Справа № 559/3658/25
Провадження № 1-кп/559/287/2025
"29" жовтня 2025 р. м.Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дубно в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
На розгляді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні подав письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначив, що необхідно продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, оскільки обвинувачений, який має родичів за кордоном, з огляду на тяжкість інкримінованого правопорушення, може мати на меті ухилення від явки до суду, в тому числі може виїхати за кордон; можливість впливу обвинуваченим на потерпілу особу, свідків, експертів, які ще не допитані, з метою перешкоджання повному та всебічному розгляду справи, також з цією ж метою обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню і іншим чином, зокрема, не з*являтися у судові засідання, узгоджувати свої покази з іншими особами тощо. Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам реалізації вищевказаних ризиків.
Потерпіла та її представник думку прокурора підтримали.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11.07.2025 ОСОБА_4 у рамках даного кримінального провадження було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладенням відповідних обов*язків, який в подальшому було продовжено до 03.11.2025.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 331 KПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно зі ст. ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
При вирішенні питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Положеннями статей 21, 24, 43 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Ризики, вказані прокурором, повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження, вивченням особи підсудного, який має родичів за кордоном, що не заперечується стороною захисту. Крім того суд враховує тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, той факт, що потерпіла особа, свідки, експерти судом ще не допитані. Сам обвинувачений проти задоволення клопотання не заперечує.
На переконання суду, саме запобіжний захід у виді домашнього арешту належним чином сприяє виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Відомостей про те, що обвинувачений порушував будь-які обов'язки, покладені на нього судом, суду не надано.
На підставі викладеного, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, з метою запобігання спробам переховуватися від суду, усунення можливості впливу на потерпілих та свідків тощо, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, задовольнивши клопотання прокурора, що буде сприяти виконанню обвинуваченим належним чином своїх процесуальних.
Керуючись ст. ст. 27, 177, 181, 182, 194, 196, 291, 331, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 29 грудня 2025 року включно, поклавши на нього наступні обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня без дозволу прокурора та/або суду, за виключенням випадків необхідності отримання термінової медичної допомоги та випадків необхідності прибуття в укриття в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану;
- здати на зберігання до слідчого управління ГУ Національної поліції України в Рівненській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1