вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №536/1911/25
Провадження №2/547/631/25
(заочне)
30 жовтня 2025 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі :
головуючої судді Самойленко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (далі - ТОВ "Діджи Фінанс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 07.08.2020 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 338010, відповідно до умов якого ТОВ "Слон Кредит" надало відповідачці грошові кошти, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. ТОВ "Слон Кредит" свої зобов'язання за кредитним договором не виконала в повному обсязі.
21.02.2024 між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу № 2102-24, відповідно до умов якого право вимоги за договором № 338010 від 07.08.2020 про надання коштів на умовах споживчого кредиту перейшло до ТОВ "Діджи Фінанс".
Відповідачка ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов'язання за договором у зв'язку з чим у останньої утворилась заборгованість у розмірі 12833,32 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 7720,23 грн, заборгованості за відсотками 5113,09 грн, заборгованості за комісійними винагородами 0,00 грн, заборгованості за пенею 0,00 грн.
Тому, позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь вказану суму боргу в розмірі 12833,32 грн, понесені судові витрати в розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13.08.2025 вищевказану справу було передано до Семенівського районного суду Полтавської області за територіальною підсудністю за зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_1
08.09.2025 зазначена справа надійшла до Семенівського районного суду Полтавської області.
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 15.09.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк для усунення її недоліків шляхом надання суду доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачці копій поданих до суду документів за її належною зареєстрованою адресою. 23.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача ТОВ "Діджи Фінанс" про усунення недоліків по справі.
Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 29.09.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву. Судове засідання призначене на 30.10.2025.
Представник позивача ТОВ "Діджи фінанс" належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з'явився. В позовній заяві просив розгляд даної справи проводити без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 7).
Відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Поштове повідомлення отримала особисто 03.10.2025. Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивача не подала, у судове засідання 30.10.2025 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотань до суду не направила (а.с. 71).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом вирішено здійснити заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 07.08.2020 між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 338010. Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ "Слон Кредит". Сума кредиту 15000,00 грн. Строк кредиту 914 днів з кінцевим терміном повернення 07.02.2023 (включно). Детальні терміни повернення кредиту, визначені в графіку платежів, що є додатком № 1 до вказаного договору. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25 % в день (9125 % річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85 % річних. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 126,83 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 36397,63 грн. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 12000,00 грн за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої зазначені споживачем в особистому кабінеті, або надані товариству іншим шляхом, в тому числі, через засоби зв'язку; у розмірі 3000,00 на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 договору. Сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього договору. Нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту, визначеного в п. 1.4 договору на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в графіку платежів, виходячи з припущення, що споживач виконає свої зобов'язання на умовах та в строки, передбачені договором (графіком платежів). У випадку повного дострокового повернення кредиту споживач зобов'язаний сплатити проценти нараховані на дату повного дострокового повернення, виходячи з суми кредиту вказаної в найближчому черговому платежі, що передує такому поверненню. У випадку часткового дострокового повернення кредиту, перерахунок зобов'язань споживача здійснюється починаючи з дати найближчого чергового платежу, що слідує за датою такого повернення, шляхом відповідного зменшення розміру платежів, без зміни строку кредиту (кількості платежів). При цьому, нарахування процентів здійснюється в порядку передбаченому першим абзацом цього пункту договору. Після здійснення коригування зобов'язань споживача новий графік платежів розміщується товариством в особистому кабінеті (а.с. 18-22).
Відповідно до платіжного доручення № 2997 від 07.08.2020 ТОВ "Слон Кредит" підтвердило перерахування коштів відповідно до кредитного договору від 07.08.2020 11:43:00 на суму 12000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , призначення платежу: №5168757412530935 ІПН 2896621564, видача кредиту згідно дог. № 338010 від 07.08.2020 (а.с. 33).
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 ЦК України зобов'язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (стаття 510 ЦК України).
Згідно положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформленою в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про електрону комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електрону комерцію", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електрону комерцію").
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачкою в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
Судом враховано, що ТОВ "Слон Кредит" свої зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.
Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідачка за вказаним договором зобов'язань належним чином не виконала. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 338010 від 07.08.2020 у відповідачки ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 12833,32 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту 7720,23 грн, заборгованості за відсотками 5113,09 грн, заборгованості за комісійними винагородами 0,00 грн, заборгованості за пенею 0,00 грн (а.с. 12, 13).
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
21.02.2024 між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу № 2102-24, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 338010 від 07.08.2020 перейшло до ТОВ "Діджи Фінанс", що підтверджується реєстром прав вимоги від 21.02.2024, актом приймання-передачі документації позичальників, актом приймання-передачі реєстру прав вимог від 21.02.2024 до договору факторингу № 2102-24 від 21.02.2024 (а.с. 25-28, 29, 30, 31).
Крім того, 31.07.2024 № 2896621564-АВ, ТОВ "Діджи Фінанс" направило на адресу відповідачки ОСОБА_1 досудову вимогу про повідомлення про укладення між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Діджи Фінанс" договору факторингу № 2102-24 від 21.02.2024 та про виконання зобов'язання перед ТОВ "Діджи Фінанс" за кредитним договором № 338010 від 07.08.2020, шляхом сплати заборгованості, яка станом на 31.07.2024 складає 12833,32 грн (а.с. 36).
Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, у спростування зазначених представником позивача доводів, відповідачка будь- яких доказів не надала.
На підставі викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено правомірність нарахування заборгованості за кредитним договором, доведено, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, що призвело до виникнення заборгованості і порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.
Щодо стягнення з відповідачки витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
Так, для підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: акт № 338010 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30.05.2025, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М. на суму 6000,00 грн, що включає правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових консультацій 1,5 год -2250,00 грн, складання позовної заяви 3 год - 3000,00 грн, формування додатків до позовної заяви 1год - 750,00 грн, договір № 42649746 від 01.01.2025, додаткову угоду № 338010 від 30.05.2025 до договору№ 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025(а.с. 10, 14, 15-17, 32).
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України".
Також у постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, ціни позову, суд дійшов висновку про те, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та дійшов висновку про необхідність зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 3000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачки слід також стягнути судовий збір на користь позивача в розмірі 2422,40 грн (а.с. 35).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ "ПУМБ", МФО 334851 заборгованість за кредитним договором № 338010 від 07.08.2020 в розмірі 12833,32 грн (дванадцять тисяч вісімсот тридцять три гривні 32 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 27/1; код ЄДРПОУ 42649746).
Відповідач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повне рішення складене 30.10.2025.
Суддя Л.М.Самойленко