Справа № 357/2073/18
1-кп/357/392/25
24.10.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 у місті Біла Церква Київської області в режимі відеоконференції із захисником обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , адвокатом ОСОБА_6 , об'єднаного кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110030003920 від 26.07.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2023 за №12023111030004186, за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 ,ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 321, ч. 4 ст. 321 КК України та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2024 за №12024111030001000 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України ,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_12 ,
захисник - адвокат ОСОБА_13 ,
захисник - адвокат ОСОБА_14 ,
захисник - адвокат ОСОБА_6 ,
захисник - адвокат ОСОБА_15 ,
обвинувачена ОСОБА_7
обвинувачена ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_10 ,
обвинувачена ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_11 ,
обвинувачена ОСОБА_4 ,
обвинувачена ОСОБА_9 ,-
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває об'єднане кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110030003920 від 26.07.2017, №12023111030004186 від 01.09.2023 відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 321, ч. 4 ст. 321 КК України та ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 185 КК України та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2024 за № 12024111030001000 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурором ОСОБА_12 заявлено клопотання про продовження щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною в певний період доби залишати житло відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло відносно ОСОБА_10 строком на 2 місяці та клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, які були покладені на неї судом, строком на 2 місяці в зв'язку з тим, що на даний час продовжують існувати ризики, які були підставою для застосування та продовження запобіжних заходів.
Клопотання мотивовані тим, що обвинувачена ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 321 КК України та у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 19 червня 2024 року відносно підозрюваної ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів строком до 16.08.2024 року та визначено розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 гривень, який в подальшому продовжено ухвалами слідчих суддів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, востаннє 29.08.2025 року строком до 27.10.2025 року включно. Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, є наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрювану, зокрема, у разі доведення її винуватості, загрожує кримінальна відповідальність у виді безальтернативного покарання, а саме позбавлення волі. Усвідомлення можливості настання вказаних несприятливих наслідків може спонукати обвинувачену ОСОБА_3 , змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень з використанням умов воєнного стану, у зв'язку з чим на даний час відсутній належний контролю за всіма кордонами України у зв'язку з веденням повномасштабних воєнних дій, що посилює можливий рівень судової репресії. Також, у останньої відсутні сталі соціальні зв'язки на території місті Біла Церква, а ті що наявні не стали на заваді вчинення кримінальних правопорушень.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні), який обґрунтовується тим, що оскільки є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачена ОСОБА_3 знаючи дані свідків, які вказують на причетність її до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе як злочинця. ОСОБА_3 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - (перешкоджати кримінальному провадженню), оскільки на даний час джерело, звідки обвинувачена ОСОБА_3 отримувала наркотичний засіб - метадон (фенадон), та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), які в подальшому збувала, усі джерела збуту не встановлено, тому ОСОБА_3 може перешкоджати правоохоронним органам встановленню місця знаходження джерела надходження та каналів збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик вчинити інше кримінальне правопорушення), який обґрунтовується тим, що обвинувачена ОСОБА_3 , вже вчиняла подібні кримінальні правопорушення пов'язані зі збутом наркотичних засобів, за що була засуджена до показання у виді позбавлення волі строком на 5 років, та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, під час якого продовжує вчиняти тяжкі та особливо тяжкі аналогічні злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років.
Враховуючи відсутність будь - яких джерел доходів у ОСОБА_3 , небажання докладати зусиль до законного пошуку доходів та ставати на шлях виправлення, відсутність будь - яких моральних принципів, які дозволяють їй залучити до вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів малолітню особу, а тому існує ризик продовжити вчиняти аналогічні злочини.
З урахуванням вищенаведеного, а також того, що ОСОБА_3 вчинила тяжкі та особливо тяжкі злочини, є всі підстави вважати, що орган обвинувачення не в змозі запобігти вчиненню вищенаведеним ризикам при застосуванні до обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів.
ОСОБА_11 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчиненого організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КВ України та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збут сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинене організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 321 КК України.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 19 червня 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів строком до 16.08.2024 року та визначено розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваний обов'язків у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 605600 гривень, який в подальшому продовжено ухвалами слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, востаннє 29.08.2025 року строком до 27.10.2025 року включно. Враховуючи, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, є наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, а які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі троком до дванадцяти років з конфіскацією майна. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрюваного, зокрема, у разі доведення його винуватості, загрожує кримінальна відповідальність у виді безальтернативного покарання, а саме позбавлення волі. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати обвинуваченого ОСОБА_11 , змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень з використанням умов воєнного стану, у зв'язку з чим на даний час відсутній належний контроль за всіма кордонами України у зв'язку з веденням повномасштабних воєнних дій, що посилює можливий рівень судової репресії. Також, у останнього відсутні сталі соціальні зв'язки, а ті що наявні не стали на заваді вчинення кримінальних правопорушень.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні), який обґрунтовується тим, що оскільки є підстави вважати, перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_11 знаючи дані свідків, які вказують на причетність його до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе як злочинця. ОСОБА_11 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченого законом відповідальності.
