29 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 463/5038/25 пров. № А/857/35564/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
за участю секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача Штинди О.В.,
за участю представника відповідача Шкробак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 15 серпня 2025 року, прийняте суддею Бобровою Ю.Ю. у м. Львові, повний текст виготовлено цією ж датою, у справі №463/5038/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (надалі - ДПП, відповідач) про скасування постанови серії 4АВ №07939960 від 17.10.2024 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та просив справу про це адміністративне правопорушення надіслати на новий розгляд до компетентного органу.
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 15 серпня 2025 позов задоволено частково, а саме скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії 4АВ №07939960 від 17.10.2024 та провадження про притягнення ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрито. У решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов, суд зазначив, що приймаючи оскаржувану постанову посадова особа відповідача виходила з того, що позивач є відповідальною особою у розумінні статті 14-2 КУпАП, оскільки є особою, за якою зареєстровано транспортний засіб, а тому вона несе відповідальність за порушення правил дорожнього руху за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, для визначення наявності складу адміністративного правопорушення необхідною ознакою є вина суб'єкта адміністративного правопорушення у вчиненні правопорушення.
З долучених ДПП доказів не вбачається, що саме позивач керуючи транспортним засобом перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів та порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України (далі ПДР).
Також судом встановлено, що в період винесення оскаржуваної постанови, транспортний засіб JEEP WRANGLER д.н.з. НОМЕР_1 перебував у користуванні ОСОБА_2 , а також він подав заяву до відповідача про скоєння правопорушення та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності.
Відтак, відповідачем не доведено наявність вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що зі змісту реєстраційної картки на транспортний засіб JEEP WRANGLER д.н.з. НОМЕР_1 , власником останнього на час вчинення адміністративного правопорушення 15.10.2024 є фізична особа ОСОБА_1 та відомості про належного користувача, зі слів позивача, в особі ОСОБА_2 , відсутні.
Відтак, не враховано вимог Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Позивач не надав суду належних доказів дотримання умов звільнення від адміністративної відповідальності, а не дотримання умов передбачених ст. 279-3 КУпАП, не дає правових підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Зокрема, заяву до відповідача про скоєння правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав після 20 календарних днів з дня набрання оскаржуваною постановою серії 4АВ №07939960 від 17.10.2024 законної сили, а саме 03.12.2024.
Крім того, оскаржувана постанова надійшла в застосунок «Дія» позивачу як власнику транспортного засобу 17.10.2024, що й підтверджено ним оплатою цим же днем.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Заявлені письмові клопотання сторін вирішені в порядку підготовки справи №463/5038/25 та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 17.10.2024 серії 4АВ №07939960 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що близько 13.43 год. 15.10.2024 за адресою М-06 Київ-Чоп 648+242 керував транспортним засобом JEEP WRANGLER д.н.з. НОМЕР_1 та перевищив встановленні обмеження швидкості руху транспортних засобів на 38 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушення ПДР автоматичним технічним засобом EXPERT-FS, E75053653.
Згідно реєстраційної картки транспортного засобу (а.с. 58), власником автомобіля JEEP WRANGLER д.н.з. НОМЕР_1 являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає АДРЕСА_1 . Про право користування вказаним транспортним засобом чи належного користувача нічого не зазначено.
Правове регулювання оскаржуваних правовідносин здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі як і раніше КУпАП), Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, Правил дорожнього руху, затвердженими постановою Кабміну Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Приміткою до цієї статті визначено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту, відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Положеннями статті 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно зі ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Аналогічну норму щодо звернення до уповноваженого органу у 20-денний строк особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, містить також ст. 14-2, 279-3 КУпАП, розділ III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.02.2020 за №113/34396 (далі - Інструкція №13).
Виходячи з розділу IV Інструкції №13, передбачено порядок розгляду заяви особи, яка допустила адміністративне правопорушення. Так, заява особи, яка фактично керувала транспортним засобом на момент учинення адміністративного правопорушення, приймається посадовою особою уповноваженого органу (підрозділу) Національної поліції за умови ідентифікації заявника та незалежно від реєстрації його місця проживання/перебування відповідно до вимог Порядку.
