Дата документу 30.10.2025Справа № 554/15449/25
Провадження № 2-а/554/199/2025
30 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Савченко Л.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу у місті Полтаві Управління Державної міграційної служби в Полтавській області, Управління Державної міграційної служби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу у місті Полтаві Управління Державної міграційної служби в Полтавській області, Управління Державної міграційної служби в Полтавській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення № 5312130100019507 від 30.09.2025 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, винесене щодо громадянки Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У позовній заяві представник позивача просив поновити процесуальний строк звернення до суду з позовом. Вказав, що оскаржуване рішення отримано 30.09.2025 р. При цьому, оголошення та вручення оскаржуваного рішення проведено представником відповідача з грубим порушенням права позивача на професійну правничу допомогу та без залучення перекладача. Представник позивача вважає, що присутній при оголошенні оскаржуваного рішення перекладач - ОСОБА_2 є неналежним перекладачем, оскільки не має фаху перекладача з будь-якої мови на українську мову. Представник позивача вказав, що ОСОБА_1 не володіє українською мовою, тобто не володіє навичками читання, письма, знаннями граматики української мови. Представник позивача вказує, що позивач уклала угоду про надання правничої допомоги з адвокатом 20.10.2025 р. 21.10.2025 р. на письмовий запит представника позивача надано для ознайомлення матеріали справи № 5312-36/8 про примусове повернення громадянки ОСОБА_1 та/або видворення до країни походження або третьої країни. Вважає, що він та позивачка дізнались про порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 саме 21.10.2025 р., у зв'язку з чим просив поновити строк звернення до суду.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положенням абзацу четвертого п.10 Розділу І Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, яка затверджена Наказом МВС України, Адміністрації ДПС України, СБУ від 23.04.2012 № 353/271/150 (зі змінами), встановлено строк на оскарження до суду рішення про примусове повернення складає 10 днів.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При, цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії права на суд, може і має бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
ЄСПЛ у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain/Перез де Рада Каванілес проти Іспанії (заява №28090/95) зазначив, що правила стосовно строків оскарження, безсумнівно, мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні очікувати, що ці правила будуть застосовуватися (§45).
Стосовно строків в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2023р. (справа № 990/139/23, провадження №11-133заі23) вказала таке: Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд зазначає, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених представником позивача в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Обставини, на які представник позивача посилається , як на поважність пропуску строку звернення до суду з позовом, не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Як вбачається з Рішення № 8 про примусове повернення до країни походження або тре6тьої країни іноземця або особи без громадянства від 30.09.2025 під час оголошення та вручення оскаржуваного рішення позивачці був присутній перекладач Ібрагімова М.Б. Доводи представника позивача про те, ОСОБА_2 є неналежним перекладачем не підтверджені належними та допустимими доказами, так як її допуск відбувся відповідно до вимог ст. 71 КАС України. Зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що ОСОБА_1 висловлювала зауваження щодо перекладу.
Щодо порушення права позивача на професійну правничу допомогу, то представник позивача вказує, що адвокат Центру надання правової допомоги надається іноземцю після наміру ним оскаржити рішення, що зазначено в абз.3 п.10 розділу І Інструкції.
Із оскаржуваного Рішення № 8 від 30.09.2025 не вбачається, що позивач зазначала про наміри оскарження рішення. Також у ньому зазначено про можливість його оскарження в суді.
Слід наголосити, що посилання представника позивача на те, що позивачем укладено договір про надання правничої допомоги з адвокатом лише 20.10.2025р. не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання адміністративного позову без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, позивач була позбавлена можливості з 30.09.2025 р. (день оголошення та вручення рішення) до 20.10.2025 р. звернутись за правничою допомогою.
Суд не вважає поважними причину невчасного звернення до суду з позовом через юридичне необізнаність, нерозуміння української мови позивачем та необхідність звернення за юридичною допомогою.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне надати позивачу термін для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших поважних причин пропуску строку та наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що позовну заяву складено з порушенням вимог ст. 160,161 КАС України , суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення наведених недоліків.
Керуючись ст. ст. 161, 169 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу у місті Полтаві Управління Державної міграційної служби в Полтавській області, Управління Державної міграційної служби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог, визначених ст.ст. 160, 161 КАС України у наданий строк встановлений в ухвалі , позовна заява повертається позивачеві без розгляду
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І.Савченко