707/2657/25
3/707/1136/25
29 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Черкаси) Черкаського районного управління поліції ГУНП у Черкаській області, відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 05.07.2025 року о 05 годині 37 хвилин по автодорозі Канів-Черкаси 38 км, що у межах с. Будище Черкаського району Черкаської області керував транспортним засобом Audi А3, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу “Драгер» або лікаря-нарколога КНП «ЧОНД» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Подія фіксувалася технічними засобами відеозапису, а саме на бодікамеру працівника поліції DSJ 2110045.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку смс-повідомлення з судовою повісткою, у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, будь-яких клопотань не надав та зацікавленості в участі у справі не проявив.
У п.п. 66 - 69 рішення у справі «Смірнова проти України» (заява № 36655/02) від 08 листопада 2005 року Європейський суд з прав людини повторює, що розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Нездатність державних органів ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням статті 6 параграфа 1 даної Конвенції, оскільки обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні органи.
За таких обставин, зважаючи на те, що статтею 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, ураховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 381786 від 05.07.2025 року ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, п. 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши адміністративний матеріал та оцінивши докази у їх сукупності, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами у справі:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 381786 від 05.07.2025 року;
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на та швидкість реакції, від 05.07.2025 року о 07:00 годині;
- копією схеми місця ДТП від 05.07.2025 року;
- дослідженими судом відеозаписами з бодікамери працівника поліції від 05.07.2025 року DSJ 2110045, з яких вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складався працівниками поліції у медичному закладі, оскільки ОСОБА_1 в цей час отримував медичну допомогу. З відеозаписів також вбачається, що ОСОБА_1 пояснив працівникам поліції, що керував транспортним засобом, вчинив ДТП та напередодні вживав алкогольні напої, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився;
- актом відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5143937 від 05.07.2025 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 381782 відносно ОСОБА_1 від 05.07.2025 року за ст. 124 КУпАП.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення оформлені відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.
Водночас, суд зауважує, що за змістом ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп'яніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відтак, порушень вимог чинного законодавства в діях працівників поліції суд не вбачає.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією дотриманий порядок доказового забезпечення, що передбачає належний рівень доказування стосовно доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При визначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1 суд не вбачає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
При цьому, суд зауважує, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не має альтернативи та передбачає адміністративне стягнення для водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. В. Морозов