Справа № 699/1435/25
Номер провадження 2/699/820/25
щодо відводу судді
29.10.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Мельник А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Меблева фабрика «Меблі Буд», ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ТОВ «Меблева фабрика «Меблі Буд», ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Мельнику А.В.
28.10.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла третя заява про відвід судді.
Заява мотивована тим, що 22 жовтня 2025 року суддя Мельник А.В. постановив ухвалу про виправлення описки, якою в ухвалі про відкриття провадження змінив дату постановлення з «13.10.2025» на «21.10.2025».
Крім того, представник позивача посилається на те, що фактична зміна дати ухвали про відкриття провадження впливає на хронологію подій у справі, оскільки попередньо суддя неодноразово не постановлював жодних процесуальних рішень, чим створив бездіяльність понад строки, визначені ст. 187 ЦПК України (5 днів). Виправлення дати «заднім числом» має ознаки маніпуляції процесуальними строками та викликає обґрунтовані сумніви у добросовісності та неупередженості судді.
На думку представника позивача вищезазначені дії судді дають підстави вважати, що з коригування суттєвої процесуальної дати в ухвалі шляхом «виправлення описки» створюють враження свідомого втручання у процесуальні строки та ставлять під сумнів його неупередженість при подальшому розгляді справи.
При розгляді питання про відвід суд надає оцінку виключно підставам, які унеможливлюють розгляд суддею Мельником А.В. цивільної справи № 699/1435/25, при цьому не досліджує і не вдається до аналізу суті матеріалів цієї справи.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Отже для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Доказів наявності упередженості судді Мельника А.В. представник позивача у своїй заяві не навела.
Так, відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений ст. ст. 36, 37 ЦПК України.
Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стаття 37 ЦПК України визначає вичерпний перелік підстав недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
При цьому, відповідно до частин 3, 4 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Заявляючи відвід головуючому судді Мельнику А.В., представник позивача, зазначила як мотив недовіри судді ту обставину, що 22.10.2025 в ухвалі про виправлення описки, якою в ухвалі про відкриття провадження змінено дату постановлення з «13.10.2025» на «21.10.2025».
Суд вважає, що винесення ухвали про виправлення описки не є підставою відводу судді згідно ст. ст. 36, 37 ЦПК України.
Таким чином, представник позивача передбачених ст. 36 ЦПК України мотивів для відводу судді Мельника А.В. не навела, а сам суддя заперечує наявність будь-яких обставини, які б перешкоджали йому неупереджено та об'єктивно розглянути справу.
Крім того суд зауважує, що у даній справі представник позивача ОСОБА_1 тричі заявляла відводи судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Мельнику А.В., що свідчить про системний характер дій представника позивача, направлених на втручання в процесуальні повноваження судді.
Верховний Суд у постанові від 18.10.2021 у справі № 705/ 299/3611/19 виснував, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17).
За таких обставин дослідивши заяву та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, доки не доведено інше, суд вважає що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді при розгляді даної справи.
Тому у задоволенні заяви про відвід судді необхідно відмовити.
Керуючись ст.36, 39, 40, 252, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Меблева фабрика «Меблі Буд», ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяМельник А. В.