707/1893/25
2/707/1887/25
30 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Волкової Н.С.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.
09 лютого 2018 року укладено договір про споживчий кредит № 2017946902_CARD між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 . 13 жовтня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 13/10/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним картковим рахунком, відкритим в межах кредитного договору № 2017946902_CARD, укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу № 13/10/23 від 13 жовтня 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набула право грошової вимоги до ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим у межах кредитного договору № 2017946902_CARD у розмірі 71 986,75 грн, з яких:
заборгованість за основною сумою боргу 48 958,68 грн;
заборгованість за відсотками 23 028,07 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на порушення відповідачем умов кредитного договору щодо порядку повернення кредитних коштів.
Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим у межах кредитного договору № 2017946902_CARD у розмірі 71 986,75 грн.
1.2. Відповідно до ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 11 вересня 2025 року призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
1.3. 30 вересня 2025 року представником відповідача - адвокатом Гнатюк А.І. через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне.
Дійсно, 09 лютого 2018 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит, у загальному розмірі 13 239,00 грн, кошти були перераховані за придбання товарів із додатковим внесенням відповідачем власних коштів у сумі 6 000,00 грн. Будь-яких інших коштів відповідач у кредитора не отримував, користувався кредитною лінією карткового рахунку, в межах визначеної вище суми, додаткових договорів про «овердрафт» тощо з кредитором не укладав, а тому, погодитися із заявленою до стягнення сумою заборгованості по тілу кредиту в розмірі 48 958,68 грн неможливо. Також, із поданого розрахунку вбачається, що нарахування за користування кредитною карткою відбувалися двічі на місяць, підстава такого нарахування в договорі кредиту відсутня. Альтернативний розрахунок неможливо провести в зв'язку з тим, що у виписці та розрахунках заборгованості, які подані позивачем, відсутні відомості по початковій сумі та остаточній сумі на рахунку, після проведення списань та зарахувань коштів по кредитній лінії. Крім того, позивачем не надано належних доказів відступлення права вимоги та набуття права звернення до суду.
1.4. 07 жовтня 2025 року представником позивача - Совою Ю.М. через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якому просить розгляд справи проводити за відсутності представника, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.
Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з умовами надання кредиту відповідачем при укладенні договору висловлено не було. Ніяких застережень або зауважень з його боку, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору або додаткової угоди під час їх підписання, до суду не подано. Слід зазначити, що у випадку неповного розуміння умов договору у відповідача була можливість відмовитися від підписання даного договору, якою він не скористався. Отже, підписавши договір, відповідач посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договорів. Твердження відповідача щодо неналежності доказів, що підтверджують перехід права вимоги є безпідставним та не відповідає дійсності. При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким він не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті заборгованості на рахунки первісного позикодавця, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі». Аналогічної правової позиції дотримується і КЦС ВС в постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц. З метою надання вичерпної інформації по справі, позивач просить суд долучити до матеріалів справи: копію договору факторингу № 13/10/23 від 13.10.2023; платіжну інструкцію №20334 від 13.10.2023.
1.5. 30 жовтня 2025 року представником відповідача - адвокатом Гнатюк А.І. через систему «Електронний суд» подано додаткові пояснення до справи, просить проводити розгляд справи за відсутності відповідача. Крім того, наголосила, що відповідач категорично заперечує суму заборгованості по тілу кредиту в розмірі 48 958,68 грн, адже ніколи кредитний ліміт по карті не перевищував суми 16 239,80 грн (тобто 13 239,80 грн кредиту та 3 000,00 грн по овердрафту). За таких обставин тіло кредиту не може складати 48 958,68 грн, адже така сума кредитних коштів у банком не надавалася і використати він її не міг. Представник позивача не надає жодної інформації про збільшення кредитного ліміту, а з наданого, вбачається, що відповідач користувався виключно тим кредитним лімітом який був йому наданий самого початку, тобто 13 239,80 грн + 3 000,00 грн кредитного ліміту який він періодично погашав та знову використовував.
1.6. Сторони, будучи належним чином повідомленими, про дату, час розгляду справи у судове засідання не з'явилися.
1.7. Відповідно технічна фіксація справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про стягнення заборгованості не здійснювалася у зв'язку з неявкою всіх сторін по справі, про що зазначено в протоколі судового засідання.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Судом встановлено, що 09 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «ОТП Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим особисто підписав договір про споживчий кредит.
09 лютого 2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2017946902_CARD, відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати відповідачу грошові кошти в загальній сумі 13 239,80 на придбання товару у продавця на суму 12 939,80 грн, строком на 24 місяці. Тип процентної ставки: 0,01 річних (фіксована). Підписанням вказаного договору відповідач уповноважив Банк перерахувати суму на рахунок продавця.
На підтвердження отримання кредитної картки було видано розписку, на якій ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив видачу та отримання банківської платіжної картки АТ «ОТП Банк» та що з правилами користування карткою та діючими тарифами АТ «ОТП Банк» ознайомлений.
Відповідно до Додатку № 1 до паспорту споживчого кредиту від 09 лютого 2018 року та Графіку Платежів та Розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту з урахуванням вартості всіх супутніх послуг зазначено детально строк кредиту 24 місяці, процентна ставка 0,01 %.
Згідно зі специфікацією до кредитного договору № 2017946902 від 09.02.2018 та згідно з товарним чеком № 000100004575631 від 09.02.2018 АТ «ОТП Банк» перераховано суму в загальному розмірі 12 939,80 грн на придбання товарів ОСОБА_1 .
Доказами придбання товарів ОСОБА_1 за кошти Банку є фіскальний чек від 09.02.2018 та товарний чек № 000100004575631 від 09.02.2018, із чітким переліком товарів, отриманих у кредит, та сумою розрахунку за товар в розмірі 18 939,80 грн.
Крім того, у вищенаведеному кредитному договорі вказано про випуск для відповідача кредитної картки та відкриття йому кредитної лінії з розміром 3 000,00 грн. За користування кредитно лінією Банк нараховує 40 відсотків річних.
Зі змісту виписки з рахунку приватного клієнта ОСОБА_1 в АТ «ОТП Банк» за період з 09.02.2018 по 13.10.2023 вбачається, що відповідач у вказаний період неодноразово користувався коштами Банка та здійснював погашення заборгованості.
2.2. 13.10.2023 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та АТ «ОТП Банк» укладено договір факторингу № 13/10/23, відповідно до умов якого клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості. Фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору. За цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Згідно з п. 6.1.1. зазначеного договору факторингу, портфеля заборгованості клієнта по кредитних продуктах (реєстр боржників № 1), що виник внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів.
Згідно з п. 7.1.2. сторони домовилися, що ліміт фінансування по реєстру боржників №2 від загальної суми заборгованості по кредиту становить 8 141 321,46 грн без ПДВ, станом на дату підписання сторонами цього договору.
Відповідно до платіжної інструкції № 20334 від 13.10.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на користь АТ «ОТП Банк» кошти у розмірі 8 141 321,46 грн як оплату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 13/10/23 від 13.10.2023 без ПДВ.
Згідно з витягом з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 13/10/23 від 13.10.2023 ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 2017946902_CARD у розмірі 71 986,75 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 48 958,68 грн; заборгованість за відсотками 23 028,07 грн.
2.3. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2017946902_CARD від 09.02.2018 станом на 13.10.2023 заборгованість у загальній сумі становить 71 986,75 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 48 958,68 грн; заборгованість за відсотками 23 028,07 грн.
3. Релевантні джерела права
3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
3.2. За приписами пункту 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц вказано, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).
З наданих позивачем доказів вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «ОТП Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим особисто підписав договір про споживчий кредит. Зокрема, зі змісту договору також вбачається, що в ньому визначені умови обслуговування кредитної лінії.
Так, за користування кредитом банк нараховує проценти. Тип процентної ставки: 0,01 річних (фіксована). Підписанням вказаного договору відповідач уповноважив банк перерахувати суму на рахунок продавця.
Факт підписання договору та отримання карткового рахунку відповідачем не оспорюється.
Крім того, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц.
Надана представником АТ «ОТП Банк» виписка з рахунку приватного клієнта № 2017946902_CARD відображає внесення боржником платежів в рахунок погашення заборгованості, а також в ньому деталізовано виникнення боргових зобов'язань станом на 13.10.2023.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надана позивачем виписка за період з 09.02.2018 по 13.10.2023, яка містить інформацію про рух коштів відповідача, розмір використаних кредитних коштів та розмір коштів, які були внесені в рахунок погашення заборгованості, в цілому відповідає вимогам вимогам первинного документу, а тому є належним та допустимим доказом.
Розрахунок заборгованості, наданий АТ «ОТП Банк» узгоджується із випискою з рахунку приватного клієнта № 2017946902_CARD, а матеріали справи не містять доказів на спростування відображеної у розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем.
