2023.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Водночас, у справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2023 році позивачу фактично не нараховувалася, тому відсутні підстави для застосування норми щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.
Зазначена позиція суду апеляційної інстанції узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 28 січня 2025 року у справі № 120/1483/24.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене, а також те, що позивач звернулась до суду з цим позовом 03.01.2025, її права щодо проведення індексації можуть бути захищені судом з 03.07.2024 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, а не з 01.03.2023, як просить позивач у заявленому позові.
Водночас щодо вимоги позивача про зобов'язання Управління здійснити перерахунок встановленої доплати до пенсії за понаднормовий стаж як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС за період з 01.03.2023 в розмірі 1% середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, за кожен повний рік роботи понад 15 років, що передбачено ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакцій чинній до 11.10.2017), то суд апеляційної інстанції зауважує, що питання права нарахування доплати до пенсії за понаднормовий стаж як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС особі було предметом судового контролю, та 12 січня 2024 року на виконання рішення у справі №460/8754/23 судом першої інстанції прийнято в порядку ст.383 КАС України окрему ухвалу.
Управління прийняло рішення про перерахунок пенсії позивача від 12.06.2024 з яким водночас позивач не погоджується.
Так, суд апеляційної інстанції зауважує, процесуальним законом передбачено процесуальні інструменти щодо спонукання суб'єкта владних повноважень виконати обов'язкове судове рішення, зокрема, в порядку ст. 382 КАС України, для стимулювання поваги до остаточного судового рішення в спосіб подання звіту, а також передбачено наслідки розгляду звіту, про що регламентовано у ч.2-4 ст. 372-3 КАС України.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 06.08.2024 у справі № 560/4755/20, від 14.08.2024 у справі № 580/5660/22, від 19.09.2024 у справі № 400/3650/24.
Неповнота виконання судового рішення може бути зреалізована позивачем з дотриманням вищезгаданих процесуальних інструментів, а не в спосіб подання нового позову, що є підставою для відмови в позові в цій частині вимог.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецеденту практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не правильно застосував норми процесуального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового про задоволення позову частково, водночас з залишення позовних вимог в частині без розгляду.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 460/186/25 скасувати та позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 03 липня 2024 року з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок встановленої доплати до пенсії за понаднормовий стаж ОСОБА_1 за період з 01.03.2023 в розмірі 1% середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, за кожен повний рік роботи понад 15 років, що передбачено частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, чинній до 11.10.2017) відмовити.
Позовні вимоги про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протиправними та проведення перерахунку (індексації) та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2023 по 02.07.2024 (включно) залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в частин залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. В іншій частині постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний