30 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/12309/24 пров. № А/857/34999/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року (головуючий суддя Комшелюк Т.О., м.Рівне) у справі № 460/12309/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,-
14.10.2024 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, оформлене протоколом від 27.10.2017 № 6087, яким ОСОБА_1 на підставі її заяви від 18.09.2017 призначено пенсію за віком (шифр пенсії 130) на умовах Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.08.2024 № 956120837402, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 15.08.2024 про перерахунок пенсії у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, обчисливши її виходячи із заробітної плати, вказаної у довідках Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області від 15.08.2024 № 05-40 (посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, інші складові заробітної плати), з урахуванням висновків суду (правової оцінки), наданих судом у рішенні.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі №460/12309/24, яке набрало законної сили, позовну заяву задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, оформлене протоколом від 27.10.2017 №6087, яким ОСОБА_1 на підставі її заяви від 18.09.2017 призначено пенсію за віком (шифр пенсії 130) на умовах Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.08.2024 №956120837402, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 15.08.2024 у спосіб її переведення із пенсії за віком, яка виплачується на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком, що призначається на умовах пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII, обчисливши її виходячи із заробітної плати, вказаної у довідках Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області від 15.08.2024 №05-40 (посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, інші складові заробітної плати).
17.07.2025 до суду першої інстанції надійшла заява позивача, подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), у якій позивач просив визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Рівненській області щодо прийняття рішення від 16.05.2025 №956120837402 про обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без врахування усіх складових заробітної плати, відображеної у довідках Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області від 15.08.2024 №05-40 (посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років, інші складові заробітної плати) та зобов'язати вжити заходи задля належного виконання судового рішення.
Заява обґрунтована тим, що пенсійний орган не виконав рішення суду відповідно до змісту її резолютивної частини, виходячи із загального розміру заробітної плати з якого така пенсія повинна обчислюватись.
Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вказує, що суд першої інстанції при постановленні ухвали не врахував, що самим же рішенням суду у даній справі, яке набрало законної сили, вказано про порядок його виконання з врахуванням конкретних довідок про розмір заробітної плати. Разом з тим, суд не врахував, що призначення пенсії здійснювалось відповідачем ГУ ПФУ в Одеській області (на який судом покладено такий обов'язок), а обчислення його розміру з врахуванням довідок та заробітної плати ГУ ПФУ в Рівненській області (на обліку в якому перебуває пенсіонер та виключно який має доступ до електронної пенсійної справи). Відтак, на переконання позивача, оскаржена ухвала є незаконною та підлягає скасуванню. Просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду.
19.09.2025 відповідачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначає, повноваження Пенсійного Фонду України щодо обчислення розміру пенсії в даних правовідносинах є дискреційними, тому виконання рішення суду Головним управлінням відповідає нормам ст. 2 КАС України. Обставини заяви позивача свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами, яким судом не надавалася правова оцінка в ході розгляду справи №460/12309/24 та які не охоплені рішенням суду. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Колегія суддів зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.
Апелянт у скарзі зазначає, що Головне управління ПФУ в Рівненській області при обрахунку її пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" врахувало довідки про заробітну плату не в повному обсязі, а саме розмір заробітної плати, що мав братися до уваги пенсійним органом становить 22414,92 грн, розмір пенсії відповідно - 13448,95грн. Однак, на виконання рішення суду від 05.12.2024 в справі №460/12309/24 пенсія позивачу призначена у розмірі 10457,13грн.
Апеляційний суд звертає увагу, що в ході розгляду справи №460/12309/24 по суті, судом першої інстанції не надавалася правова оцінка як розміру заробітної плати, так і конкретним складовим заробітної плати в розрізі їх розмірів, які мають братися до уваги пенсійним органом при обрахунку пенсії позивача. Більше того, обов'язок обрахунку пенсії позивача при її переведенні відповідно до Закону України "Про державну службу" згідно резолютивної частини рішення суду від 05.12.2024 покладено саме на Головне управління ПФУ в Одеській області, а не на Головне управління ПФУ в Рівненській області.
Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначені обставини свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами, яким судом не надавалася правова оцінка в ході розгляду справи у справі №460/12309/24 та які не охоплені рішенням суду у справі №460/12309/24.
Враховуючи те, що між сторонами виник новий спір, тому правові підстави для застосування заходів у порядку статті 383 КАС України відсутні.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі № 460/12309/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар