Справа № 357/15723/25
3/357/6348/25
30.10.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ІПН: судом не встановлено
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 449966 від 10.09.2025, 10.09.2025 о 22 год.04 хв. в м.Біла Церва вул.Героїв Маріуполя ( Толстого) 40 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Express2 н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі у присутності лікаря нарколога категорично відмовився, чим порушив п.2.5 «Правил Дорожнього руху», за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що з даним протоколом не згоден, оскільки поліцейським, не було всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини справи. Також зазначив, що не перебував в стані наркотичного сп'яніння, оскільки наркотики взагалі не вживає, жодних ознак наркотичного сп'яніння у нього не було, ПДР України не порушував. Він вважає, що відносно нього беззаперечно була порушена процедура складання протоколу. Просив складений відносно нього протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Наріжній О.О. підтримав позицію свого підзахисного, просив протокол складений відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, про що надав відповідне клопотання, яке долучене до матеріалів справи. Крім того, адвокат Наріжній О.О. просив врахувати й той факт, що наступного дня після даної подіїї з самого ранку, а саме о 8 годині 00 хв. 11 вересня 2025 року (тобто не більше ніж через 10 год. Після зупинки т.з.) ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі. Згідно отриманого результату дослідження від 11.09.2025 у відібраних зразках не виявлено жодних наркотичних засобів (результат дослідження - додається). Таким чином, враховуючи, що наркотичні засоби мають властивість зберігати ознаки вживання, в біологічних зразках, які відбираються на дослідження, протягом тривалого часу (не менше 20 днів, в залежності від речовини), слід прийти до висновку, що на момент зупинки транспортного засобу 10.09.2025 ОСОБА_1 не знаходився в стані наркотичного сп'яніння та не мав підстав для відмови від проходження огляду. Крім того, захисник звернув увагу на той факт, що Ознаки сп'яніння, зафіксовані поліцейським, не мали об'єктивного характеру і пояснюються фізичним навантаженням під час роботи (монтаж натяжних стель).Відеозаписи clip-0, clip-1, clip-5 підтверджують, що поведінка водія адекватна, він реагував на питання, надавав логічні пояснення та не демонстрував ознак наркотичного сп'яніння. Водій спочатку погодився на огляд у медичному закладі, проте поліцейські фактично спонукали його до відмови, порушили процедуру відеофіксації та не надали належне направлення у найближчий заклад охорони здоров'я. Законна причина зупинки транспортного засобу відсутня; рапорт поліцейського не містить об'єктивного обґрунтування.
Згідно з п. 1.7 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно з вимогами статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті"звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247,280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно достатті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставіЗакону України №475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), застосовуючи критерій суворості покарання за вчинення адміністративного правопорушення, санкція за вчинення якого уКУпАПпередбачає адміністративний арешт, відносить адміністративні правопорушення до кримінально-правової сфери з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції.
Разом з цим, і інші адміністративні правопорушення можуть підпадати під сферу дії кримінально-правового аспекту статті 6 Конвенції. Зокрема це порушенняправил дорожньогоруху(позбавлення права управління - Рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини» від 25.08.1987 року; Рішення ЄСПЛ «Маліге (Malige) проти Франції» від 23.09.1998 року).
ЄСПЛ дійшов висновку, що стаття 6 Конвенції не може застосовуватися з точки зору «кримінального обвинувачення» до такої міри покарання як негайне позбавлення посвідчення водія (Комюніке Секретаря Європейського Суду з прав людини стосовно рішення у справі «Ескубе проти Бельгії»).
Отже, ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб.
Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, - особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучені до нього докази, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та позицію його захисника адвоката Наріжного О.О. суд дійшов висновку, що при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свободта практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до протоколу та відтвореного в судовому засіданні відеозапису підтверджені пояснення ОСОБА_1 щодо обставин спілкування з поліцейськими та складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, під час дослідження в судовому засіданні відеозаписів (clip-0, clip-1, clip-5) судом встановлено наступне, що ознаки наркотичного сп'яніння, зазначені в протоколі (звужені зіниці, тремтіння пальців, поведінка), не мали вираженого характеру та пояснюються фізичним навантаженням під час виконання монтажних робіт (натяжні стелі).
Крім того, поведінка водія ОСОБА_2 відповідала обстановці, він адекватно реагував на питання, надавав логічні пояснення та не конфліктував з працівниками поліції.
Відеозаписи свідчать про відсутність характерних ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 (уповільнені або надмірно активні реакції, відсторонений погляд). ОСОБА_1 спочатку дав згоду на проходження огляду у медичному закладі, проте працівники поліції не забезпечили його проведення належним чином: відеофіксація була перервана; водія фактично переконували відмовитися від огляду під психологічним тиском; направлення до медичного закладу оформлено неналежно, копія водієві не вручена, наслідки відмови не роз'яснені; запропонований медичний заклад не був найближчим, визначеним наказами МОЗ та МВС.
Законна причина зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відсутня. Відповідно до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», підстав для зупинки не встановлено, а рапорт поліцейського не містить об'єктивного обґрунтування.
Крім того, до суду в якості доказу адвокатом Наріжнім О.О. надано дослідження, відповідно до якого наступного дня, тобто 11.09.2025 року, правопорушник ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у закладі охорони здоров'я. Результати дослідження не виявили наявності наркотичних речовин, що свідчить про відсутність стану сп'яніння на момент зупинки. Суд, звнртає увагу, що наркотичний засіб в сечі можна виявити через кілька місяців після вживання
Також, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та Акт огляду не є належними доказами, оскільки складені з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, суперечать стандарту доказування «поза розумним сумнівом», не підтверджують об'єктивно факт вчинення правопорушення.
Суд погоджується з позицією захисту, що матеріали справи відносно ОСОБА_1 містять суперечливі та неповні відомості та д окази не відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
Згідно із судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі "Карелін проти Росії"(Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, підстав вважати, що ОСОБА_1 23.09.2025 керував автомобілем в стані наркотичного сп'яніння, не мається.
З цього приводу, зважаючи на відсутність у матеріалах справи зазначеного доказу, суд критично оцінює інші докази, які наявні в матеріалах справи, та вважає, що працівниками поліції не доведено факт порушення особою, яка притягається до відповідальності вимог п.2.5 ПДР, та, відповідно, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
З цього приводу, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням оголошених вище доказів, на думку судді, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення є недоведеною належними та допустимими доказами.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
На підставі викладеного, статтями 62 Конституції України ч. 1 ст. 130, ст. 9, 221, 247, 251, 252, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП .
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя:О.Л. ГАВЕНКО