30 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/14550/24 пров. № А/857/31154/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І..
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року (суддя- Грень Н.М., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/14550/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,-
09 липня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу, до пільгового (спеціального) стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, до стажу на підземних роботах, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, визначеному ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», щодо врахування заробітної плати застрахованої особи для обчислення пенсії, періоду роботи у відокремленому підрозділі "Шахта "Степова" державного підприємства "Львіввугілля" з 01.04.2022 по 11.09.2023; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, до пільгового (спеціального) стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, до стажу на підземних роботах, що дає право на обчислення пенсії у розмірі, визначеному ст.8 Закону України« Про підвищення престижності шахтарської праці», врахувати заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії, періоду роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» державного підприємства «Львіввугілля» з 01.04.2022 по 11.09.2023; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по III групі інвалідності в розмірі пенсії за віком , обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 03.10.2023 з врахуванням раніше виплаченої пенсії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове про відмову в задоволені позові.
Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 03.10.2023 працював, зокрема: з 03.10.2005 прийнятий учнем підземного гірника з повним робочим днем на підземних роботах; з 10.10.2005 направлений на курси підземних гірників і машиністів підземних устав з відривом від виробництва при Червоноградському ЦКК ; з 04.11.2005 по 08.12.2005 проходив виробничу практику учнем підземного машиніста підземних устав з повним робочим днем під землею; з 06.12.2005 прийнятий по переводу машиністом підземним на устав 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 03.10.2008 переведений учнем підземного стовбурового з повним робочим днем під землею; з 12.01.2009 переведений підземним стовбуровим 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 25.12.2009 направлений на курси підземних електрослюсарів з відривом від виробництва при Червоноградському ЦКК; з 02.04.2010 по 07.06.2010 проходив виробничу практику учнем підземного електрослюсара з повним робочим днем під землею; з 15.06.2010 після закінчення курсів переведений підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 04.02.2011 переведений електрослюсарем підземним 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 11.09.2023 звільнений з роботи, у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, п. 2 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги згідно законодавства.
Рішенням органу ПФУ №133950013612 від 04.01.2024. з уточненнями від 21.02.2024 та від 28.02.2024 ОСОБА_1 призначено пенсію по ІІІ групі інвалідності з 03.10.2023 в розмірі 50 % пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) в сумі 10373,75 грн з надбавками.
Листом від 22.04.2024 №11237-10463/К-52/8-1300/24 відповідач зазначив, що згідно матеріалів пенсійної справи позивачу призначено пенсію по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок професійного захворювання з 03.10.2023 по 31.10.2024. До листа додає рішення про призначення пенсії з 03.10.2023 та перерахунки з 03.10.23 та з 01.03.2024. Згідно відомостей ГУ ПФУ у Львівській області страховий стаж позивача на день звернення за призначенням пенсії становить 34 роки 01 місяць 26 днів, з них 16 років за Списком №1. Однак при призначенні пенсії не зараховано до страхового стажу та пільгового стажу (стажу на підземних роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1) періоду роботи позивача з 01.04.2022 по 17.09.2023.
Вважаючи такі дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу та пільгового стажу (стажу на підземних роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком № 1) періоду роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.04.2022 по 11.09.2023, позивач звернувся до суду з позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно абзацу 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Відповідно до статті 113 Закону № 1058-IV держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закон № 1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV).
Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ст. 4 Закону № 2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно ст. 26 Закону № 2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
Вказане свідчить про те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 09.09.2019 у справі № 242/5448/16-а.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 у спірний період з 01.04.2022 по 11.09.2023 працював підземним електрослюсарем 4-го розряду з повним робочим днем під землею.
Оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, то відповідачем протиправно не зараховано період роботи позивача зазначений період до страхового стажу та стажу роботи за Списком № 1 (пільгового стажу).
За наведених вище обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення ОСОБА_2 пенсії по ІІІ групі інвалідності в наслідок професійного захворювання з 03.10.2023р. в розмірі 50% пенсії по інвалідності та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 з 03.10.2023 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", зарахувавши до пільгового страхового стажу період роботи у Відокремленому підрозділі "Шахта "Степова" Державного підприємства "Львіввугілля" з 01.04.2022 року по 11.09.2023 року.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно задоволено позов.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року у справі № 380/14550/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга