Справа № 541/2339/25
Номер провадження 2/541/1197/2025
іменем України
24 жовтня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Дністрян О.М.,
при секретарі Докуніній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 07.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №253787480 в формі електронного документа з використанням електронного підпису, підписання якого ініційовано відповідачем. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, строк та умови користування коштами, сплата відсотків за користування кредитними коштами, розміру та типу процентної ставки. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV587ВС. 07.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10800,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 . Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення. Разом з тим, відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконав, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в сумі 23163,40 грн., яка складається з наступного: 10800,00 грн - заборгованість по кредиту; 12363,40 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ ФК «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
05.05.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» дійсне право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №253787480 від 07.01.2022 відповідно до підписання сторонами реєстру права вимоги №175.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 23/0224-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 23163,40 грн.
29.05.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23163,40 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 23163,40 грн., з яких: 10800 грн. - заборгованість по кредиту, 12363,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Позивач вказує, що є законним правонаступником первісного стягувача за вказаним кредитним договором, а тому з огляду на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань та наявністю заборгованості, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом, та просить стягнути з відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості в примусовому порядку та понесені судові витрати.
Відповідач надав відзив на позовну заяву ТОВ ФК «ЕЙС» у якому виклав свої заперечення проти позову. Зазначив , що у нього відсутні будь-які боргові зобов'язання за кредитними договорами з ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» чи іншою фінансовою установою чи банком. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку зі спливом строку позовної давності. До відзиву долучив заяву про застосування до позовних вимог ТОВ ФК «ЕЙС» строку позовної давності (а.с.28-36).
Представник відповідача направив на адресу суду відповідь на відзив. З доводами відповідача, викладеними у відзиві, не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства з наступних підстав. Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності. Позивач вважає, що дана заява є безпідставною. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності на строк дії в Україні воєнного стану, позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України. Зазначив, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь- який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність Відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам Відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідач просив врахувати відповідь на відзив при вирішенні справи по суті (а.с. 37-43).
Відповідач, у свою чергу, направив до суду заперечення на відповідь на відзив. Зазначив, що посилання позивача на процедуру отримання кредитних коштів не є беззаперечним доказом того, що саме мною були вчинені дії щодо укладення спірного кредитного договору. Оскільки необхідна інформація для отримання кредитних коштів є загально відомою (прізвище ім'я по-батькові, місце роботи та адреса проживання відома досить таки широкому колу осіб), а сам порядок оформлення кредиту шляхом заповнення анкети на сайті чи у мобільному додатку, що не потребує підтвердження особи за допомогою персональних документів стосується загальнодоступного порядку. Зокрема, вхід до відповідного ресурсу здійснюється без використання електронного підпису, ID-паспорта або інших засобів автентифікації, які б унеможливлювали доступ сторонніх осіб. Крім того, Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що підтверджує належність йому номера мобільного телефону, на який був направлений одноразовий СМС-код для підтвердження операції. Такий код сам по собі не є електронним підписом у розумінні Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а також ніяким чином не підтверджує особу, яка фактично здійснювала дії щодо укладення договору. Більше того, спірний кредитний договір не містить ані власноручного підпису відповідача, ані кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що виключає можливість вважати його належним чином укладеним саме відповідачем. З огляду на вищевикладене, вважає, що відсутність належної автентифікації, підпису та підтвердження факту одержання коштів саме відповідачем свідчить про недоведеність позивачем факту укладення договору з моєї сторони, а отже - й про необґрунтованість його вимог. Наголосив, що ніколи ні при ніяких обставинах не мав ніяких відношень ні з ТОВ « Фінансова компанія «Ейс» ні з ТОВ « ФК Манівео швидка фінансова допомога » ні з будь якою іншою фінансовою компанією чи банком щодо надання кредитних коштів та в нього відсутні будь-які заборгованості по кредитним договорам, а не звернення позивача до суду протягом трьох років може слугувати про намагання отримати захмарні відсотки.
Крім того зазначив, що позивач не надав жодних належних і допустимих доказів того, що саме у його випадку існували об'єктивні, істотні, непереборні труднощі, які позбавили його можливості звернутися з позовом у межах строку, передбаченого частиною першою статті 261 та ст. 257 Цивільного кодексу України.
Щодо нарахованих відсотків за договором вказав, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (а.с.47-51).
