Справа № 699/819/25
Номер провадження № 2/699/538/25
30.10.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов позов від Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі Кредитного договору (оферти) №29.07.2024-100003147 від 30.07.2024 відповідач отримав кредит у розмірі 7 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,35 % за 1 (один) день користування кредитом строком на 98 днів. Комісія за надання кредиту становить 15% від суми кредиту та дорівнює 1050,00 грн, нараховується та обліковується в день видачі кредиту.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов Договору.
Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Позивач вказує, що за відповідачем станом на дату подачі позовної заяви обліковується заборгованість у загальному розмірі 20 811,00 грн, яка складається із заборгованостей за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн, комісією 1 050,00 грн, неустойкою 3 500,00 грн та процентами 9 261,00 грн.
З огляду на викладене позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 20 811,00 грн та понесені судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05.06.2025 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у своїй позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без його представника.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, був повідомлений про розгляд справи в порядку, визначеному п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.
Протягом визначеного судом строку відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав.
Ураховуючи згоду позивача в його позовній заяві на ухвалення заочного рішення, повторну неявку в судове засідання відповідача, відсутність відзиву на позов, суд 30.10.2025 постановив ухвалу про здійснення розгляду справи в заочному порядку.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні в справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов такого.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності 64.92 - інші види кредитування.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження укладення електронного кредитного договору №29.07.2024-100003147 від 29.07.2024 ТОВ «Споживчий центр» надано суду пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (а.с.11), згідно з якою ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Згідно із Заявкою кредитного договору №29.07.2024-100003147 від 29.07.2024 (а.с. 14) та Відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) (а.с. 15) відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору №29.07.2024-100003147 від 29.07.2024, з якою він попередньо ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті. Відповідач у п. 16 Відповіді погодився з тим, що способом його ідентифікації та верифікації є отримання позивачем ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ та надав позивачу реквізити свого електронного платіжного засобу для надання йому коштів за договором.
Відповідач, укладаючи кредитний договір на вищевказаних умовах, підписав даний акцепт одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до пунктів 6.5 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник зобов'язалася забезпечити/гарантувати неможливість для третіх осіб здійснити доступ та/або використати фінансовий номер телефону, та/або платіжний засіб та/або поточний рахунок, зазначений у даному договорі. Позичальник несе ризик та негативні наслідки втрати, незаконного володіння, технічного перехоплення інформації, тощо, вибуття з володіння мобільного телефону позичальника (зокрема, відповідної SIM-карти) та/або платіжного засобу. Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання фінансового номеру телефону та/або платіжного засобу несе виключно позичальник. Будь-яку особу, яка використала такі засоби, кредитор безумовно вважає позичальником, і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності.
Матеріалами справи підтверджено, що 29.07.2024 у встановленому вищевказаними Заявкою, Відповіддю та Пропозицією порядку, а також відповідно до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «Споживчий центр» та відповідач строком на 98 днів до 04.11.2024 уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі від №29.07.2024-100003147 від 29.07.2024 на суму 7 000,00 грн зі сплатою відсотків в розмірі 1,35% за 1 (один) день за фіксованою незмінюваною процентною ставкою.
Сторони також домовилися про те, що комісія, пов'язана з наданням кредиту, становить 15% від суми кредиту та дорівнює 1 050,00 грн та нараховується у день видачі кредиту.
Пунктом 13 указаного кредитного договору (Заявки) передбачено неустойку у розмірі 70,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного /неналежно виконаного зобов'язання.
Цього ж дня вказана сума позики була перерахована відповідачу на його платіжну картку, указану ним у вищевказаній Заявці, що підтверджується довідкою ТОВ "Універсальні платіжні рішення", з яким позивачем укладено договір на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024. У цій довідці зазначено, що відповідно до указаного договору 30.07.2024 було успішно перераховано 7 000,00 грн на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 з призначенням платежу - видача за договором кредиту №29.07.2024-100003147.
Вирішуючи спір по суті, суд застосовує такі норми законодавства.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Матеріали справи свідчать про те, що Заявка кредитного договору №29.07.2024-100003147 від 29.07.2024, Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), Відповідь позичальника про прийняття (акцепт) кредитного договору, які є складовими Договору, були підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами (Е783), надісланими смс-повідомленнями на належний відповідачу фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .
Указані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами.
Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 29.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір №29.07.2024-100003147 в електронній формі, умови якого позивачем були виконані. Відповідач у передбачений договором 98-денний строк, тобто до 04.11.2024 заборгованість не повернув.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
За пунктом 6.1 кредитного договору від позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни: а) повернення кредит, сплата процентів, комісіїу - до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
У пункті 10.1. кредитного договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дати отримання кредитором у інформаційній системі кредитора від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитора на номер його телефону, вказаного при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.
Отже, позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув.
Щодо відсотків за кредитом.
Суд враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023, до ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною 5, згідно з якою у кредиті для споживача максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 (один) %
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, та яким внесено зміни до ч.5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".
Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 25.12.2023 (наступний день після набрання Законом чинності), максимальний розмір денної процентної ставки за договором споживчого кредитування не міг перевищувати 1 %.
У той же час, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Відповідно до умов кредитного договору від 29.07.2024, строк кредитування, а отже дії договору 98 днів, тобто до 04.11.2024, тобто договір укладено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ.
Відповідно до вказаного закону розмір денної процентної ставки з 25.12.2023 до 10.04.2024 повинен був становити не більше 2,5%, а з 11.04.2024 до 09.08.2024 - не більше 1,5%.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у період строку кредитування з 29.07.2024 до 04.01.2024 нараховував відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі 1,5 %, що узгоджується з приписами Закону № 3498-ІХ.
Щодо неустойки за кредитом.
Згідно з п.18 у «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому не підлягає стягненню з відповідача нарахована позивачем неустойка за кредитним договором №29.07.2024-100003147 від 29.07.2024 у розмірі 3 500,00 грн, так як вона нарахована у період дії в Україні воєнного стану, який введено з 24.02.2022 по даний час.
Отже, підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №29.07.2024-100003147 від 29.07.2024 у загальному розмірі 17 311,00 грн, яка складається із заборгованостей за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн, комісією 1 050,00 грн, процентами 9 261,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов у цій справі задоволено на 83,18 %, отже судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 014,95 грн.
Керуючись ст. 13, 76-78, 81, 137, 141, 263 - 265, 282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором від №29.07.2024-100003147 у розмірі 17 311,00 грн (сімнадцять тисяч триста одинадцять грн 00 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 014,95 грн (дві тисячі чотирнадцять грн 95 коп.) грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, інші дані суду не відомі.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місце проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.
СуддяЛітвінова Г.М.