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків дослідження їх судом.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню), оскільки на даний час джерело звідки обвинувачений ОСОБА_11 разом з іншими фігурантами отримував наркотичний засіб - метадон (фенадон), та сильнодіючий лікарський засіб дифенгідрамін (димедрол), які в подальшому збували, не встановлено, також не встановлено усі мережі збуту заборонених речовин тому ОСОБА_11 може перешкоджати правоохоронним органам встановленню місця знаходження джерела надходження та каналів збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик вчинити інше кримінальне правопорушення), який обґрунтовується тим, що у обвинуваченого ОСОБА_11 , відсутні будь - які джерела доходів, останній не бажає докладати зусиль до законного пошуку джерел доходів, а також відсутні будь - які моральні принципи, які дозволяють йому залучити до вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів неповнолітніх осіб, а тому існує ризик продовжити вчиняти аналогічні злочини.
З урахуванням вищенаведеного, а також того, що ОСОБА_11 вчинив тяжкі та особливо тяжкі злочини, є всі підстави вважати, що орган обвинувачення не в змозі запобігти вчиненню вищенаведеним ризикам при застосуванні до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів.
ОСОБА_5 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 321 КК України.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 19 червня 2024 року відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів строком до 16.08.2024 року та визначено розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605600 гривень, який в подальшому продовжено ухвалами слідчих суддів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, востаннє 29.08.2025 року строком до 27.10.2025 року включно. Враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, є наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрювану, зокрема, у разі доведення її винуватості, загрожує кримінальна відповідальність у виді безальтернативного покарання, а саме позбавлення волі. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрювану ОСОБА_5 , змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень з використанням умов воєнного стану, у зв'язку з чим на даний час відсутній належний контролю за всіма кордонами України у зв'язку з веденням повномасштабних воєнних дій, що посилює можливий рівень судової репресії. Також, у останньої відсутні сталі соціальні зв'язки, а ті що наявні не стали на заваді вчинення кримінальних правопорушень.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні), який обґрунтовується тим, що оскільки є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачена ОСОБА_5 знаючи дані свідків, які вказують на причетність її до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе як злочинця. ОСОБА_5 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - (перешкоджати кримінальному провадженню), оскільки на даний час джерело, звідки обвинувачена ОСОБА_5 разом з іншими фігурантами отримувала наркотичний засіб - метадон (фенадон), та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), які в подальшому збували, не встановлено, також не встановлено усі мережі збуту заборонених речовин тому ОСОБА_5 може перешкоджати правоохоронним органам встановленню місця знаходження джерела надходження та каналів збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик вчинити інше кримінальне правопорушення), який обґрунтовується тим, що у обвинуваченої ОСОБА_5 , відсутні будь - які джерела доходів, остання не бажає докладати зусиль до законного пошуку джерел доходів, а також відсутні будь - які моральні принципи, які дозволяють їй залучити до вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів неповнолітню доньку, а тому існує ризик продовжити вчиняти аналогічні злочини.
З урахуванням того, що ОСОБА_5 вчинила тяжкі та особливо тяжкі злочини, є всі підстави вважати, що орган обвинувачення не в змозі запобігти вчиненню вищенаведеним ризикам при застосуванні до обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи вищевикладене, прокурор просить суд продовжити дію запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_16 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Також прокурор ОСОБА_12 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у виді домашнього арешту в певний період доби, строком на два місяці, із покладенням на неї процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, яке мотивував наступним.
ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, вчинені за попередньо змовою групою осіб, вчинені повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу, вчинені за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 321 КК України.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 18 червня 2024 року відносно підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів строком до 16.08.2024 року та визначено розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605600 гривень, який неодноразово продовжувався.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 16.01.2025 відносно обвинуваченої ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком до 16.03.2025.
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду від 13.03.2025 відносно обвинуваченої ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту да 2 місяців, тобто до 13.05.2025, включно.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.05.2025 відносно обвинуваченої ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 07.07.2025.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.07.2025 відносно обвинуваченої ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби строком до 30.08.2025.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.08.2025 відносно обвинуваченої ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час доби до 27.10.2025.