До заяви в обов'язковому порядку заявник додає документ (квитанцію) про сплату ним штрафу в установлений законодавством строк та в розмірі, визначеному відповідною адміністративною постановою.
Заява, подана особисто до уповноваженого органу (підрозділу) Національної поліції України в установлений частиною першою статті 279-3 КУпАП строк, реєструється в цьому органі (підрозділі) в день її подання.
Датою подання заяви через офіційний веб-сайт МВС є дата заповнення її електронної форми та накладення заявником кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до ч. 3 розділу IV Інструкції №13, розгляд заяви уповноваженим поліцейським здійснюється не пізніше десяти робочих днів із дня її реєстрації.
Під час розгляду заяви уповноважений поліцейський перевіряє відповідність її змісту вимогам пункту 7 Порядку звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого органу (підрозділу) Національної поліції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 № 833, а також повноту та своєчасність сплати заявником штрафу, визначеного відповідною адміністративною постановою.
У разі відповідності заяви встановленим вимогам та підтвердження сплати заявником штрафу, визначеного відповідною адміністративною постановою, уповноважений поліцейський з використанням засобів Системи вносить до цієї постанови зміни щодо визначення суб'єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент учинення адміністративного правопорушення.
Унесені уповноваженим поліцейським зміни до адміністративної постанови автоматично вносяться засобами Системи до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Разом з тим, відповідно до ч. 6 розділу IV Інструкції №13, посадова особа уповноваженого органу (підрозділу) Національної поліції України відмовляє заявнику в розгляді заяви, якщо вона подана особою, яку неможливо ідентифікувати або яка зазначила в заяві неповну чи недостовірну інформацію, не надано документ (квитанції) про сплату заявником штрафу, а також у разі подання заяви після 20 календарних днів із дня набрання адміністративною постановою законної сили.
Про прийняте рішення щодо відмови в розгляді заяви особа, яка допустила адміністративне правопорушення, письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів із дня реєстрації цієї заяви.
Отже, КУпАП та неведеними нормативно правовими актами чітко регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу (відповідальної особи) від відповідальності за порушення правил ПДР України в разі передачі автомобіля третім особам.
Із матеріалів справи вбачається, що заяву до відповідача про скоєння правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав 03.12.2024, тобто після 20 календарних днів з дня набрання оскаржуваною постановою серії 4АВ №07939960 від 17.10.2024 законної сили, а тому відповідач правомірно відмовив у розгляді вказаної заяви.
Крім того, оскаржувана постанова надійшла в застосунок «Дія» позивачу як власнику транспортного засобу 17.10.2024, що й підтверджено ним оплатою цим же днем, а відтак про існування такої та вчасного звернення із заявою до відповідача залежало тільки від сторони позивача і особи на яку останній покликається, а саме ОСОБА_2 .
Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.
В подальшому, набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 08 жовтня 2022 № 1145, внаслідок чого вказана вище Постанова за №1197 втратила чинність.
Згідно вказаних Порядків, належний користувач - це фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апеляційний суд встановив те, що транспортний засіб JEEP WRANGLER д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 . Відомостей про належного користувача цим транспортним засобом у справі немає, а відтак доводи позивача, що за кермом вказаного транспортного засобу перебував ОСОБА_2 не доведено належними доказами, а саме відсутністю таких даних в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.
Таким чином апеляційний суд вважає, що відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення швидкості руху) вчинене 15.10.2024 має нести позивач як відповідальна особа, позаяк ним не виконано вимог порядку звільнення від адміністративної відповідальності урегульованого спеціальними нормами законодавства.
Наведене свідчить про те, що відповідач довів наявність у діях позивача складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення швидкості руху).
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати розподілу не підлягають з урахуванням вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Скасувати рішення Личаківського районного суду міста Львова від 15 серпня 2025 року у справі №463/5038/25 та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М.А. Пліш
Повне судове рішення складено 29.10.2025.