Позивачем надано додаткові пояснення по справі, а саме, щодо ідентифікація Боржника зазначили, що для отримання Кредиту Позичальник має зареєструватися на Сайті Компанії та мати доступ до Особистого кабінету. При здійсненні реєстрації Позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту. Ідентифікація/ верифікація здійснюється у спосіб, передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразового ідентифікатора (оtр- пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням KEП печатки уповноваженим працівником Товариства та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото. Таким чином, Первісний кредитор - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Виходячи з вищевикладеного, Відповідач отримав грошові кошти відповідно до умов Договору належним чином, а тому Позивачем доведено факт надання Первісним кредитором грошових коштів Відповідачу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином вжило всіх необхідних заходів для здійснення перевірки та ідентифікації особи. Доводи відзиву та заперечення Відповідача правильність таких висновків не спростовують, оскільки не містять доказів, які б підтверджували, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, та, фактично, зводяться до нерозуміння природи договору, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.03.2021 №904/2073/19, не звільняє споживача послуг, як сторону зобов'язання, від його виконання.
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, зазначив, що відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням Відповідно до п. 1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 113,15 (сто тринадцять цілих п'ятнадцять сотих) процентів річних, що становить 0,31 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 10 800,00 грн. (сума виданого кредиту)*0,31 (процентна ставка)/100= 33,48 грн. (сума нарахованих відсотків за один день користування кредитом за Дисконтною процентною ставкою відповідно до п. 1.9.1., що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). 09.02.2022 Боржником здійснено частковий платіж у розмірі 35,00 грн. за фактично нараховані відсотки. Однак цієї суми було недостатньо, щоб погасити всі фактично нараховані відсотки. Таким чином, подальше нарахування відсотків здійснювалось відповідно до п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Отже, нарахування відсотків здійснювалось за наступною формулою:
10800,00*2,98/100=321,84 грн. (сума нарахованих відсотків за один день користування кредитом відповідно до п. 1.12.2. Договору). 10.02.2022 нараховано різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. У зв'язку з введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі по тексту - «Указ») на території України воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» прийнято рішення про звільнення всіх позичальників від зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом починаючи з дати введення воєнного стану в Україні та до 10 квітня 2022 року включно. Коригування заборгованості Відповідача відображені в розрахунку заборгованості 04.03.2022.
Враховуючи порушення Відповідачем норм матеріального права, що регулюють договірні зобов'язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами у Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України) (а.с52-59).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в поданій позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 07.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №253787480 в формі електронного документа з використанням електронного підпису, підписання якого ініційовано відповідачем. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, строк та умови користування коштами, сплата відсотків за користування кредитними коштами, розміру та типу процентної ставки. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV587ВС.
07.01.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10800,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 .
Згідно повідомлення АТ «Універсал Банк» від 26.08.2025 № БТ/Е-11773 на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , 07.01.2022 на вказану карту було зараховано переказ в розмірі 10800,00 грн.
Таким чином, судд вважає, що позивачем доведено факт надання первісним кредитором грошових коштів відповідачу.
Однак, відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконав, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в сумі 23163,40 грн., яка складається з наступного: 10800,00 грн - заборгованість по кредиту; 12363,40 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого та подальших укладених додаткових угод ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором №253787480 від 07.01.2022, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а ТОВ «Таліон Плюс» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 23/0224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором №253787480 від 07.01.2022, право на одержання яких належить ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
29.5.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором №253787480 від 07.01.2022, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» набув право вимоги грошових коштів від відповідача.
Аналіз вказаних письмових доказів свідчить про те, що ТОВ «ФК «ЕЙС» у встановленому порядку набуло прав та обов'язків кредитодавця за кредитним договором № 253787480 від 07.01.2022, укладеним відповідачем з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 добровільно погасив борг за вказаним договором.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про електронну комерцію», главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Що стосується клопотання відповідача до застосування до позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» строків позовної давності.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Однак, суд звертає увагу на те, що наказом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, оскільки позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вона вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими доказами, та відповідно підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 23163,40 грн.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, судом встановлено, що між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Тараненко Та Партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025, відповідно до умов додаткової угоди №25770710559 до вказаного договору Адвокатське бюро взяло на себе зобов'язання на надання юридичної допомоги по справа про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №253787480 від 07.01.2022.
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг за договором № 29/05/25-01 від 29.05.2025 АБ «Тараненко Та Партнери» надано позивачу правових та юридичних послуг стосовно підготовки документів по стягненню заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на загальну суму 7 000,00 грн.
З урахуванням вище зазначеного, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
На підставі статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 253787480 від 07.01.2022 у розмірі 23163 (двадцять три тисячі сто шістдесят три) грн. 40 коп., судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи 42986956, адреса: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. М. Дністрян