Ризики, передбачені ст.177 КПК України, наявні на момент обрання обвинуваченій такого виду запобіжного заходу наразі не відпали, продовжують об'єктивно існувати. Зокрема, На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрювану, зокрема, у разі доведення її винуватості, загрожує кримінальна відповідальність у виді безальтернативного покарання, а саме позбавлення волі. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрювану ОСОБА_4 , змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень з використанням умов воєнного стану, у зв'язку з чим на даний час відсутній належний контроль за всіма кордонами України у зв'язку з веденням повномасштабних воєнних дій, що посилює можливий рівень судової репресії. Також, у останньої відсутні сталі соціальні зв'язки, а ті що наявні не стали на заваді вчинення кримінальних правопорушень.
Крім цього, ОСОБА_4 зареєстрована та проживає території іншої області, а тому може переховувавсь від органів досудового розслідування, уникаючи належного контролю зі сторони органу досудового розслідування, який здійснює досудове слідство.
При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні), який обґрунтовується тим, що оскільки є підстави вважати, перебуваючи на волі обвинувачена ОСОБА_4 знаючи дані свідків, які вказують на причетність її до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе як злочинця. ОСОБА_4 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушуванні застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню), оскільки на даний час джерело звідки обвинувачена ОСОБА_4 разом з іншими фігурантами отримувала наркотичний засіб - метадон (фенадон), та сильнодіючий лікарський засіб дифенгідрамін (димедрол), які в подальшому збували, не встановлено, також не встановлено усі мережі збуту заборонених речовин тому ОСОБА_4 може перешкоджати правоохоронним органам встановленню місця знаходження джерела надходження та каналів збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик вчинити інше кримінальне правопорушення), який обґрунтовується тим, що обвинувачена ОСОБА_4 , вже вчиняла кримінальні правопорушення проти власності, та продовжує вчиняти злочини, з метою отримання легкого прибутку.
Враховуючи відсутність будь - яких джерел доходів у ОСОБА_4 , небажання докладати зусиль до законного пошуку джерел доходів та ставати на шлях виправлення, відсутність будь - яких моральних принципів, які дозволяють їй залучити до вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів неповнолітніх осіб, а тому існує ризик продовжити вчиняти аналогічні злочини.
Окрім цього, відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої може негативно відобразитися на результатах судового розгляду.
Також прокурор ОСОБА_12 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_10 у виді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, із покладенням на них процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, яке мотивував наступним.
ОСОБА_10 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 321 КК України.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 19 червня 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів строком до 16.08.2024 року та визначено розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605600 гривень, який в подальшому продовжено ухвалами слідчих суддів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою суду від 09.05.2025 запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_10 змінено на цілодобовий домашній арешт який продовжено 03.07.2025 до 03.09.2025.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.08.2025 ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 27.10.2025.
Враховуючи, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, є наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрюваного, зокрема, у разі доведення його винуватості, загрожує кримінальна відповідальність у виді безальтернативного покарання, а саме позбавлення волі. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати обвинуваченого ОСОБА_10 , змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень з використанням умов воєнного стану, у зв'язку з чим на даний час відсутній належний контролю за всіма кордонами України у зв'язку з веденням повномасштабних воєнних дій, що посилює можливий рівень судової репресії. Також, у останнього відсутні сталі соціальні зв'язки, а ті що наявні не стали на заваді вчинення кримінальних правопорушень.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні), який обґрунтовується тим, що оскільки є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_10 знаючи дані свідків, які вказують на причетність його до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе як злочинця. ОСОБА_10 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - (перешкоджати кримінальному провадженню), оскільки на даний час джерело, звідки обвинувачений ОСОБА_10 разом з іншими фігурантами отримував наркотичний засіб - метадон (фенадон), та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), які в подальшому збували, не встановлено, також не встановлено усі мережі збуту заборонених речовин тому ОСОБА_10 може перешкоджати правоохоронним органам встановленню місця знаходження джерела надходження та каналів збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик вчинити інше кримінальне правопорушення), який обґрунтовується тим, що у обвинуваченого ОСОБА_10 , відсутні будь - які джерела доходів, останній не бажає докладати зусиль до законного пошуку джерел доходів, а також відсутні будь - які моральні принципи, про що свідчить характер та спосіб вчинення даного злочину, тому наявний ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_10 іншого кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів неповнолітніх осіб, а тому існує ризик продовжити вчиняти аналогічні злочини.
Наведені обставини, свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім як цілодобовий домашній арешт, не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано стороною обвинувачення.
