про повернення апеляційної скарги
29 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/20873/24 пров. № А/857/32286/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Пліша М. А.
суддів -Іщук Л. П.
Обрізка І. М.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 380/20873/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» до Львівської митниці про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 24 вересня 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" lv.post@customs.gov.ua , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог вказаної ухвали Львівська митниця подала заяву продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору, яка мотивована тим, що у Львівської митниці відсутні кошти для сплати судового збору. Просить продовжити строк на усунення недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору.
Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції враховує, що саме по собі посилання на відсутність коштів не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на таке та без надання відповідних доказів того, що обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Разом з тим, будь-які обставини, які пов'язані з діяльністю скаржника, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Між тим, суд апеляційної інстанції нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є вкрай неаргументованими, адже не містять жодного підтвердження доказами.
Скаржник є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, при цьому апелянт не може і не повинен отримувати вигоду від недостатнього фінансування.
Посилання митного органу на відсутність фінансування витрат на сплату судового збору апеляційним судом відхиляється, оскільки ці обставини стосуються адміністративно-організаційної діяльності відповідача як суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, що прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що обмежене фінансування не є поважною причиною пропуску строку на оскарження чи підставою для продовження (поновлення) процесуального строку.
Крім цього, лише сам факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу.
Суд апеляційної інстанції констатує, що, дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для продовження процесуального строку.
До того ж, Львівська митниця, крізь компетенційну призму, не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави. Жодних поважних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і продовженням строку, скаржник не зазначив. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на неможливість сплатити судовий збір, скаржником не надано.
Крім того, підпунктом 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору.
Норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 02 березня 2023 року (справа №160/14730/21), від 02 березня 2023 року (справа № 640/4201/22).
Отже, із заяви про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору не вбачається наявності обставин, що вплинули на можливість сплати судового збору у встановлений законодавством строк і розмірі.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви скаржника про продовження строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 380/20873/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач М.А. Пліш
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко