Справа № 542/1588/25
Провадження 1-кп/542/170/25
29 жовтня 2025 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2025 за № 12025175480000084 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого механіком у ФОП « ОСОБА_6 », раніше не судимого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України:
05.12.2015 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрований шлюб, про що Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції видано свідоцтво про шлюб.
17.08.2025, близько 21:30 год ОСОБА_4 в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, за наступних обставин.
Так, 17.08.2025 близько 21:30 год ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , перебували у прихожій кімнаті житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , перебуваючи обличчям до обличчя ОСОБА_5 , штовхнув її двома руками в область плечей, від отриманого поштовху ОСОБА_5 впала на підлогу на спину. Після чого, ОСОБА_5 підвелася на ноги. ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5 та наніс їй один удар правою рукою стиснутою в кулак в область нижньої щелепи зліва. Від отриманого удару ОСОБА_5 відійшла назад і сіла на тумбочку, закривши голову кистями рук. ОСОБА_4 підійшов спереду до ОСОБА_5 та стоячи навпроти ОСОБА_5 , яка в цей час сиділа на тумбочці, наніс їй один удар лівою рукою стиснутою в кулак в область правої кисті потерпілої. Після чого ОСОБА_5 підвелася і намагалася виштовхати ОСОБА_4 з будинку. ОСОБА_4 схопив ОСОБА_5 за ліву руку та потягнув, внаслідок чого ОСОБА_5 впала на спину на підлогу, після чого ОСОБА_4 схопив ОСОБА_5 за ногу та витягнув з будинку на вулицю.
У ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: синці в проекції лівої гілки нижньої щелепи, на тильній поверхні правої кисті, на задній поверхні правої ліктьової ділянки, на фоні якого наявні два садна, на задній поверхні лівої гомілки в нижній третині, садна на задній поверхні лівої ліктьової ділянки в кількості 2-х та в правій лопатковій ділянці, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке виразилося у нанесенні умисних легких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
09 вересня 2025 року між потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 укладена угода про примирення в порядку ст. 468 КПК України.
В судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про примирення, укладену між потерпілою та підозрюваним.
Обвинувачений ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали укладену угоду про примирення, просили її затвердити, при цьому обвинувачений та потерпіла підтвердили свою згоду на застосування щодо обвинуваченого узгодженої в угоді міри покарання.
Сторони угоди в судовому засіданні також зазначили, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про примирення між потерпілою та ним.
Розглядаючи кримінальне провадження згідно зі ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження.
Враховуючи, що між потерпілою та підозрюваним досягнуто угоди про примирення, суд розглядає справу відповідно до положень статтей 474, 475 КПК України.
Судом встановлено, що сторонами угоди було узгоджено покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Судом також встановлено, що угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам статтей 468-471 КПК України, Закону України про кримінальну відповідальність, у тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання.
Судом з'ясовано, що угода укладена за ініціативою потерпілої.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у швидкому здійсненні правосуддя, призначення особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінального правопорушення, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснені положення ч. 5 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст. 476 КПК України.
Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_4 та встановлено, що він характеризується задовільно, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, примирився із потерпілою, під наглядом у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про примирення, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно зі ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, що інкримінується обвинуваченому є проступком.
Судом встановлено, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України, а обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також характер обвинувачення та вид покарання.
Укладення угоди сторонами є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України.
Суд вважає, що узгоджені потерпілою та обвинуваченим вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Зі змісту угоди вбачається, що, узгоджуючи міру покарання, сторони врахували загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З огляду на наведене, а також приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого, відсутність претензій у потерпілої, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку щодо можливості затвердження укладеної між потерпілою та обвинуваченим угоди про примирення, призначення останньому узгодженого сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов не заявлений.
Під час судового провадження клопотань від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, підстави для його обрання до вступу вироку в законну силу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 09.09.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2025 за № 12025175480000084, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу - не обирати.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим про примирення може бути оскаржений:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Роз'яснити учасникам провадженням, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор, відповідно, мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілій.
Копію вироку не пізніше наступного для після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1