Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 712/11495/25
27 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних коштів, -
Позивач Черкаська міська рада звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних коштів.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.10.2025 дану справу передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Наталія Миколаївна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 712/11495/25.
Вивчивши матеріали справи, на думку судді, справа не підсудна Придніпровському районному суду м. Черкаси, у зв'язку з чим підлягає передачі за підсудністю до належного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, сімейних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як визначено ч. 1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених ч.ч. 2,3 ст. 23 ЦПК України.
Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у справі № 910/6644/18 від 09.09.2020 виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як прямо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019.
Як вбачається з позовної заяви позивачем подано позов з приводу грошового зобов'язання - безпідставно утримуваних коштів за фактичне користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Указана адреса згідно адміністративно-територіального поділу міста Черкаси не належить до території Придніпровського районного суду м. Черкаси.
За усталеною практикою ЄСПЛ, термін право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Враховуючи указане, незважаючи на те, що згідно відповіді Єдиного державного демографічного реєстру № 1820788 від 26.09.2025 відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , суддя вважає, що даний позов не підсудний Придніпровському районному суду м. Черкаси за правилами виключної підсудності, оскільки позов поданий опосередковано з приводу нерухомого майна, а саме земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та належить до юрисдикції Соснівського районного суду м. Черкаси.
Статтею 187 ЦПК України визначено, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, на підставі частини 9 цієї ж статті, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому статтею 31 ЦПК України.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 1 статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Виходячи з аналізу положень ЦПК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про необхідність направлення означеної справи для розгляду по суті за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, в силу вимог ст.ст.30, 31 ЦПК України, оскільки Придніпровський районний суд м. Черкаси не є судом, повноважним згідно закону на розгляд даної справи та розгляд справи призведе до порушення права позивача на справедливий судовий розгляд.
Таким чином, з метою недопущення порушення правил підсудності, вважаю за необхідне матеріали цивільної справи за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних коштів передати (повернути) до Соснівського районного суду м. Черкаси (вул. Гоголя, 316, м. Черкаси).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 27, 28, 30-32, 56, 187,353, 354 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних коштів передати до Соснівського районного суду м. Черкаси (вул. Гоголя, 316, м. Черкаси).
Ухвала набирає законної чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 27.10.2025.
Суддя: Н. М. Кондрацька