Перевіривши розрахунок заборгованості, оцінивши його в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, суд приходить до висновку, що наданий банком розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.
З наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та він неодноразово користувався кредитними коштами, здійснюючи часткове погашення заборгованості.
Та обставина, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, останнім не спростовано та не надано суду належних та допустимих доказів, що він повністю повернув кредитні кошти банку.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 висловив однозначне бажання скористатися запропонованими банківськими послугами і погодив умови кредитного договору, зокрема, щодо сплати відсотків, та взяв на себе відповідні зобов'язання.
4.2. Разом з тим, із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума заборгованості за договором 71 986,75 грн визначена з урахуванням плати за обслуговування рахунку/списання за смс-інформування» у сумі 18 037,21 грн та нарахування штрафу у розмірі 1 050,00 грн.
Обґрунтовуючи право вимоги, банк посилався на договір про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) (публічний) (далі - договір) і тарифи на операції з платіжними картками (далі - тарифи), як невід'ємну частини укладеного з відповідачем договору.
Проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим договором і тарифами ознайомився ОСОБА_1 та погодився з ними при підписанні договору про споживчий кредит № 2017946902 від 09.02.2018, а також те, що вказані документи на момент отримання ним кредитних коштів взагалі містили умови щодо внесення плати за обслуговування рахунку/списання за смс-інформування, неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, у зазначених розмірах і порядках нарахування, що містяться у доданих банком до позовної заяви документах.
За таких обставин, за відсутності у договорі домовленості сторін про сплату штрафів, плати за обслуговування рахунку/списання за смс-інформування за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з договору в цілому, оскільки договір про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) не підписаний відповідачем, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права суд відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
У договорі про споживчий кредит № 2017946902 від 09.02.2018, який підписаний відповідачем, відсутні умови щодо внесення плати за обслуговування рахунку/списання за смс-інформування та нарахування штрафів.
З урахуванням наведеного, суд вважає необґрунтоване визначення розміру заборгованості за договором з урахуванням нарахованої плати за обслуговування рахунку/списання за смс-інформування у сумі 18 037,21 грн та нарахування штрафу у розмірі 1 050,00 грн.
Не можуть бути прийняті до уваги аргументи банку про підписання відповідачем паспорта споживчого кредиту та ознайомлення і погодження таким чином з умовами кредитування.
Паспорт споживчого кредиту містить застереження, що інформація, яка зазначена в паспорті, зберігає чинність та є актуальною лише до 09.02.2018. Зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Тому стягнута з ОСОБА_1 сума заборгованості за договором підлягає зменшенню на суму 18 037,21 грн (плати за обслуговування рахунку/списання за смс-інформування) + 1 050,00 грн (нарахування штрафу) до 52 899,54 грн.
4.3. Посилання представника на те, що відповідач не отримував жодного письмового повідомлення, претензій або вимог від нового кредитора ТОВ «ФК «ЄАПБ», що, у свою чергу, виключає можливість задоволення позовних вимог, суд відхиляє, адже наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов'язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається представник відповідача, не припиняє зобов'язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 278/1679/13-ц.
4.4. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов'язання з повернення заборгованості за кредитним договором виконав не у повному обсязі, у зв'язку із чим утворилася заборгованість у загальній сумі 52 899,54 грн, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 18.04.2025 про сплату судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Відтак, судові витрати, понесені позивачем, мають компенсуватися за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджено копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №460794, суд вважає необхідним компенсувати позивачу за рахунок держави судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 73,49%, а отже сума судового збору, що підлягає компенсації складає 2 225,28 грн.
5.2. Так, у позовній заяві представником було зазначено, що судові витрати ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» складаються з витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме: витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів - у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, судом не встановлено, які витрати, крім сплати судового збору, були понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», оскільки в матеріалах відсутні будь-які докази на підтвердження наявності витрат позивача під час розгляду справи.
Зважаючи на вище вказане, суд вважає за необхідне відмовити в частині стягнення судових витрат у сумі 1 514,00 грн, через недоведеність.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ - 35625014, заборгованість за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим у межах кредитного договору № 2017946902_CARD у загальному розмірі 52 899,54 грн (п'ятдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень п'ятдесят чотири копійки).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Компенсувати позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 225,28 грн (дві тисячі двісті двадцять п'ять гривень двадцять вісім копійок).
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ - 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття по станови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Суддя: Н. С. Волкова