Крім того, прокурор ОСОБА_12 заявив клопотання про продовження строку обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно обвинуваченої ОСОБА_7 , яке мотивував тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 321 КК України.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 12 серпня 2024 року відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.09.2024 року та визначено розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 гривень.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 13 вересня 2024 року відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.11.2024 року без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 07 листопада 2024 року відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.12.2024 та визначено розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 гривень.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 16 грудня 2024 року відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.12.2024 та визначено розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до складає 302 800 гривень.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 20.12.2024 відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід вигляді тримання під вартою строком до 20.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 16.01.2025 відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.03.2025. В подальшому за ОСОБА_7 внесено заставу.
13.03.2025 ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відносно обвинуваченої ОСОБА_7 продовжено обов'язки, покладені ухвалою судді строком до 13.05.2025.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.05.2025 відносно обвинуваченої ОСОБА_7 продовжено строк дії обов'язків до 07.07.2025.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.07.2025 відносно обвинуваченої ОСОБА_7 продовжено строк дії обов'язків до 03.09.2025.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.08.2025 відносно обвинуваченої ОСОБА_7 продовжено строк дії обов'язків до 27.10.2025.
Враховуючи наявність встановлених/констатованих ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що на даний час не відпали та продовжують існувати в тому самому об'ємі, як і були при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна років. Тому, варто врахувати наявність ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрювану, зокрема, у разі доведення її винуватості, загрожує кримінальна відповідальність у виді безальтернативного покарання, а саме позбавлення волі. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати обвинувачену ОСОБА_7 , змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень з використанням умов воєнного стану, у зв'язку з чим на даний час відсутній належний контролю за всіма кордонами України у зв'язку з веденням повномасштабних воєнних дій, що посилює можливий рівень судової репресії. Також, у останньої відсутні сталі соціальні зв'язки на території місті Біла Церква, а ті що наявні не стали на заваді вчинення кримінальних правопорушень.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні), який обґрунтовується тим, що оскільки є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачена ОСОБА_7 знаючи дані свідків, які вказують на причетність її до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе як злочинця. ОСОБА_7 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - (перешкоджати кримінальному провадженню), оскільки на даний час джерело, звідки обвинувачена ОСОБА_7 отримувала наркотичний засіб - метадон (фенадон), та сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), які в подальшому збувала, усі джерела збуту не встановлено, тому ОСОБА_7 може перешкоджати правоохоронним органам встановленню місця знаходження джерела надходження та каналів збуту наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик вчинити інше кримінальне правопорушення), який обґрунтовується тим, що обвинувачена ОСОБА_7 , вже вчиняла подібні кримінальні правопорушення пов'язані зі збутом наркотичних засобів, та з даного приводу обвинувальний акт перебуває на розгляді в Білоцерківському міськрайонному суду, однак даний факт не зупинив ОСОБА_7 , та вона продовжує вчиняти особливо тяжкі аналогічні злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.
Враховуючи відсутність будь - яких джерел доходів у ОСОБА_7 , небажання докладати зусиль до законного пошуку доходів та ставати на шлях виправлення, відсутність будь - яких моральних принципів, які дозволяють їй залучити до вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів малолітню особу, а тому існує ризик продовжити вчиняти аналогічні злочини.
Окрім цього, відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої може негативно відобразитися на результатах судового розгляду.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , дані про її особу, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам останній необхідно продовжити покладені на неї обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Прокурор ОСОБА_12 подані ним клопотання підтримав та просив їх задовольнити з наведених у клопотаннях підстав.
Обвинувачена ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачена ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачена ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечувала.
Захисник обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 , просив відмовити в задоволенні клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , зазначив що на даний час ризики про, які зазначає сторона обвинувачення втратили свою актуальність, забезпечити належну поведінку обвинувачених можливо шляхом зміни запобіжних заходів, а саме для обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, стосовно продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби обвинуваченій ОСОБА_4 не заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_10 , та їх захисник ОСОБА_13 при вирішенні клопотань покладались на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_15 просили відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_7 та захисник обвинуваченої ОСОБА_14 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків щодо обвинуваченої.
Заслухавши доводи прокурора, обвинувачених та їх захисників, суд вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 321 КК України.
ОСОБА_5 , обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 321 КК України.
ОСОБА_11 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 321 КК України.
ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, вчинені за попередньо змовою групою осіб, вчинені повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу, вчинені за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 321 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 321 КК України.
ОСОБА_10 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України та у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 321 КК України.
ОСОБА_7 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, вчинені за попередньо змовою групою осіб, вчинені повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені організованою групою, вчинені повторно, вчинені із залученням малолітнього, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 321 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу у великих розмірах, вчинені повторно, вчинені організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 321 КК України.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27 жовтня 2025 року включно, відносно обвинуваченого ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Крім того, відносно обвинуваченої ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби строком до 27.10.2025 та відносно обвинуваченої ОСОБА_7 продовжено обов'язки, покладені ухвалою судді строком до 27.10.2025.
