Справа № 542/1587/25
Провадження 1-кп/542/169/25
29 жовтня 2025 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2025 за № 12025170480000206 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Крута Балка Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, інваліда ІІ групи, маючий на утриманні малолітню доньку, раніше не судимого, офіційно не працюючого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України;
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15.09.2021 по справі № 542/1211/21, шлюб, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , зареєстрований 17.09.2005 Крутобалківською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, розірвано.
ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_6 та малолітньою донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В період часу з серпня 2024 року по серпень 2025 року ОСОБА_4 систематично вчиняв відносно колишньої дружини ОСОБА_6 дії психологічного насильства, що виразилося у криках, погрозах фізичною розправою, образах нецензурною лайкою, маханні руками перед обличчям, що призвело до страждань останньої.
Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22.08.2024, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 грн. Відповідно до вказаної постанови, 05.06.2024 о 14 год 15 хв, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 умисно висловлював погрозу та образи відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_6 , з якою проживає за вказаною адресою, вчинивши відносно неї психологічне домашнє насильство.
Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10.06.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн Відповідно до вказаної постанови, 06.05.2025 близько 19:00 год в АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_4 , в присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , а саме: підвищував голос, виражався нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого заподіяв шкоду психологічному здоров'ю потерпілої. Вказане адміністративне правопорушення вчинене повторно.
Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19.06.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020,00 грн. Відповідно до вказаної постанови, 21.05.2025 близько 19 год 00 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_6 , а саме: підвищував голос, виражався нецензурно, погрожував фізичною розправою, що вплинуло на психологічне здоров'я потерпілої, а саме: порушився сон, з'явився страх, пропав апетит. Порушення вчинене повторно протягом року.
В подальшому, ОСОБА_4 будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення умисних протиправних дій, спрямованих на вчинення насильства в сім'ї, належних висновків для себе не зробив, продовжив вчиняти домашнє насильство відносно колишньої дружини ОСОБА_6
ОСОБА_4 05.08.2025 близько 22 год 00 хв, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв відносно ОСОБА_6 дії психологічного насильства, що проявлялись у висловлюванні словесних погроз нецензурною лайкою та виганяв з будинку, що призвело до її психологічних страждань.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15.08.2024 близько 20:30 години за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 вчиняв відносно ОСОБА_6 дії психологічного насильства, що проявлялись у висловлюванні словесних погроз нецензурною лайкою, приниженні, маханні руками перед обличчям та вигонив з будинку, що призвело до її психологічних страждань.
Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи від 12.08.2025, на даний час ОСОБА_6 перебуває у стані вираженої психоемоційної напруги, відчуває негативно забарвлені переживання відчаю, знервованості, сорому, безпорадності, спустошеності, розгубленості, емоційного виснаження (через що вимушена звертатися до лікаря, приймати заспокійливі препарати), остраху, відмічаються скарги на погіршення морального стану, неможливість достатнього сну та відпочинку. Описані обставини зумовлюють порушення нормальної життєдіяльності та відпочинку досліджуваної, супроводжуються вираженою напругою від обмеження незалежності, потребою відстоювання власних установок, блокуванням потреби досягнення цілей, постійними конфліктними умовами, необхідністю систематичного залучення додаткових ресурсів для відновлення самовладання, чим негативно впливають на її звичну життєдіяльність, істотно знижують загальну якість її життя, спричиняють психологічні (моральні) страждання.
Наявний у ОСОБА_6 на даний час емоційний стан вираженої психоемоційної напруги зумовлений (перебуває у причинно-наслідковому зв'язку) агресивною поведінкою її колишнього чоловіка.
Конфліктна поведінка ОСОБА_4 постає для ОСОБА_6 психотравмуючою, викликає формування та фіксацію негативних психоемоційних змін досліджуваної.
Отже, вказаними насильницькими діями, ОСОБА_4 заподіяв колишній дружині ОСОБА_6 , систематичні психологічні страждання, що завдали шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, яке виразилося в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо колишньої дружини, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
12 вересня 2025 року між потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_9 укладена угода про примирення в порядку ст. 468 КПК України.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що угода про примирення між потерпілою та обвинуваченим підлягає затвердженню.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник - адвокат ОСОБА_10 та потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали укладену угоду про примирення, просили її затвердити. При цьому обвинувачений та потерпіла підтвердили свою згоду на застосування щодо обвинуваченого узгодженої в угоді міри покарання.
Сторони угоди в судовому засіданні також зазначили, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про примирення між ним та потерпілою.
Розглядаючи кримінальне провадження згідно зі ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо колишньої дружини, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Враховуючи, що між потерпілою та обвинуваченим досягнуто угоди про примирення, суд розглядає справу відповідно до положень статтей 474, 475 КПК України.
Судом встановлено, що сторонами угоди було узгоджено покарання за ст. 126-1 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 500 (п'ятиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у швидкому здійсненні правосуддя, призначення особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінального правопорушення, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснені положення ч. 5 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст. 476 КПК України.
Розглядаючи питання щодо можливості затвердження угоди про примирення, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно зі ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді). Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 469 КПК України, угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, що інкримінується обвинуваченому є нетяжким злочином.
Судом встановлено, що угода укладена за ініціативою потерпілої, потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України, а обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, а також характер обвинувачення та вид покарання.
Укладення угоди сторонами є добровільним, умови угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує наступне.
Відповідно до статей 50 та 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
За змістом положень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Судом вивчалась особа обвинуваченого ОСОБА_4 та встановлено, що він за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, притягувався до адміністративної відповідальності, примирився із потерпілою, під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню доньку, є інвалідом ІІ групи.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вжиття заходів для відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Положеннями ч. 1 ст. 69 КК України визначено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
З огляду на наведене, призначаючи ОСОБА_4 покарання суд враховує положення статей 50, 69 КК України, враховує принцип законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність тяжких наслідків, відшкодування шкоди потерпілій, відсутність у потерпілої претензій матеріального та морального характеру, дані про особу обвинуваченого.
За таких обставин суд приходить до висновку про можливість застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 126-1 КК України та вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 126-1 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов не заявлений.
Під час судового провадження клопотань від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, підстави для його обрання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 12.09.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2025 за № 12025170480000206, укладену між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Призначити ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України узгоджену сторонами угоди про примирення вид та міру покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу - не обирати.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим про примирення може бути оскаржений:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Роз'яснити учасникам провадженням, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор, відповідно, мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому,
потерпілій, захиснику.
Копію вироку не пізніше наступного для після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1