28 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 297/2800/25 пров. № А/857/37543/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
з участю секретаря судового засідання Юник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 01 вересня 2025 року, що ухвалив суддя Гал Л.Л. у м. Берегове у справі № 297/2800/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського офіцера громади Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Ороса Андрія Андрійовича та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 225628 від 16 серпня 2025 року.
01 вересня 2025 року Берегівський районний суд Закарпатської області прийняв рішення, яким позов задовольнив.
Скасував постанову серії ГБВ № 225628 від 16.08.2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень на ОСОБА_1 , а справу про адміністративне правопорушення закрив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав докази того, що позивач здійснив завідомо неправдивий виклик поліції.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в позові відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 16 серпня 2025 року громадянка ОСОБА_1 здійснила повідомлення на спеціальну лінію « 102» та повідомила про, ніби - то, сварку між сусідами.
Однак у ході встановлення обставин цей факт не підтвердився, що засвідчується копією відеофіксації з місця події.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 16.08.2025 року ПОГ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Орос А.А. винесена постанова серії ГБВ № 225628 про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. У постанові зазначено, що 16.08.2025 року о 00:30 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію « 102» та повідомила про те, що відбувається сварка між сусідами, хоча цього факту не було, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Позивачка заперечує протиправність своїх дій, зазначаючи, що 16 серпня 2025 року о 00:30 год. вона дійсно здійснила дзвінок на лінію « 102» з власного номеру телефону НОМЕР_1 , оскільки почула сильний шум на подвір'ї біля гаража за адресою: АДРЕСА_1 .
Побоюючись можливого проникнення сторонніх осіб з метою крадіжки, вона, з огляду на нічний час та страх виходити самостійно, вирішила викликати поліцію, однак про те, що відбувається бійка між сусідами не повідомляла.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Апеляційний суд встановив, що відповідач притягнув позивачку до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП.
Відповідно до цієї статті, завідомо неправдивий виклик пожежно - рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України, докази суду надають учасники справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Диспозиція ст. 183 КУпАП, передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб для надання допомоги, завідомо знаючи, що допомога не потрібна.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Апеляційний суд встановив те, що дії ОСОБА_1 містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки відсутній обов'язковий елемент складу правопорушення - завідомість неправдивого виклику спеціальних служб.
Позивачка щиро вважала, що ситуація, яка склалася, потребувала негайного втручання правоохоронних органів, діяла добросовісно, керуючись мотивами запобігання можливим негативним наслідкам.
Незважаючи на те, що працівниками поліції не було виявлено ознак правопорушення, це не свідчить про наявність умислу на неправдивий виклик.
Отже, умисел на вчинення неправдивого виклику у ОСОБА_1 був відсутній, а її дії необхідно розцінювати як добросовісне реагування на потенційно небезпечну ситуацію.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи.
Враховуючи недоведеність умислу на завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, а також обґрунтованість дій позивачки, суд першої інстанції обґрунтовано визнав постанову серії ГБВ № 225628 від 16.08.2025 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином апеляційний суд вважає, що постанову в справі про адміністративне правопорушення серії від 21.07.2025 серії ЕНА № 5281310 необхідно залишити в силі, а позов без задоволення.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, у зв'язку з неправильним з'ясуванням судом першої інстанції обставин справи, внаслідок чого суд зробив неправильний висновок про задоволення позову, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову відповідно до якої залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому її необхідно задовольнити.
Розподіл судових витрат апеляційний суд не здійснює, оскільки, прийняв постанову про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області задовольнити.
Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 01 вересня 2025 року у справі № 297/2800/25 скасувати та прийняти нову постанову.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 225628 від 16.08.2025 року залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського офіцера громади Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області Ороса Андрія Андрійовича та Головного управління Національної поліції в Закарпатській області без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель