Справа № 542/1516/25
Провадження № 1-кп/542/161/25
30 жовтня 2025 року селище Нові Санжар
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2025 за № 12025170480000204 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Базилівщина, Машівського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
3 серпня 2025 року, близько 16:00 год ОСОБА_4 , у світлий час доби, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним мотоциклом марки «Дніпро МТ», державний номерний знак НОМЕР_1 рухався по вулиці Перемоги в селі Соколова Балка Полтавського району Полтавської області, у напрямку села Нехвороща. Водій ОСОБА_4 в порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рухаючись по вищевказаній вулиці, на відстані 56 м до електроопори № 25, перед зміною напрямку руху, не переконався в безпеці виконання маневру, змінив напрямок свого руху ліворуч, виїхав за межі проїзної частини дороги на ліве по ходу його руху узбіччя, де в подальшому допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в цей час рухалася в попутному з ним напрямку.
У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом V-ї плеснової кістки лівої стопи, забиту рану потиличної ділянки голови, струс головного мозку з лікворно-гіпертензивним синдромом, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я (п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визнання ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України від 17.01.1995 № 6). Виявлені тілесні ушкодження у творилися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали є порушення вимог п. 10.1. ПДР водієм ОСОБА_4 , а саме:
10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 , з технічної точки зору, знаходилися у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та останній мав технічні можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді.
30 вересня 2025 року між потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладена угода про примирення в порядку ст. 468 КПК України.
В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим.
Обвинувачений ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали укладену угоду про примирення, просили її затвердити, при цьому обвинувачений та потерпіла підтвердили свою згоду на застосування щодо обвинуваченого узгодженої в угоді міри покарання.
Сторони угоди в судовому засіданні також зазначили, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про примирення між потерпілою та ним.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286-1 КК, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Враховуючи, що між потерпілою та обвинуваченим досягнуто угоди про примирення, суд розглядає справу відповідно до положень статтей 474, 475 КПК України.
Судом встановлено, що сторонами угоди було узгоджено покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів громадян (17000 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у швидкому здійсненні правосуддя, призначення особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінального правопорушення, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснені положення ч. 5 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст. 476 КПК України.
Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про примирення, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно зі ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, що інкримінується обвинуваченому є нетяжким злочином
Судом встановлено, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України, а обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також характер обвинувачення та вид покарання.
Укладення угоди сторонами є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує наступне.
Відповідно до статей 50 та 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
За змістом положень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_4 та встановлено, що він має постійне місце проживання, не перебуває під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, характеризується задовільно, визнав вину, що ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Положеннями ч. 1 ст. 69 КК України визначено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
З огляду на наведене призначаючи ОСОБА_4 покарання суд враховує положення статей 50, 69 КК України, враховує принцип законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування завданої шкоди, примирення з потерпілою ОСОБА_5 , відсутність у неї претензій матеріального та морального характеру.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України та вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів громадян (17000 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки .
Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує за правилами ст. 124 КПК України.
Встановлено, що документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні становлять 1782,80 грн, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 .
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Встановлено також, що відповідно до ухвали слідчого судді Новосанжарського районного суду в Полтавській області від 06.08.2025 накладено арешт на речові докази у справі, а саме: грунт з РБК, змив з електроопори, змиви з мотоцикла та мотоцикл марки «Дніпро МТ» державний номерний знак НОМЕР_1 .
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України накладений арешт підлягає скасуванню.
Цивільний позов не заявлений.
Під час судового провадження клопотань від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, підстави для його обрання до вступу вироку в законну силу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 30.09.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2025 за № 12025170480000204, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Призначити ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286-1 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України узгоджену сторонами угоди про примирення вид та міру покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч грн 00 коп) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України процесуальні витрати у розмірі 1782,80 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят дві грн вісімдесят коп).
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області - скасувати.
Речовий доказ у справі: мотоцикл марки «Дніпро МТ», державний номерний знак НОМЕР_1 - повернути власнику. Змиви з електроопори, грунт з РБК, змиви з мотоцикла - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим про примирення може бути оскаржений:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Роз'яснити учасникам провадженням, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор, відповідно, мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілій.
Копію вироку не пізніше наступного для після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1