Дата документу 30.10.2025Справа № 554/12661/24
Провадження № 1-кп/554/168/2025
30.10.2025 р. м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Полтава. громадянин України. українець, з середньою освітою, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
24.08.2024 р. о 14 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, 36, біля під'їзду №3 ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки з раніше не знайомим йому неповнолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_6 один удар коліном правої ноги в область лівого ока. Тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: параорбітальної гематоми лівого ока, яке кваліфікується, як легке тілесне ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, а саме, нанесення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Доказом на підтвердження встановлених судом обставин є показання обвинуваченого, які надані ним в судовому засіданні, під час яких останній свою вину у скоєнні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та показав про обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони зазначені вище у вироку суду.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин пред'явленого обвинувачення, які ніким не оспорюються, та обмежився в цій частині допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого. Враховуючи, що обвинувачений визнав позов, заявлений законним представником потерпілого частково, суд вивчив докази, які надані суду на підтвердження позову, в повному обсязі.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він є пенсіонером, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає визнання вини. Щире каяття, як обставину, яка пом'якшує покарання, зазначену стороною обвинувачення, суд не враховує, так як обвинувачений з початку розгляду справи не визнавав вину, не відшкодував шкоду та весь час розгляду справи не демонстрував дійсного розкаяння та жалю з приводу своїх протиправних дій, посилаючись на незадовільну поведінку потерпілого.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставину, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання. За зазначених обставин, суд дійшов висновку про призначення покарання обвинуваченому у межах, встановлених санкцією статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, у виді пробаційного нагляду із покладенням обов'язків відповідно до ст. 59-1 КК України.
Судом також розглянуто цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , який був визнаний обвинуваченим частково. У цивільному позові законний представник потерпілого ОСОБА_6 просить стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та матеріальну шкоду на свою користь у розмірі 8000 грн.
Обґрунтовуючи цивільний позов законний представник потерпілого зазначає, що спричинені потерпілому ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження потягли за собою необхідність по відновленню стану здоров'я та викликали певні переживання та хвилювання у потерпілого внаслідок неправомірних дій обвинуваченого. З приводу матеріальної шкоди та її стягнення на користь представника потерпілого ОСОБА_6 , законний представник зазначає, що так як завдано матеріальну шкоду речі, а саме, мобільному телефону, який був придбаний за рахунок ОСОБА_5 , з цих підстав його відшкодування має бути стягнено з ОСОБА_8 на її користь. Підтримала позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого, підтримала та надала пояснення, так само як ці вимоги підтримав потерпілий та надав пояснення. Обвинувачений визнав цивільний позов частково, зазначив, що готовий відшкодувати моральну шкоду у сумі 500 грн.
Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
У відповідності до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред?явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частина 1 та 2 ст. 23 ЦК України передбачають, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка ї завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 звернуто увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов?язаних з відшкодуванням такої шкоди. Крім цього, у п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Крім цього, у п. 88 Постанови ВС від 15.12.2020 зазначено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд вважає, що вимоги про відшкодування вартості мобільного телефону марки Tecno Pova NEO 3 у розмірі 8000 грн., який за показами потерпілого був пошкоджений обвинуваченим, не підлягає задоволенню, так як позивачем не надано належних доказів того, що даний телефон був повністю знищений або пошкоджений таким чином, що використання його за призначенням стало неможливим.
Надані до позову фотографії технічних пошкоджень даного телефону та заяви і пояснення законного представника неповнолітнього потерпілого, надані до правоохоронних органів, (а.с. 27-33, т. 1) не містять інформації про технічний стан телефону і можливість його використання за призначенням. Такими доказами могли бути висновки експертів, спеціалістів або сервісних центрів.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди на користь неповнолітнього потерпілого, то суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з урахуванням характеру завданої шкоди, тривалості та глибини перенесених ним переживань.
Так, за поясненнями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , 2009 р.н., він переніс відчуття страху від дій обвинуваченого та відчуття розпачу від того, що пошкоджено його телефон, який мама подарувала йому на день народження, він користувався ним менше року, цей телефон із лімітованої серії, він був його мрією. Внаслідок того, що телефон був пошкоджений, він втратив на деякий час можливість спілкуватися із своїми друзями. А внаслідок пошкодження дисплею і пам'яті він не зміг відновити акаунт і була загублена частково інформація, яка зберігалася в телефоні, зокрема, сімейні фотографії. Тривалість перенесених переживань сам неповнолітній потерпілий визначив як один день.
Між тим, суд вважає. що з урахуванням неповнолітнього віку потерпілого, слід прийняти до уваги і зауваження його законного представника ОСОБА_5 , яка пояснила, що через дії обвинуваченого її син був вимушений ходити до слідчого на допити, приймати участь у слідчому експерименті, що викликало тривогу у його психологічному стані та напругу у спілкуванні.
За таких обставин суд вважає необхідним врахувати, що потерпілий є неповнолітньою особою, удари нанесені йому були не однолітком, що можливо б було більш звичайною ситуацією, а чужою дорослою людиною, яка не має права на застосування будь-яких форм насильства, особливо до дитини.
Ця обставина, на думку суду, посилює переживання потерпілого внаслідок неправомірних дій обвинуваченого. А пошкодження телефону, який використовується в такому віці не тільки для дзвінків, а і для ігор, що є важливою складовою нормального психологічного стану шістнадцятирічного хлопця, викликає сильні душевні переживання у дитини, і тому переживання потерпілого суд визнає достатньо сильними, а його стан вразливим.
Також, суд вважає, що сам факт спричинення тілесних ушкоджень, необхідність відстоювання своїх прав та необхідність участі неповнолітнього у слідчих діях спричиняли йому додаткові переживання і страждання.
Всі ці обставини у своїй сукупності свідчать про завдання потерпілому моральної шкоди, яку суд оцінює у розмірі 20 000 грн., яку необхідно стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-374 КПК України,
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1