Справа № 708/979/25
Провадження № 2/708/601/25
30 жовтня 2025 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дебт коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та
ТОВ "ФК "Дебт коллекшн" через свого представника - адвоката Пархомчука С. В. звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3238618451/250953 від 25.02.2020 в сумі 6 255,60 грн.
В обґрунтування поданого позову зазначає, що 25.02.2020 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3238618451/250953 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланого на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Згідно умов кредитного договору ТОВ «Гоуфінгоу» надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на таких умовах: сума виданого кредиту: 2 000,00 гривень, дата надання кредиту: 25.02.2020, строк кредиту: 30 днів, валюта кредиту: UAH, відсоткова ставка: 1,85 % на добу.
Підтвердженням видачі кредитних коштів є інформаційна довідка, відповідно до якої 25.02.2020 на картковий рахунок відповідача були перераховані кредитні кошти в сумі 2 000,00 грн за реквізитами платіжної картки № 5168-75xx-xxxx-0851.
31.05.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» був укладений договір факторингу № 1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором № 3238618451/250953 від 25.02.2020, укладеним з ОСОБА_1
03.06.2021 ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступило право вимоги за кредитним договором № 3238618451/250953 від 25.02.2020 до ТОВ "ФК "Дебт коллекшн", у зв'язку із чим останнє набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за договором № 3238618451/250953 від 25.02.2020, що підлягає стягненню з відповідача, становить 6 255,60 грн та складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2 000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 4 255,60 грн.
Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість та понесені судові витрати.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 10.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву.
Під час підготовки до розгляду справи по суті судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв або клопотань суду не надав, у свою чергу представник позивача - за довіреністю адвокат Пархомчук С. В. проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов'язаними із отриманням позики та відповідальності за порушення взятих на себе позичальником зобов'язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» Книги П'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.
Також, при розгляді вказаної цивільної справи суд ураховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
З наданих суду письмових доказів встановлено, що 25.02.2020 року між «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3238618451/250953 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) - R94408 та надісланого на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Згідно умов кредитного договору ТОВ «Гоуфінгоу» надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на таких умовах: сума виданого кредиту: 2 000,00 гривень (п. 1.1. Договору), дата надання кредиту: 25.02.2020, строк кредиту: 18 днів, до 13.03.2020, але до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 675,25 % річних від суми кредиту з розрахунку 1,85 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Також у п. 1.4. договору сторони погодили, що для клієнта, якому товариство вперше надає кредит, протягом 3 днів з моменту надання кредиту діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,01 % на добу. З четвертого дня користування кредитом процентна ставка для такого клієнта нараховується відповідно до п. 1.3. договору.
У п. 3.3.3. договору сторони узгодили, що клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.
На підтвердження видачі кредитних коштів позивачем надано інформаційну довідку, відповідно до якої 25.02.2020 року ТОВ «Гоуфінгоу» на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти в сумі 2 000,00 грн за реквізитами платіжної картки № 5168-75xx-xxxx-0851.
Відповідач не спростував факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст.ст. 625, 1050 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Отже, судом встановлено, що договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору, не оспорював кредитний договір в частині або в цілому, кредитний договір містить інформацію щодо загальної вартості кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні регламентовані статтею 512 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).
У свою чергу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Особливою формою відступлення права вимоги є договір факторингу, правове регулювання якого визначено Главою 73 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
На підставі ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу (ч. 1 ст. 1081 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Як установлено судом, 31.05.2021 між первісним кредитором ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» був укладений договір факторингу № 1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором № 3238618451/250953 від 25.02.2020, укладеним із ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 31.05.2021.
03.06.2021 ТОВ «ФК «Сіті фінанс груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступило право вимоги за кредитним договором № 3238618451/250953 від 25.02.2020 до ТОВ "ФК "Дебт коллекшн", у зв'язку з чим останнє набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , про що свідчить витяг з реєстру боржників до договору № 1-03/06/2021 відступлення права вимогивід 03.06.2021.
З досліджених доказів судом установлено, що після укладення договору факторингу № 1-31/05/21 від 31.05.2021 та договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 від 03.06.2021 позивачем не здійснено жодних додаткових нарахувань відповідачеві.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч.1ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Водночас, перевіряючи позовну вимогу щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 3238618451/250953 від 25.02.2020, укладеного між ТОВ «Гоуфінгоу» та відповідачем, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в сумі 4 255,60 грн, що обґрунтовується таким.
При укладенні кредитного договору сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
За умовами кредитного договору № 3238618451/250953 від 25.02.2020 сторони узгодили, що строк кредитування становить 18 днів.
Відповідно до п. 1.3. договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 675,25 % річних від суми кредиту в розрахунку 1,85 % на добу, а згідно з положеннями п. 1.4. договору для клієнта, якому товариство вперше надає кредит, протягом 3 днів з моменту надання кредиту діє акційний період і нарахування процентів в цей час здійснюється за ставкою 0,01 % на добу. З четвертого дня користування кредитом процентна ставка для такого Клієнта нараховується відповідно до п. 1.3. договору.
З наданої позивачем виписки з особового рахунку встановлено, що відповідачеві нараховано відсотки за перші 3 дні за зниженою процентною ставкою - 0,01 % на день, що відповідає 0,60 грн (2 000 грн х 0,01 %/день х 3 дні = 0,60 грн), за наступні 15 днів - нараховано відсотки у розмірі 1,85 % на день, що відповідає 550,00 грн (2 000 грн х 1,85 %/день х 15 днів = 550,00 грн).
Таким чином, в межах обумовленого сторонами строку кредитування (18 днів) сума відсотків за кредитом становить 550,60 грн.
У той же час, первісним кредитором протягом 100 днів нараховано відповідачеві додаткові відсотки за кредитом у сумі 3 700,00 грн (2 000,00 грн х 1,85 %/день х 100 днів = 3 700,00 грн).
Як передбачено п. 3.3.3. договору, клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.
З виписки з особового рахунку встановлено, що відповідачем протягом строку кредитування не здійснено жодної оплати в рахунок погашення заборгованості за нарахованими процентами, відтак належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору матеріали справи не містять.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про недоведеність факту продовження сторонами строку кредитування понад 18 днів, який був визначений у пункті 3.3.3. договору № 3238618451/250953 від 25.02.2020, у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування відсутні.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем витяг з реєстру боржників до договору № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги від 03.06.2021 не може вважатися належним доказом наявності такої заборгованості.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем були допущені порушення укладеного кредитного договору із первісним кредитором, внаслідок чого утворилася заборгованість з погашення суми боргу та процентів за користування грошовими коштами. Після укладення договору факторингу права вимоги повернення боргу набув позивач по справі, який має право вимоги стягнення боргу у судовому порядку.
Наведені висновки суду підтверджують наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача наявної заборгованості зі сплати основного боргу у сумі 2 000,00 грн, зі сплати процентів у сумі 550,60 грн, відповідно, позов підлягає до часткового задоволення.
Під час розгляду питання про розподіл судових витрат суд ураховує таке.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 989,80 грн, пропорційно задоволеним вимогам (40,86 %).
Щодо витрат на професійну правову допомогу суд ураховує таке.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Від представника позивача - адвоката Пархомчука С. В. 23.10.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява про розподіл судових витрат, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн. На підтвердження понесених витрат надав суду копію акту про отримання правової допомоги від 08.10.2025 з детальним описом виконаних робіт і послуг на суму 10 500,00 грн, рахунок № 08.10.2025-24 від 08.10.2025, платіжну інструкцію кредитного переказу коштів № 9608 від 08.10.2025 на суму 10 500,00 грн згідно договору про надання правової допомоги від 11.07.2025.
У матеріалах позовної заяви наявна копія договору про надання правової допомоги від 11.07.2025, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Дебт коллекшн" та адвокатом Пархомчуком С. В.
Наведені докази у сукупності доводять наявність витрат позивача на правову допомогу, а також їх необхідність для звернення до суду.
Водночас, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд, керуючись принципами справедливості та верховенства права, дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам (40,86 %) у розмірі 4 290,30 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 203, 205, 207, 512, 516, 530, 625, 626, 628, 638, 1050, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 12, 76-89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дебт коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дебт коллекшн" заборгованість за кредитним договором 3238618451/250953 від 25.02.2020 зі сплати тіла кредиту в сумі 2 000,00 грн, заборгованість зі сплати процентів в сумі 550,60 грн, а всього 2 550,60 грн (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят гривень 60 коп.).
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дебт коллекшн" судовий збір в сумі 989,80 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 290,30 грн, що разом становитиме 5 280,10 (п'ять тисяч двісті вісімдесят гривень 10 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його постановлення.
Учасники та їх адреси:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дебт коллекшн" (код ЄДРПОУ: 44243120, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. 1008);
Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса робочого місця: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, просп. Героїв Небесної Сотні, буд. 26/9);
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