До вказаної дати суд не має можливості закінчити розгляд вказаного кримінального провадження.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вбачається з матеріалів справи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 закінчується 27 жовтня 2025 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , строків тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтоване та підлягає до задоволення оскільки на даний час ризики та обставини, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченим більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченим злочинів, дані про їх особи, те, що відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України, які враховував суд при обранні та продовженні відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.
Таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 ..
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає необхідним продовжити щодо обвинувачених винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Таким чином, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченими під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Даних про те, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 не можуть утримуватися в умовах СІЗО, суду не надано.
Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_10 у вигляді цілодобового домашнього арешту суд враховує п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно положень, викладених у п.1, 3, 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків або інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 суд враховує те, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 4 ст. 321 Кримінального кодексу України, які віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких, санкція статтей Кримінального кодексу України, що їй інкримінуються передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а також наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_10 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків або інших обвинувачених, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, або вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на те, що обвинувачується у скоєнні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень групою осіб.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та враховуючи відомості характеризуючі особу обвинуваченого ОСОБА_10 , суд вважає за необхідне продовжити відносно останнього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- прибувати за першим викликом, до прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
- здати паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право для виїзду з України чи в'їзду в Україну;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає обвинувачена без дозволу прокурора, суду.
За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 суд враховує наступне.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 321, ч. 4 ст. 321 Кримінального кодексу України.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та враховуючи відомості характеризуючі особу обвинуваченої ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне продовжити відносно останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби з покладенням обов'язків на обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- прибувати за першим викликом, до прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
- здати паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право для виїзду з України чи в'їзду в Україну;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає обвинувачена без дозволу прокурора, суду.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження строку обов'язків відносно обвинуваченої ОСОБА_7 судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 12.08.2024 відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.09.2024.
Ухвалами слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.09.2024, 07.11.2024, 16.12.2024, 20.12.2024, 13.03.2025 відносно ОСОБА_7 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.03.2025 відносно підозрюваної ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.03.2025 та залишено визначений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.12.2024 розмір застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 грн. В подальшому ОСОБА_7 внесено заставу, останню звільнено з-під варти та покладено обов'язки передбачені ст. 194 КПК України. Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.08.2025 було продовжено обов'язки, покладені ухвалою судді строком на два місяці, востаннє до 27.10.2025 року.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.ст.194, 199 КПК України під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, суд має перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч.1 ст.177 КПК України та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов'язків.
Судом встановлено, що на даний час ризики, які існували під час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 не зменшилися та продовжують існувати, оскільки наявні у матеріалах кримінального провадження докази та обставини дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про продовження строку дії обов'язків покладених на обвинувачену ОСОБА_7 , враховується тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується остання, її вік, стан здоров'я та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Таким чином, враховуючи, характер та тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_7 , суворість покарання, що загрожує обвинуваченій, та обставини, що характеризують особу, з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, суддя дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку дії обов'язків покладених на них строком на 2 місяці.
Керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 199, 202, 309, 331, 376 КПК України, суд,-
Відкласти судове засідання по об'єднаному кримінальному провадженню відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 321, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 321, ч. 4 ст. 321 КК України та ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 185 КК України на 28 жовтня 2025 року до 15 години 00 хвилин.
В задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 діб, тобто до 22 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави, утримуючи в Державній установі Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_10 , задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло, строком на два місяці, тобто до 24 грудня 2025 року, включно.
Заборонити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом строку дії домашнього арешту цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні обов'язки:
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- прибувати за першим викликом, до прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
- здати паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право для виїзду з України чи в'їзду в Україну;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає обвинувачений без дозволу прокурора, суду.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 , адвоката ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу, відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 , задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 строком на 60 діб, тобто до 22 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави, утримуючи в Державній установі Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 строком на 60 діб, тобто до 22 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави, утримуючи в Державній установі Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 24 грудня 2025 року.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом строку дії домашнього арешту залишати житло з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- прибувати за першим викликом, до прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження;
- здати паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право для виїзду з України чи в'їзду в Україну;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає обвинувачена без дозволу прокурора, суду.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі не виконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали вручити прокурору, захисникам та обвинуваченим, скерувати до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області та Сектору поліцейської діяльності №1 (м.Новомиргород) Новоукраїнського РУП ГУНП в Кіровоградській області, для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 27.10.2025.
СуддяОСОБА_17